В. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун на своїй Facebook-сторінці розповіла, як перемогти післяпологову депресію, передає Львівський портал.
Як відрізнити депресію, пов’язану із народженням дитини, від просто складнощів материнства?
Якщо є щонайменше 2 симптоми із 7 наведених, які тривають понад два тижні не зважаючи ні на що — скоріш за все йдеться про післяпологову депресію:
Постійний сум і пригнічений настрій. Не тішать речі, що колись приносили радість. Після пологів рідко буває так, що час на себе чи хороша погода не тішать. Але якщо немає радості від довгоочікуваного часу на серіал, книжку, перебування на самоті — це дуже тривожний сигнал.
Порушення сну. Матері сплять мало, і виспатися особливо змоги немає. Тому важко сказати, чи є порушений сон – коли дитина спить, а мама не може – чи ні. Та матерям слід давати змогу виспатися. Це і відновить сили, і вкаже на можливий розлад, якщо заснути не вдається.
Брак сил та енергії. Брак сну через постійний догляд за дитиною, звісно, позбавляє сил. І знову ж таки — це ненормально, що жінка мало відпочиває і постійно зайнята. Тому молоді матері, як і всі люди, мають достатньо відпочивати.
Загальмованість чи надмірне збудження. Це нетипово для матерів, тож сповільнена мова чи суцільна метушня — погані знаки.
Почуття провини і нікчемності. Міжнародні огляди кажуть, що ці ознаки депресії рідко бувають у породіль, а як є — то це довколопологова депресія. Хоча в нашій культурі відчуття провини в матері розвивається завдяки суспільному та інформаційному впливу. І це, безумовно, слід змінити на підтримку і розуміння.
Суїцидальні думки. Вони дуже рідко супроводжують материнство, але часто — депресивний розлад. Тому якщо жінка з немовлям на руках думає, що “краще було би без неї”, це дуже погано, і потрібна термінова допомога. Матері рідко кажуть про суїцидальні наміри, але якщо запитати прямо, зазвичай, зізнаються, свідчать джерела.
Як запобігти післяпологовій депресії?
Вагітним жінкам слід не лише вимірювати тиск і перевіряти білок в сечі, а й проводити скринінг депресивного розладу, знати сімейну історію та анамнез — чи були раніше депресивні епізоди. Якщо є депресія, то слід пересвідчитися, що це не біполярний розлад (потрібна інша терапія). Якщо є психоз — видіння, галюцинації, зміни мовлення – то це привід для невідкладної допомоги.
Освітні програми для молодих матерів (підлітків).
Візити медсестри/брата додому, консультації телефоном, підтримка, завчасна когнітивно-поведінкова терапія (у разі травматичних пологів).
Вагітним не рекомендують приймати антидепресанти в якості профілактичного заходу — інгібітори зворотного захоплення серотоніну має досить незначну користь та можливі побічні ефекти.
Дуже важливо, аби батько/партнер допомагав із доглядом за дитиною та в побуті. Приклад Швеції свідчить, що регулярна допомога батька допоміг скоротити потребу в антибіотиках та ліках проти тривожності в перші 3 місяці після пологів.
Як лікувати післяпологову депресію?
Першою ланкою є психотерапія — вона ефективна при помірній депресії. Ефективними і доказовими вважається когнітивно-поведінкова терапія, поведінкова активація (ви змушуєте себе робити щось хороше). Але в разі сильної депресії потрібне також медикаментозне лікування інгібіторами зворотного захоплення серотоніну.
Всі рекомендації щодо післяпологового психічного здоров’я наголошують на тому, що матері потрібна регулярна фахова підтримка і огляд. Якщо в матері розвивається ПТСР, то спершу лікар має регулярно та уважно спостерігати за пацієнткою. Дві третини жінок долають ПТСР без додаткових втручань. Якщо ознаки травми не минають, потрібна групова чи когнітивно-поведінкова психотерапія. Якщо вона неможлива, неефективна, є супровідна травма (домашнє насильство), то потрібне медикаментозне лікування.
Анастасія Мельник