Як боротися зі стресом: поради від Уляни Супрун

В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла, як боротися зі стресом. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.

За її словами, звичайні життєві негаразди не несуть шкоди. Вони провокують короткотривалий стрес, який стимулює побудову нових нейронних мереж, завдяки яким ми пристосовуємося і вчимося, та утворення нових нейронів в гіпокампі.

«Під час стресу нейронні мережі частково роз’єднуються, стає менше контактів (синапсів), але потім, після дії стресу, нейронні мережі активно будуються наново — так ми вчимося. Ми здатні навчатися все життя, і відкриті для нового досвіду і розвитку мозку, поки живі. Саме тому твердження «не можна нервувати — нервові клітини не відновлюються» не відповідає дійсності, адже від того, що ми нервуємо, клітини не «згорають», як сірники. Стрес діє на мозок по-різному», – йдеться у повідомленні Уляни Супрун.

Вона вважає, що небезпечним для здоров’я людини може бути хронічний стрес.

«Перенесене стихійне лихо, перебування в зоні бойових дій, полон, діагностування раку в себе чи близької людини, його лікування, неспроможність заплатити за кредит і безробіття. Люди, що мають маленьких дітей і при цьому працюють, також зазнають хронічного стресу, вважають деякі дослідники. Він спиняє утворення нових нейронів, погіршує пам’ять і здатність до навчання.  Саме хронічний стрес погіршує роботу нейронних мереж і робить свій внесок в розвиток нейродегенеративних хвороб.  Якщо ви бачите у своєму оточенні людей у хронічному стресі — підтримайте їх», – розповідає очільниця МОЗ.

Уляна Супрун зазначає, що для протистояння стресу є 2 шляхи: подолання та уникнення.

«Уникнення — це деструктивний шлях, коли ми відкидаємо існування проблеми, починаємо вдаватися до алкоголю чи наркотиків, шукаємо викид емоціям (наприклад, пишемо пости мовою ненависті), та стаємо байдужими. Подолання – це конструктивний шлях. Це прийняття ситуації, планування та активні дії із подолання, пошук підтримки і позитиву (так зване позитивне перепланування, reframing)», – пояснює вона.

Також в.о. міністра охорони здоров’я дає кілька порад, щоб допомогти своєму організму подбати про нейрони та решту тіла:

• Перебування на природі хоча б 20 хвилин знижує рівень кортизолу. Йдіть на природу. В Британії навіть прописують спостереження за птахами як терапевтичний засіб при гіпертензії, хворобах серця і «стресі».
• Кохані люди допомагають пережити складні моменти — наше тіло інакше реагує на стрес чи складні завдання, якщо ми відчуваємо підтримку.
• Вмійте розпізнати симптоми вигорання, щоб не допустити стресової ситуації.
• Дотримуйтеся режиму дня, намагайтеся лягати і вставати в більш-менш комфортний для вас час.
• Займайтеся спортом або танцями. Біг на довгі дистанції чи навіть ходіння пішки змушують мозок виділяти фактор росту нервів (brain-derived neurotrophic factor). Він допомагає нейронам та сітківці ока виживати. Людям старшого віку краще танцювати, ніж бігати, якщо мова йде про здоров’я мозку.
• Прибирайте чи працюйте в саду. Ненависне прибирання може стати в пригоді, якщо мова йде про подолання стресової ситуації. Поки ми прибираємо, слід думати про саму роботу, те, як все впорядковується і кращає. Так ми відволікаємося і робимо щось конструктивне.
• Правильно харчуйтеся. «Правильно» означає, що ви їсте прості продукти переважно рослинного походження, не переїдаєте і не заїдаєте стрес, і у вашому раціоні присутні рослинні і тваринні білки та жири, складні вуглеводи, і достатньо рідини. А от пити через непозбувну бентегу не варто. В дослідженні, що тривало понад 30 років, з’ясувалося, що усихання гіпокампу та погіршення пам’яті спостерігалося передусім в людей, які хронічно вживали алкоголь. Ті, хто щодня пив чотири або більше доз алкоголю, псували пам’ять в шість разів сильніше, ніж ті, які не пили взагалі. Люди, які споживали алкоголю, але помірно, ризикували втричі більше у порівнянні з тверезниками.