ОСТАННІ НОВИНИ

Львів’ян запрошують послухати рідкісні українські пісні без обробок і «шароварщини»

Соломія Головіна

|

У Центрі Довженка на Сихові 25 жовтня відбудеться музична вистава «Земля-Пісня» театрального центру «Слово і голоС» за участі співачки та актриси, художнього керівника театру Наталії Половинки. Слухачів дивуватимуть звучанням рідкісних українських пісень – без обробок і «шароварщини». Про це Львівському порталу повідомили організатори.

 

«Ці пісні ви, може, ніде не почуєте, я їх збирала на Поділлі, Поліссі, Полтавщині, Кропивниччині, Галичині, а також із рідкісних музичних видань»,  – розповідає  Наталія Половинка.

Дійство зіткане з двадцяти найдавніших традиційних  пісень. Унікальність роботи з народною піснею театрального центру «Слово і голоС» в тому, що пісня співається без обробок і музичних інструментів, як і кілька століть тому.

Реклама партнерів

«Ми вчилися від співачок в селах, які своє життя нам передавали піснями предків. Як рідко зараз ви можете почути живу пісню! Живу – це без обробок, жодних барабанів, електроніки. І ще – ми не лише копіюємо бабусь, ми йдемо через пісню до себе і відкриваємо її як свою. Тобто вона передана з джерела в джерело. Ми – єдиний театральний колектив, де пісня живе такою, якою вона народилася у 12-14-17 століттях. Зараз обробки народних творів роблять усі, і роблять старовинну пісню ніби більш «модною» – фольк-рок, поп-фольк, етно-джаз. Виходять різного ґатунку популярні композиції, в яких проте ж мало що, або й нічого, не залишається від пісні. Це як пепсі-кола – добре продається, та що в ній спільного із джерельною водою?  Театр «Слово і голоС» – єдиний в Україні театр, де пісня являється тут і зараз, вперше – як сотні літ тому. В ній вічні теми буття  – народження і смерть, любов матері до сина-доньки, чи туга за татом. А люди ж не змінилися, вони і нині мають те саме серце, так само народжують, і плачуть, і радіють, і люблять. Тому твір передалася від майстра до сучасної людини, але народжується ніби вперше – співаком на сцені», – пояснює співачка.

Керівник театру наголошує, що сучасні люди забули про призначення пісні, і для чого їх завжди співали наші предки. А воно – у зціленні від болю, від повсякденних  турбот, клопотів, у полегшенні душі, у продовженні життя.

«Через спів людина виговорюється, висловлює все те, що її болить. І на місце цього вимовленого-вимоленого приходить радість. Так діє пісня. І на того, хто слухає, вона діє так само. Виговорити щось дуже суттєве іншій людині – і життя прибуває. Старі люди це знали!», – каже Наталія Половинка.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...