Тут ми вперше втратили свого побратима, – львівський нацгвардієць згадує бої за Маріуполь

Минуло 5 років з того часу, коли військовослужбовці військової частини 4114 Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України одними з перших вступили в бій із групою терористів, які намагались захопити Маріупольський відділ міліції.  Про це йдеться на Facebook-сторінці управління.

За спиною 25-річного старшини Богдана Файчука запеклі бої 2014-2015 років на Сході України. Це був його перший бій, який він запам’ятав на все життя.

Розповідь Богдана занурює нас до Маріуполя 9 травня 2014 року коли близько шести десятків терористів озброєних автоматичною зброєю атакували Маріупольський міський відділ внутрішніх справ. В цей час в будівлі зібрались представники Антитерористичного центру на нараду з питань забезпечення громадського порядку та стабілізації ситуації в місті.

Того дня зранку військово-оперативний резерв військової частини 4114 тільки прибув з Донецька. Одразу більша його частина вирушила на блокпости навколо Маріуполя й приступила до несення служби.

«Хлопці навіть не встигли розміститись. Моя рота залишилась в резерві та організовувала місця для відпочинку своїх товаришів, які вирушили на блокпости. Приблизно о дев’ятій годині нам поступила команда екіпіруватись та сідати в автобуси. За кілька хвилин ми вже прибули в район виконання завдання, – згадує нацгвардієць. Автобус зупинився на початку вулиці Георгієвській, звідки ми розділившись на дві групи почали рухатись до захопленого райвідділу».

Вже на підході до райвідділу військові попали під щільний перехресний вогонь терористів.

«Коли почалась перестрілка стало зрозуміло, що ми попали під перехресний вогонь, по моїй групі стріляли з парку, а по іншій вели вогонь з самого захопленого райвідділу. Одразу зазнали втрат. Спершу було поранено солдатів Богдана Шлемкевича та Романа Сапілу, згодом підполковника Степана Логуша та майора Дмитра Афанасьєва. Поранення Богдана Шлемкевича на жаль виявились несумісними з життям. Тут ми вперше втратили свого побратима», – із сумом каже Богдан.

Щільний вогонь бойовиків заставив підрозділ змінити позиції та перегрупуватись.

«Невдовзі ми почули ляскання гусениць та гуркіт БМП, то прибуло підкріплення від Збройних сил та батальйону «Азов». Разом прикриваючись бронею ми почали рухатись до райвідділу. Далі штурм та зачистка будівлі», – розповідає Богдан.

Згодом, якось раптово, поблизу з’явилось багато негативно налаштованих громадян. Провокатори постійно підбурювали натовп.

«Вони обзивали нас «правосеками», «бандерами» і різними поганими словами, кричали, що ми «розстрілюємо їхніх міліціонерів, – згадує нацгвардієць. Почувши це я дуже здивувався, адже ми якраз і звільняли працівників райвідділу від захоплення терористами. Потім я зрозумів, що це і є одним із методів гібридної війни. Місцеві мешканці під впливом відвертої брехні та пропаганди стали інструментом у досягненні терористами своїх цілей».

За кілька годин підрозділ вирушив до місця тимчасової дислокації.

«Натовп обходили по сторонах. Зброю не застосовували, адже знали, що людей обдурили, як могли заспокоювали їх. Вертались тим шляхом, що і прийшли. Вже своїм ходом дістались до військової частини», – ділиться спогадами старшина Богдан Файчук.

Мужність, рішучість, бойова виучка українських військових не просто принесла їм перемогу. Успіх сил АТО не дозволив терористам захопити увесь Маріуполь, що означало б для сепаратистів отримати контроль над усім Донбасом.

Як повідомляв Львівський портал, сьогодні, 9 травня, в Україні згадують бої за Маріуполь, які відбулися у цей день п’ять років тому.

Фото – майора Володимира Хаверко та з особистого архіву Богдана Файчука