Помаранчева вода з-під крана: львів’янин віддав проби у лабораторію. Що з цього вийшло

Львів’яни нерідко скаржаться на те, що з їхніх кранів тече мутна вода світло-жовтого чи навіть темного помаранчевого кольору. Мешканець Сихова, у якого фільтр за два місяці забився рудим осадом, вирішив перевірити в лабораторії якість питної води. Львівський портал розповідає, що показали результати, а також що про таке водопостачання думають у «Львівводоканалі».

«За два місяці мій фільтр просто забився іржею. Я перепитав у своїх друзів і знайомих, що живуть в інших районах Львова, яка у них ситуація із водою. Кажуть, що у них таке ж. Тому я вирішив здати на перевірку в лабораторію зразки тієї води, яка тече у нас з-під крана», – розповів сихівчанин Назар Бай.

Фільтр Назара Бая через два місяці після встановлення

Фото умовне

Назар Бай зауважив, що перш ніж відбирати проби води, проконсультувався з працівниками ліцензованої лабораторії. Вони розповіли, як правильно проводити забір води. Відтак у кожному районі Львова 7 лютого відібрали по одному зразку води і скерували їх на перевірку.

Результати дослідження показали, що показники 5 із 6 проб є у нормі. Лише в одній, відібраній у Франківському районі (вул. В. Великого, 41), виявили незначне перевищення інтенсивності запаху та дефіцит такого показника як твердість води.

Відібрану пробу фахівці визначили як «м’яку воду», а це означає, що у ній бракує кальцію. Зважаючи на такі результати дослідження, лабораторія надала висновок про те, що проба із Франківського району не відповідає вимогам питної водопровідної води за ДСанПіН 2.2.4171-10.

(Натисніть на зображення для збільшення)

«Насправді мені мало віриться, що ці результати дослідження є правдивими. Ту іржу, яка тече з водою з мого крана, стримує фільтр. Але я все одно не користуюсь такою водою на кухні, максимум – мию нею посуд. Воду для приготування їжі я купую окремо. І тут результати кажуть, що з цією помаранчевою водою все гаразд. Я слабо в це вірю, тому хочу відправити зразки нашої води ще в Європу, аби мати ще одне заключення», – додав Назар Бай.

Львівський портал звернувся за коментарем у ЛМКП «Львівводоканал». Речниця підприємства Уляна Горбата розповіла, що якість води, яку отримують львів’яни, перевіряють щодня на контрольних точках і насосних станціях, тому жодних небезпечних речовин у ній бути не може.

Щодо помаранчевої води, то Уляна Горбата пояснила: вода набуває такого кольору після аварійних ситуацій, коли водопостачання знову відновлюється.

«Львівводоканал» відповідає за якість питної води, що потрапляє до споживачів, і гарантує, що ця вода є артезіанською, безпечною та якісною. Погіршення якості холодної води може виникнути лише в одному випадку: коли виникають аварії і водопостачання тимчасово призупиняється. Відповідно, внутрішньобудинкові системи спустошуються, а потім наповнюються. І внаслідок таких гідравлічних коливань у воду можуть потрапляти частинки заліза із внутрішніх стінок труб», – зауважила вона.

У таких випадках аварійні бригади «Львівводоканалу» із гідрантів промивають вуличні мережі, проте зробити це із внутрішньобудинковими мережами можуть лише самі мешканці. Тож вочевидь спускання помаранчевої води із кранів львів’янам таки не уникнути, адже аварії на трубопроводах у Львові виникають практично щодня.

Також Уляна Горбата зауважила, що воду найвищої якості подають мешканцям центральної частини Львова, Франіквського і частини Сихівського районів. Вони отримують воду із Стрийського водозабору, у якій є мало солей, кальцію і магіню, тобто утворюється менше накипу. Втім навіть цю воду дезінфікують, через що вона може мати запах хлору.

«Дезінфекція води у Львові проводиться рідким хлором або альтернативним способом – гіпохлоридом настрію (розчином солі). Останній має довготривалий бактеріологічний ефект. Чому необхідно дезінфікувати воду? Поки вода дійде до споживача по трубах, ми повинні бути впевнені, що вона має додатковий захист. Тому у крані споживача вода має залишковий хлор, вміст якого має становити 0,1-0,2 мг/л. Хлор – це летюча речовина, він вивітрюється при контакті із повітрям. Більше того, запах хлору можуть відчувати першочергово ті мешканці, які живуть поблизу станції хлорування. Чим далі від неї, тим менше споживач відчуває цей запах або не відчуває взагалі», – додала Уляна Горбата.