Очисні споруди Львова за добу переробляють приблизно 400 тисяч кубометрів нечистот. Процес очищення складається із двох стадій – механічної та біологічної. Вони збудовані ще в 60-их роках і вже давно є морально та технічно застарілими. За оцінками експертів, на їхню модернізацію потрібно 170 млн євро. Львівський портал побував на території очисних споруд міста на вулиці Пластовій і відкриває Вам «каналізаційне» закулісся.
Насамперед зазначимо, що очисні складаються з двох комплексів, розташованих обабіч Полтви, яка виходить на поверхню неподалік від вулиці Пластової, в північно-східній частині Львова. На правому березі очищують приблизно 100 тисяч кубометрів стічних вод на добу, на лівому – 300 тисяч. Очисні займають територію близько 70 гектарів. Загалом тут працює 130 осіб: у кожній зміні близько 70.
Весь об’єм каналізаційних стоків міста приходить сюди на очистку. Технологічний цикл триває 24 години.
«Спершу вони позбуваються механічних забруднень, потім – піску, жиру, далі – у відстійниках осідають завислі речовини. Згодом їх відправляють у аеротенки (споруда для штучного біологічного очищення стічних вод за допомогою активного мулу і продування повітрям, – Ред.). Наступний крок – інші відстійники, а далі – в річку Полтву, яка тече ландшафтом Львівської області, а потім впадає в Західний Буг», – зазначила речниця «Львівводоканалу» Уляна Горбата.
Очисні споруди міста побудовані в 60-70 роках і потребують капітальної реконструкції.
«Те, що «Львівводоканал» тут робить, це поточні ремонти і дуже частково – капітальні. Загалом стан технічних споруд, як обладнання, так і будівель, потребує дуже великої комплексної модернізації. Для того, щоб реконструювати такі технологічно складні споруди, як нам порахували, необхідно 170 млн євро», – додала вона.
Своєю чергою начальник управління інженерного господарства ЛМР Олександр Одинець зазначив, що цьогоріч місто планує вкласти в очисні до 45 млн грн.
«Із 2016 по 2018 року із міського бюджету в очисні споруди інвестовано 23 млн грн. Цього року сподіваємось використати 40-45 млн грн», – зазначив він.
При цьому Олександр Одинець додав, що також залучаються кошти іноземних фінансових інституцій, зокрема, реалізовується проект будівництва біогазового комплексу, що фінансує ЄБРР.
«Між містом і Польщею підписаний меморандум про співпрацю щодо реконструкції очисних споруд. У нас вже є величезні напрацювання. Польський уряд буквально в кінці минулого року дав своє погодження на фінансування проектних робіт із реконструкції цих очисних споруд. Маємо велику надію, що польська сторона нам допоможе це зробити ефективно і якісно», – зазначив директор ЛМКП «Львівводоканал» Валентин Вольський.
На переконання Олександра Одинця, на виході після очищення стоки мало чим відрізняються від того, як цей процес проходить у наших сусідів-поляків:
«Коли ми були на очисних спорудах «Чайка» у Варшаві, не побачили великої різниці в тій воді, яка вже виходить на рельєф у річку. Хоча звісно ті кошти, які вкладаються там і тут – дуже велика різниця».
«Наші колеги з Польщі дуже часто тут перебувають, тому що ми чинимо екологічний тиск на басейн Західного Бугу. Вони пройшли той шлях, яким йдемо ми: в них теж були споруди в такому стані, вони змушені були вкладати великі кошти в реконструкцію, щоб річки були чистими», – додала Уляна Горбата.
Своєю чергою директор ЛМКП «Львівводоканал» поінформував про роботи, які зараз проводяться на очисних:
«Ми проводимо відновлювальні роботи на першій-другій черзі по первинних і вторинних відстійниках. Фактично робимо їх вже не перший рік. Зауважу, що у місті є Програма каналізування та реконструкції очисних споруд на 2016-2020 роки. Власне, повністю виконуємо те, що заплановано в її рамках. Міська рада та депутатський корпус постійно це контролює і ми йдемо по графіку».
Водночас Олександр Одинець розповів, яким чином вирішують проблему нестерпного запаху, на що часто скаржаться львів’яни:
«Ці очисні споруди повністю справляються із очисткою стоків з усього міста. Декілька років тому у Львові були проблеми з негативним запахом, нині ми зараз фактично перебуваємо в центрі очисних споруд і, не думаю, що тут є якийсь певний дискомфорт щодо запаху. Дуже багато дали заходи, здійснені на аеротенках, первинних відстійниках».
Соломія Головіна