Ілля Сагайдак: «Транспортні проблеми в значній мірі є результатом міської політики та планування»

Депутат Київської міської ради, експерт з питань транспорту Ілля Сагайдак про перевагу розвитку громадського транспорту над приватним:

«Середні і великі міста в Україні мають проблеми хронічних заторів навіть попри цілком помірні темпи зростання автомобілізації. Серйозні транспортні проблеми, з якими стикаються багато міст, в значній мірі є результатом міської політики та міського планування, побудованих без урахування довгострокових зв’язків між містом і його транспортною системою.

Затори знижують мобільність населення, а також призводять до значних втрат часу і нераціонально високим транспортним витратам. Що стосується великих міст з високим рівнем автомобілізації, то тут хронічні затори не тільки призводять до неефективності транспортної системи як такої, а й завдають серйозної шкоди економічній активності і якості міського середовища.

Причини всіх цих явищ пов’язані з низьким рівнем розуміння транспортних проблем, а також відсутністю політичної волі до встановлення системних пріоритетів для масового пасажирського транспорту, які логічно випливають з його надважливих громадських функцій і безумовно більшої ефективності. Міста не мають скоординованої транспортної політики, необхідної для розробки і реалізації раціонального комплексного плану дій.

Критерії для вибору способу переміщення у кожного дуже прості: час, комфорт та ціна.

Зрозуміти чому автомобіль не зможе задовільнити транспортний попит всіх містян дуже просто: якщо 100 пасажирів тролейбуса або ж 250 пасажирів трамваю пересядуть на свої авто, вони займатимуть на вулиці в 35 або 90 разів відповідно більше місця, ніж раніше.

Наразі містам необхідно направити значні зусилля на розвиток системи наземного громадського транспорту. Потрібно виділяти відокремлені смуги для троллейбусних і автобусних маршрутів, розвивати лінії швидкісного трамваю, а особливо створювати інтермодальні, збалансовані і координовані транспортні системи…

Також використання автомобіля в міських умовах завжди тягне за собою значні непрямі витрати і екстерналії. Більшість автомобільних поїздок, особливо міських, оплачується користувачем лише в частковій мірі: йому не доводиться відшкодовувати соціальні, екологічні та інші непрямі витрати. Субсидії надає держава (платники податків) та інші учасники дорожнього руху або суспільство в цілому.

Автомобілісти не оплачують витрати, пов’язані з заторами, від яких страждають всі учасники дорожнього руху, включаючи професійних водіїв вантажівок і автобусів, пасажирів громадського транспорту і пішоходів. Також не компенсують екологічні витрати, що впливають на все суспільство.

Автомобілісти не компенсують витрати, пов’язані з деформуючим впливом доріг і автомобілів на міське середовище, а також майже не компенсують величезні витрати на будівництво нових доріг та естакад (крім акцизу на пальне).

Тому виникає питання: які мають бути справедливі субсидії для екологічного громадського транспорту, який задовольнятиме потреби всіх містян без заторів?

Очевидно одне – ціна використання особистого автомобіля, домінуючого виду транспорту, неадекватно низька, особливо в частині оплачуваних з кишені витрат автовласника, тому потрібно віднайти баланс, в якому автовласник сплачуватиме справедливу ціну, а місто стимулюватиме попит на альтернативу – швидкий, комфортний та доступний громадський транспорт».

Більше цікавих думок експертів транспорту читайте тут: Безкоштовний транспорт для Львова.