Ігор Васюник
Безкоштовний громадський транспорт
Ціль – якісний громадський транспорт і Львів без заторів
На посаді мера Львова хочу зробити у Львові якісний та комфортний громадський транспорт за прикладом Люксембурга, Варшави, Таллінна, Берліну та багатьох інших розвинених європейських міст.
Саме з якісного громадського транспорту розпочнеться комплексне вирішення транспортної проблеми Львова (затори, перезавантаженість вулиць автомобілями, неправильне паркування) та ріст економіки міста.
Саме з якісного громадського транспорту розпочнеться комплексне вирішення транспортної проблеми Львова (затори, перезавантаженість вулиць автомобілями, неправильне паркування) та ріст економіки міста.
Головне – знаю, як це зробити. Маю великий управлінський досвід та досвід роботи в транспортній сфері: був представником «Укрзалізниці» в Кабміні, п'ять років на посаді першого заступника голови транспортного комітету у Верховній Раді України, співавтор 36 законопроектів у сфері транспорту, автор закону про електронний квиток, робота з експертами з питань транспорту, особисто переймав міжнародний досвід організації роботи громадського транспорту в Німеччині, Польщі, Естонії.
Проект безкоштовного громадського транспорту, який я планую реалізувати у Львові, – ідея не нова. Вона просто рве шаблони, стереотипи та позавчорашні, морально застарілі уявлення про громадський транспорт. Перш, ніж озвучити це, я працював з експертами, вивчав досвід розвинених країн, порівнював фінансові можливості Львова та економічні втрати від неякісної роботи громадського транспорту. Цьому передувала кропітка робота.
Проект безкоштовного громадського транспорту, який я планую реалізувати у Львові, – ідея не нова. Вона просто рве шаблони, стереотипи та позавчорашні, морально застарілі уявлення про громадський транспорт. Перш, ніж озвучити це, я працював з експертами, вивчав досвід розвинених країн, порівнював фінансові можливості Львова та економічні втрати від неякісної роботи громадського транспорту. Цьому передувала кропітка робота.
Безкоштовний громадський транспорт – це досвід понад 110 розвинених міст: понад 60 – у Європі, 40 – у США. Є в Китаї та Австралії. І це реальність, я б сказав: тренд сучасних міст.
Один із найбільш яскравих прикладів – столиця Естонії Таллінн. А в січні ще й Люксембург зробив повністю безоплатним громадський транспорт. У Франції є більше тридцяти міст із безкоштовним громадським транспортом. Також значна кількість міст є в Польщі, яка недалеко від України. До прикладу – місто Любін в Нижній Сілезії. Загалом у Польщі більше двадцяти таких міст. Тобто Франція, Польща, Естонія, Люксембург – країни Європи, де найбільше міст із безкоштовним громадським транспортом.
Ще більше міст зробили громадський транспорт безкоштовним частково: за видами транспорту або скасовують оплату за проїзд на окремих маршрутах чи, до прикладу, в певні години. Така практика є і в більших містах світу, але там безкоштовний транспорт введено частково. Наприклад, у Сінгапурі безкоштовно тільки перед годиною пік. У китайському місті Ченду (центр агломерації з 14 мільйонами населенням) – також в години пік. Є різні варіанти. Кількість міст, які вже готуються скасувати оплату за проїзд чи обговорюють таку можливість, зростає. Париж вже цього року широко вивчатиме це питання. П'ять міст у Німеччині також заявили, що хочуть скасувати оплату в громадському транспорті через велику загазованість. Вони цього ще не зробили, але вже зменшили вартість проїзду.
Мета у всіх одна – заохотити мешканців міст менше користуватися приватними авто і більше громадським транспортом для щоденних поїздок. Для цього громадський транспорт роблять не менш якісним і комфортним, ніж автомобіль. Це в свою чергу дозволяє розвантажити вулиці, відповідно, стає менше заторів, менша загазованість повітря, менша потреба у паркінгах і розбудові додаткових смуг для транспорту. Все це прямо впливає на мобільність людей, їхню працездатність, а, відповідно, і на ріст економіки міста загалом.
Ще більше міст зробили громадський транспорт безкоштовним частково: за видами транспорту або скасовують оплату за проїзд на окремих маршрутах чи, до прикладу, в певні години. Така практика є і в більших містах світу, але там безкоштовний транспорт введено частково. Наприклад, у Сінгапурі безкоштовно тільки перед годиною пік. У китайському місті Ченду (центр агломерації з 14 мільйонами населенням) – також в години пік. Є різні варіанти. Кількість міст, які вже готуються скасувати оплату за проїзд чи обговорюють таку можливість, зростає. Париж вже цього року широко вивчатиме це питання. П'ять міст у Німеччині також заявили, що хочуть скасувати оплату в громадському транспорті через велику загазованість. Вони цього ще не зробили, але вже зменшили вартість проїзду.
Мета у всіх одна – заохотити мешканців міст менше користуватися приватними авто і більше громадським транспортом для щоденних поїздок. Для цього громадський транспорт роблять не менш якісним і комфортним, ніж автомобіль. Це в свою чергу дозволяє розвантажити вулиці, відповідно, стає менше заторів, менша загазованість повітря, менша потреба у паркінгах і розбудові додаткових смуг для транспорту. Все це прямо впливає на мобільність людей, їхню працездатність, а, відповідно, і на ріст економіки міста загалом.
Досвід Таллінна та Люксембургу
Заробити в бюджет міста більше, ніж витрати на безкоштовний транспорт
Громадський транспорт Таллінна
Вже сьомий рік як громадський транспорт в Таллінні є безкоштовним. Досвід настільки успішний, що його два роки тому поширили на всю Естонію. Особисто їздив в Таллінн і вивчав цей досвід.
Мета, яку ставила влада Таллінна: зменшити затори, зменшивши кількість приватних авто та збільшивши кількість пасажирів громадського транспорту, збільшити надходження в бюджет міста від нових платників податків.
Результат перевершив очікування: в бюджет міста надійшло вдвічі більше коштів, ніж було витрачено на оновлення громадського транспорту і забезпечення його якісної роботи. Лише за перший рік експерименту число підприємців з реєстрацією у Таллінні зросло на 25 000 осіб, відповідно, зросли надходження в бюджет від сплати податків. А все тому, що право безоплатного проїзду мають лише мешканці Таллінну і підприємці чи власники бізнесу, котрі зареєструвалися у столичній податковій службі.
Із запровадженням безкоштовного громадського транспорту в Таллінні зменшився рівень користування приватними авто – зникли затори, покращилась екологія в місті. Загалом 80% мешканців Таллінна користуються громадським транспортом. Це дуже високий показник. Для порівняння – у Львові громадським транспортом користується 53%.
Мета, яку ставила влада Таллінна: зменшити затори, зменшивши кількість приватних авто та збільшивши кількість пасажирів громадського транспорту, збільшити надходження в бюджет міста від нових платників податків.
Результат перевершив очікування: в бюджет міста надійшло вдвічі більше коштів, ніж було витрачено на оновлення громадського транспорту і забезпечення його якісної роботи. Лише за перший рік експерименту число підприємців з реєстрацією у Таллінні зросло на 25 000 осіб, відповідно, зросли надходження в бюджет від сплати податків. А все тому, що право безоплатного проїзду мають лише мешканці Таллінну і підприємці чи власники бізнесу, котрі зареєструвалися у столичній податковій службі.
Із запровадженням безкоштовного громадського транспорту в Таллінні зменшився рівень користування приватними авто – зникли затори, покращилась екологія в місті. Загалом 80% мешканців Таллінна користуються громадським транспортом. Це дуже високий показник. Для порівняння – у Львові громадським транспортом користується 53%.
Громадський транспорт Люксембургу
Люксембург в січні 2020 року також скасував оплату за проїзд в громадському транспорті. Там надзвичайно сучасний і комфортний громадський транспорт. І щоб він таким залишався, з бюджету компенсували аж 90% на його роботу.
В той же час Люксембурзі – найвища кількість автомобілів на одного жителя в ЄС. 60% з них щодня використовують свій автомобіль для робочих поїздок по місту. І лише до 30% мешканців користуються громадським транспортом. Плюс щодня до Люксембургу на роботу приїздить 175 000 людей із Німеччини, Франції та Бельгії. Окрім того, щороку Люксембург відвідує 1,2 мільйона туристів. В результаті це стало величезною проблемою: величезні затори, мінімум дві години вранці та ввечері витрачається, щоб доїхати на роботу чи додому.
Влада Люксембургу порахувала, що економіка та бюджет втрачають величезні кошти через те, що працездатне населення – платники податків щодня стоять в заторах і банально не заробляють. Саме тому в Люксембурзі вирішили повністю скасувати оплату за проїзд і в громадському транспорті і заохочують мешканців більше користуватися громадським транспортом.
В той же час Люксембурзі – найвища кількість автомобілів на одного жителя в ЄС. 60% з них щодня використовують свій автомобіль для робочих поїздок по місту. І лише до 30% мешканців користуються громадським транспортом. Плюс щодня до Люксембургу на роботу приїздить 175 000 людей із Німеччини, Франції та Бельгії. Окрім того, щороку Люксембург відвідує 1,2 мільйона туристів. В результаті це стало величезною проблемою: величезні затори, мінімум дві години вранці та ввечері витрачається, щоб доїхати на роботу чи додому.
Влада Люксембургу порахувала, що економіка та бюджет втрачають величезні кошти через те, що працездатне населення – платники податків щодня стоять в заторах і банально не заробляють. Саме тому в Люксембурзі вирішили повністю скасувати оплату за проїзд і в громадському транспорті і заохочують мешканців більше користуватися громадським транспортом.
Громадський транспорт роблять якісним і безкоштовним для пасажирів не через надлишок коштів, а навпаки – щоб бюджет міста не втрачав кошти, щоб люди не стояли в заторах, а заробляли. Якісний безкоштовний транспорт роблять альтернативою приватним авто.
ЧОМУ
прогресивні міста запроваджують безкоштовний громадський транспорт
1
Позбутися заторів
Затори – це економічні збитки. Коли ми стоїмо в заторах – це втрата сотень тисяч людино-годин. Тобто місто та мешканці втрачають гроші. Тому власникам авто пропонують пересідати на громадський транспорт, який не поступається комфортом, швидкістю та якістю. І як додатковий аргумент – скасовують плату за проїзд.
2
Зменшити потребу у місцях для паркування
Проблема з відсутністю місць для паркування зникає, якщо зменшиться рівень використання приватних автомобілів на вулицях міста.
3
Покращити якість повітря у містах
80-90% шкідливих викидів у містах – це вихлопи від автомобілів! Від чистого повітря у місті залежить здоров'я, працездатність і тривалість життя людей.
4
Покращити інвестиційну привабливість міста
Інвестори звертають увагу на рівень мобільності в місті. Якщо працівники доїжджають на роботу з проблемами, годинами стоять в заторах, це не дає можливості якісно спланувати робочий день. Відтак знижується ефективність праці, що впливає на роботу усієї компанії.
У Львові громадським транспортом щодня користується понад 50% львів'ян, які творять економіку міста і сплачують податки до місцевого бюджету. Якщо громадський транспорт в жахливому стані, їздить не за графіком, а львів'яни від небажання ним користуватись починають все більше пересідати на приватні авто, економіка міста несе величезні збитки. Три мільярди гривень – стільки за підрахунками експертів втрачає економіка Львова лише через затори.
Я думаю як економіст і фахівець з питань транспорту: безкоштовний транспорт – це прагматичний проект, вигідна інвестиція і один із небагатьох інструментів, який дозволить місту збільшити надходження до бюджету, дати поштовх до розвитку економіки. Це проект з інвестиційним мультиплікатором 1:3 – одна вкладена гривня дає в економіку три гривні.
Я думаю як економіст і фахівець з питань транспорту: безкоштовний транспорт – це прагматичний проект, вигідна інвестиція і один із небагатьох інструментів, який дозволить місту збільшити надходження до бюджету, дати поштовх до розвитку економіки. Це проект з інвестиційним мультиплікатором 1:3 – одна вкладена гривня дає в економіку три гривні.
7 кроків до якісного та безкоштовного транспорту у Львові
Покроковий план
ВПРОВАДИТИ ЕЛЕКТРОННИЙ КВИТОК
Сфера перевезень має бути прозорою та некорумпованою. Заберемо готівку з ринку – зрозуміємо, який реальний пасажиропотік, скільки пільговиків. «Е-квиток» потрібен не лише для безготівкового розрахунку, а й для обліку пасажирів, щоб якісно планувати роботу маршрутів, оптимізовувати витрати та раціонально використовувати бюджетні кошти на роботу громадського транспорту. Автоматизована система обліку пасажирів (АСОП, а в народі – «е-квиток») діє навіть в тих містах, де транспорт безкоштовний для пасажирів.
1
АВТОМАТИЗУВАТИ УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТОМ
Автоматизована система управління транспортом отримує, обробляє та аналізує дані від детекторів трафіку, GPS-навігаторів, систем «е-квитка» та лічильників пасажирів. Така система у Львові є. Нам її подарували міжнародні партнери до Євро-2012. Але вона не працює на вирішення транспортних проблем Львова. Впровадження автоматизованої системи дозволить позбутися інтуїтивного «ручного» управління транспортною системою міста.
2
ЗАКУПИТИ ЯКІСНИЙ І НОВИЙ ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ
Ми повинні інвестувати в якісний і комфортний громадський транспорт. Лише тоді він стане альтернативою приватним авто. Вкладені кошти в якісний громадський транспорт повернуться зростанням економіки Львова. Коли ми бачимо в європейських країнах сучасні і комфортні трамваї чи автобуси, то це означає, що місто мінімум на 50% і аж до 90% дотує з бюджету їхню роботу. В розвинених містах світу не ставлять за мету заробляти на громадському транспорті. І навіть собівартість його роботи не закладають у тариф проїзду.
3
ПІДВИЩИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ПЕРЕВІЗНИКІВ
Перевізники повинні працювати за єдиними стандартами якості. Комунальні «АТП-1» та «Львівелектротранс» мають бути об'єднані в одну транспортну компанію, а їхня ефективність та якість роботи повинна суттєво зрости.
Буде змінений принцип фінансування та компенсації витрат на роботу громадського транспорту: розрахунок не з кількості перевезених пасажирів, а від кілометражу роботи (так як у всьому цивілізованому світі). Водії транспорту мають отримувати гідну заробітну плату, дотримуватись графіку та відповідати за безпеку руху та пасажирів.
Буде змінений принцип фінансування та компенсації витрат на роботу громадського транспорту: розрахунок не з кількості перевезених пасажирів, а від кілометражу роботи (так як у всьому цивілізованому світі). Водії транспорту мають отримувати гідну заробітну плату, дотримуватись графіку та відповідати за безпеку руху та пасажирів.
4
НАДАТИ ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТУ ПРІОРИТЕТ У РУСІ
Одночасно з тим, як місто інвестує в закупівлю комфортного і в необхідній кількості громадського транспорту, потрібно впровадити виділені смуги для його руху. Львів'яни з бажанням пересідатимуть в якісний громадський транспорт. Громадський транспорт стане якісною альтернативою приватним автомобілям. Тоді ж зменшаться затори, підвищиться мобільність і працездатність людей, покращиться екологія міста.
5
ЗБУДУВАТИ ПЕРЕХОПЛЮЮЧІ ПАРКІНГИ
Якісний громадський транспорт зменшить кількість приватних автомобілів на вулицях. Однак Львів все одно потребує будівництва підземних та наземних паркінгів. Паркування на тротуарах має зникнути. На ключових в'їздах у Львів потрібно побудувати чотири великі перехоплюючі паркінги для тих, хто щодня приїздить до Львова на навчання чи на роботу (а це понад 180 000 людей щоденно). Там водії зможуть залишати свої автомобілі і далі пересуватися містом якісним, швидким громадським транспортом.
6
БЕЗКОШТОВНИЙ ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ У ЛЬВОВІ
Вже на цьому етапі львів'яни будуть задоволені якістю перевезень громадським транспортом. Після цього ми впровадимо безкоштовний проїзд в громадському транспорті лише для мешканців Львова: пільговиків, студентів і для тих, хто працює у Львові (сплачує податок з доходів фізичних осіб – ПДФО в міський бюджет).
7
ТЕРМІН РЕАЛІЗАЦІЇ – ДО 2023 РОКУ
Відповіді на найпоширеніші запитання щодо проекту безкоштовного транспорту:
Мене запитують: «За чий рахунок безкоштовний громадський транспорт?»
Відповідаю і відразу розвіюю міф щодо збитковості/прибутковості громадського транспорту. МІСЬКИЙ ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ У ВСІХ РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ СВІТУ навіть там, де платять за проїзд, ДОТАЦІЙНИЙ: з міських бюджетів виділяють компенсації на забезпечення його роботи – від 25% до 90%! В європейських містах дотують громадський транспорт не менше, ніж на 50%.
У Львові громадський транспорт також дотаційний – на рівні 60% (тобто львів'яни платять лише 40% вартості проїзду). Але неефективність та непрозорість організації роботи міських перевезень настільки велика, що собівартість кілометра роботи львівського громадського транспорту на сьогодні така ж як і в Таллінні, де транспорт безоплатний, а якість – висока. Детально розповідав це у своєму відеоогляді з поїздки в Естонію.
У всіх містах, де проїзд в громадському транспорті зробили безкоштовним для мешканців, витрати на його роботу покриваються з міського бюджету.
Прогресивні міста давно відвели міському громадському транспорту стратегічну роль №1 через його вплив на соціально-економічний розвиток міста. З цих же причин міських громадський не розглядають як окремий бізнес-проект, який має сам на себе заробляти.
Але! фінансування громадського транспорту є вигідною інвестицією для міста, яка прямо й опосередковано впливає на добробут і здоров'я мешканців, а також сприяє економічному розвитку міста загалом, забезпечуючи додаткові надходження в казну. Ще раз перечитайте досвід Таллінна та Люксембурга.
Відповідаю і відразу розвіюю міф щодо збитковості/прибутковості громадського транспорту. МІСЬКИЙ ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ У ВСІХ РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ СВІТУ навіть там, де платять за проїзд, ДОТАЦІЙНИЙ: з міських бюджетів виділяють компенсації на забезпечення його роботи – від 25% до 90%! В європейських містах дотують громадський транспорт не менше, ніж на 50%.
У Львові громадський транспорт також дотаційний – на рівні 60% (тобто львів'яни платять лише 40% вартості проїзду). Але неефективність та непрозорість організації роботи міських перевезень настільки велика, що собівартість кілометра роботи львівського громадського транспорту на сьогодні така ж як і в Таллінні, де транспорт безоплатний, а якість – висока. Детально розповідав це у своєму відеоогляді з поїздки в Естонію.
У всіх містах, де проїзд в громадському транспорті зробили безкоштовним для мешканців, витрати на його роботу покриваються з міського бюджету.
Прогресивні міста давно відвели міському громадському транспорту стратегічну роль №1 через його вплив на соціально-економічний розвиток міста. З цих же причин міських громадський не розглядають як окремий бізнес-проект, який має сам на себе заробляти.
Але! фінансування громадського транспорту є вигідною інвестицією для міста, яка прямо й опосередковано впливає на добробут і здоров'я мешканців, а також сприяє економічному розвитку міста загалом, забезпечуючи додаткові надходження в казну. Ще раз перечитайте досвід Таллінна та Люксембурга.
Мене запитують: «Чи не краще підняти вартість проїзду в громадському транспорті і зробити його якісним?»
Відповідаю. Громадський транспорт виконує важливу соціальну функцію. Якщо зробити якість громадського транспорту, до прикладу як в Люксембурзі, і закласти всю вартість у квиток – то проїзд буде недоступний великій кількості людей із невисокими та нестабільними доходами. А автомобілістам буде дешевше пересуватися на власному авто. В результаті - прийдемо до збільшення рівня автомобілізації міста та обмежимо в пересуванні пільгові та малозабезпечені категорії людей.
В нас громадський транспорт зараз сприймається як транспорт для малозабезпечених. У Європі в трамвая, тролейбусах поряд із студентами та пенсіонерами їздять ділові люди в костюмах і краватках, бо це швидко і комфортно. Окрім того, це ще й знімає напругу соціальної нерівності, зайвої агресії в суспільстві.
Саме тому розвинені міста велику увагу приділяють розвитку якісного громадського транспорту, який дотується за рахунок бюджету. І це вигідно для економіки міста.
Ніхто не буде робити громадський транспорт у Львові безкоштовним у тому вигляді і з тією якістю послуг, що є зараз. Так це не працює. Спершу – зробити громадський транспорт якісним та комфортним. А скасування оплати за проїзд – це останній з пунктів проекту «7 кроків до якісного та безкоштовного транспорту у Львові».
Відповідаю. Громадський транспорт виконує важливу соціальну функцію. Якщо зробити якість громадського транспорту, до прикладу як в Люксембурзі, і закласти всю вартість у квиток – то проїзд буде недоступний великій кількості людей із невисокими та нестабільними доходами. А автомобілістам буде дешевше пересуватися на власному авто. В результаті - прийдемо до збільшення рівня автомобілізації міста та обмежимо в пересуванні пільгові та малозабезпечені категорії людей.
В нас громадський транспорт зараз сприймається як транспорт для малозабезпечених. У Європі в трамвая, тролейбусах поряд із студентами та пенсіонерами їздять ділові люди в костюмах і краватках, бо це швидко і комфортно. Окрім того, це ще й знімає напругу соціальної нерівності, зайвої агресії в суспільстві.
Саме тому розвинені міста велику увагу приділяють розвитку якісного громадського транспорту, який дотується за рахунок бюджету. І це вигідно для економіки міста.
Ніхто не буде робити громадський транспорт у Львові безкоштовним у тому вигляді і з тією якістю послуг, що є зараз. Так це не працює. Спершу – зробити громадський транспорт якісним та комфортним. А скасування оплати за проїзд – це останній з пунктів проекту «7 кроків до якісного та безкоштовного транспорту у Львові».
Мене запитують: «Фінансувати безкоштовний транспорт із бюджету можуть дозволити собі лише багаті європейські міста?»
Відповідаю. Насправді навіть у найбагатших містах та країнах немає поняття надлишку, «зайвих» коштів у бюджеті. У розвинених містах завжди рахують економічну доцільність інвестування у той чи інший проект.
Саме тому безкоштовний громадський транспорт впроваджують, щоб збільшити надходження коштів у бюджет завдяки покращенню мобільності і, відповідно, працездатності мешканців, поліпшенню стану екології. Так, лише через затори економіка Львова щорічно втрачає до трьох мільярдів гривень.
Відповідаю. Насправді навіть у найбагатших містах та країнах немає поняття надлишку, «зайвих» коштів у бюджеті. У розвинених містах завжди рахують економічну доцільність інвестування у той чи інший проект.
Саме тому безкоштовний громадський транспорт впроваджують, щоб збільшити надходження коштів у бюджет завдяки покращенню мобільності і, відповідно, працездатності мешканців, поліпшенню стану екології. Так, лише через затори економіка Львова щорічно втрачає до трьох мільярдів гривень.
Мене запитують: «Безкоштовний транспорт – це не популізм?»
Відповідаю. Найцікавіше, що проект безкоштовного проїзду у громадському транспорті якраз запроваджують у розвинених капіталістичних країнах, де популізм точно не проходить. До прикладу, той же Люксембург – одна з найбагатших країн Європи, і її громадянам точно не потрібен безкоштовний проїзд у громадському транспорті, бо там кожен має власне авто. Але саме це й спровокувало величезні затори і, відповідно, економічні збитки.
Або візьмемо один із найбільших мегаполісів світу – Куала-Лумпур (столиця Малайзії) – туристичний, діловий, інвестиційний центр із населенням 1,8 мільйона людей. Велике місто, яке мало проблему з заторами і низькою мобільністю у центральній адміністративній та бізнесовій частинах міста.
Як мислить влада цього міста: «Ви заробляєте великі гроші, є великими платниками податків, від вас залежить наповнення бюджету – будь ласка, залиште свої дорогі автівки на паркінгах. Натомість ми забезпечимо вас дуже комфортними автобусами, якими ви з комфортом і головне швидко доїдете до роботи. Працюйте, нам дорогий ваш час». В результаті влада Куала-Лумпур запустила в ділові райони міста безкоштовні автобуси, які в час-пік ходять з інтервалом 5 хв, у менш завантажені години – кожні 15 хв.
Відповідаю. Найцікавіше, що проект безкоштовного проїзду у громадському транспорті якраз запроваджують у розвинених капіталістичних країнах, де популізм точно не проходить. До прикладу, той же Люксембург – одна з найбагатших країн Європи, і її громадянам точно не потрібен безкоштовний проїзд у громадському транспорті, бо там кожен має власне авто. Але саме це й спровокувало величезні затори і, відповідно, економічні збитки.
Або візьмемо один із найбільших мегаполісів світу – Куала-Лумпур (столиця Малайзії) – туристичний, діловий, інвестиційний центр із населенням 1,8 мільйона людей. Велике місто, яке мало проблему з заторами і низькою мобільністю у центральній адміністративній та бізнесовій частинах міста.
Як мислить влада цього міста: «Ви заробляєте великі гроші, є великими платниками податків, від вас залежить наповнення бюджету – будь ласка, залиште свої дорогі автівки на паркінгах. Натомість ми забезпечимо вас дуже комфортними автобусами, якими ви з комфортом і головне швидко доїдете до роботи. Працюйте, нам дорогий ваш час». В результаті влада Куала-Лумпур запустила в ділові райони міста безкоштовні автобуси, які в час-пік ходять з інтервалом 5 хв, у менш завантажені години – кожні 15 хв.
Мене запитують: «Навіщо тоді впроваджувати е-квиток, якщо хочете зробити громадський транспорт безкоштовним?»
Відповідаю. Насправді система «е-квитка» діє навіть там, де громадський транспорт є безоплатний. Наприклад, той же Таллінн. Те, що ми називаємо «е-квиток», – це автоматизовна система обліку пасажирів (АСОП). Вона потрібна не лише для безготівкового розрахунку, а й для обліку пасажирів, щоб якісно планувати роботу, кількість громадського транспорту на маршрутах, оптимізовувати витрати та раціонально використовувати бюджетні кошти. Впровадивши систему «е-квитка», ми зробимо сферу перевезень прозорою, заберемо готівку з ринку і тоді зрозуміємо, який реальний пасажиропотік, скільки їздить пільговиків.
Саме тому чотири роки тому ВРУ ухвалила мій закон про «е-квиток». Понад 15 українських міст впровадили систему АСОП повністю або тестують. Навіть Дрогобич випередив наше місто. А європейський та прогресивний Львів й далі з 2011-го року щось обговорює, оголошує, розглядає, передає, запрошує. Одна з причин, чому е-квиток досі не впровадили у Львові, – небажання відмовлятися від джерела необлікованої готівки. За різними оцінками, в тіні перебуває 30-40% коштів. Ці гроші не йдуть на покращення чи закупівлю нового транспорту, а осідають в чиїхось кишенях.
Відповідаю. Насправді система «е-квитка» діє навіть там, де громадський транспорт є безоплатний. Наприклад, той же Таллінн. Те, що ми називаємо «е-квиток», – це автоматизовна система обліку пасажирів (АСОП). Вона потрібна не лише для безготівкового розрахунку, а й для обліку пасажирів, щоб якісно планувати роботу, кількість громадського транспорту на маршрутах, оптимізовувати витрати та раціонально використовувати бюджетні кошти. Впровадивши систему «е-квитка», ми зробимо сферу перевезень прозорою, заберемо готівку з ринку і тоді зрозуміємо, який реальний пасажиропотік, скільки їздить пільговиків.
Саме тому чотири роки тому ВРУ ухвалила мій закон про «е-квиток». Понад 15 українських міст впровадили систему АСОП повністю або тестують. Навіть Дрогобич випередив наше місто. А європейський та прогресивний Львів й далі з 2011-го року щось обговорює, оголошує, розглядає, передає, запрошує. Одна з причин, чому е-квиток досі не впровадили у Львові, – небажання відмовлятися від джерела необлікованої готівки. За різними оцінками, в тіні перебуває 30-40% коштів. Ці гроші не йдуть на покращення чи закупівлю нового транспорту, а осідають в чиїхось кишенях.
Мене запитують: «Може, краще розширити у Львові дороги, щоб не було заторів?»
Відповідаю. Ми не вирішимо проблему заторів розширенням вулиць Львова. По-перше, немає куди розширяти, особливо в старій частині міста. По-друге, світова практика доводить: чим більше будуєш смуг і розв'язок, тим більше вони заповнюються автомобілями. Те саме стосується паркінгів – неможливо на 100% покрити потребу в паркінгах. Багато міст світу спершу йшли шляхом будівництва додаткових смуг, але з часом зрозуміли, що цей шлях є хибним. Тому у нас є шанс не повторити чужі помилки і зекономити великі кошти. Потрібно йти до зменшення кількості транспорту на вулицях міст, пропонуючи якісну альтернативу – громадський транспорт.
Насправді зараз у Львові ще не багато машин. До прикладу, у нас рівень автомобілізації – 260 машин на 1000 людей. В Європейських містах цей показник вдвічі більший – 600 автомобілів на 1000 людей. Проблема в тому, що у 80% випадків ми використовуємо автомобіль для поїздок дім-робота-дім. Тоді як в європейських містах цей показник вдвічі менший. А причина лише в тому, що в розвинених містах завжди є альтернатива – якісний, комфортний і за графіком громадський транспорт і не завжди є необхідність брати власний автомобіль.
Львів'яни наразі такої альтернативи не мають. І не важко спрогнозувати, що використання приватних авто лише зростатиме, а з ними поглиблюватиметься проблема заторів. І заручниками цієї ситуації стали всі: і ті, хто їдуть в маршрутці, і ті хто сидять комфортно в своєму автомобілі. В заторах стоять всі!
З повагою,
львів'янин, громадсько-політичний діяч,
майбутній кандидат на міського голову Львова Ігор Васюник
Відповідаю. Ми не вирішимо проблему заторів розширенням вулиць Львова. По-перше, немає куди розширяти, особливо в старій частині міста. По-друге, світова практика доводить: чим більше будуєш смуг і розв'язок, тим більше вони заповнюються автомобілями. Те саме стосується паркінгів – неможливо на 100% покрити потребу в паркінгах. Багато міст світу спершу йшли шляхом будівництва додаткових смуг, але з часом зрозуміли, що цей шлях є хибним. Тому у нас є шанс не повторити чужі помилки і зекономити великі кошти. Потрібно йти до зменшення кількості транспорту на вулицях міст, пропонуючи якісну альтернативу – громадський транспорт.
Насправді зараз у Львові ще не багато машин. До прикладу, у нас рівень автомобілізації – 260 машин на 1000 людей. В Європейських містах цей показник вдвічі більший – 600 автомобілів на 1000 людей. Проблема в тому, що у 80% випадків ми використовуємо автомобіль для поїздок дім-робота-дім. Тоді як в європейських містах цей показник вдвічі менший. А причина лише в тому, що в розвинених містах завжди є альтернатива – якісний, комфортний і за графіком громадський транспорт і не завжди є необхідність брати власний автомобіль.
Львів'яни наразі такої альтернативи не мають. І не важко спрогнозувати, що використання приватних авто лише зростатиме, а з ними поглиблюватиметься проблема заторів. І заручниками цієї ситуації стали всі: і ті, хто їдуть в маршрутці, і ті хто сидять комфортно в своєму автомобілі. В заторах стоять всі!
З повагою,
львів'янин, громадсько-політичний діяч,
майбутній кандидат на міського голову Львова Ігор Васюник