У Львові відкрили виставку пам'яті легендарного музейника Бориса Возницького

У Львові урочисто відкрили виставку, присвячену 93-річчю легендарного музейника та багаторічного директора Галереї мистецтв Бориса Возницького. Про це з місця події передає кореспондент Львівського порталу.

Роботи з власного архіву генія презентували в галереї «Мистецький простір» (ТЦ «Галичина», вулиця Щирецька, 36). Експозицію можна буде оглянути до 14 травня.

«Це і фотоматеріали з його життя, його друзів, і творчі роботи, яких в нього є мало. Борис Возницький навчався в нашому училищі прикладного мистецтва як живописець. Малював він мало, збереглася незначна кількість його етюдів, більше збереглися академічні рисунки. Серед етюдів тут ви можете побачити карпатський краєвид. Також я знайшла фото, де він якраз і малює цей краєвид… Окрім цього, тут презентовано його автопортрет, а також портрет матері. Хоч він і закінчив училище з червоним дипломом, Борис Возницький вирішив, що не буде художником, а – істориком мистецтва. Тому далі його шлях продовжився в музеях, коли він збирав і рятував твори», – сказала донька легендарного музейника Лариса Возницька.

Також на виставці презентовані твори художників Євгена Безніска, Володимира Слєпченка. Родзинкою є картина Любомира Медвідя.

«Думаю, цей портрет є визначальним на цій виставці. Такий прискіпливий погляд на цей світ: чи все ми з вами зберегли, чи нормально вчинили з пам’яттю про нього?!», – сказав  український письменник, дисидент, політв’язень Ігор Калинець.

При цьому він наголосив, що Борис Возницький «був не просто ентузіастом музейної справи, а був фанатично у неї закоханий».

«Вважав, що це – безсмертя для нашого народу, але це і було безсмертям для нього самого. І поки маємо музеї, все те, що врятоване ним, ми вічно пам’ятатимемо про Возницького», – констатував Ігор Калинець.

Нагадаємо, Борис Возницький народився 16 квітня 1926 року в селі Ульбарів, тепер Дубенського району на Рівненщині. До останніх днів, маючи 86 років, віддавався музейній справі. Про внесок у культурну спадщину свідчить хоча б той факт, що реліквії та раритети, які він врятував від знищення, оцінюються майже так, як і весь золотовалютний запас України. Він загинув 23 травня 2012 року під час аварії внаслідок серцевого нападу.