Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій запустив проект під назвою «Верхи у майбутнє» для учасників АТО/ООС, які страждають від посттравматичного стресового розладу. Під наглядом іпотерапевтів з Полтавщини Василя Ірхи та Олександри Хандогіної бійці каталися верхи. Про це Львівському порталу повідомили у медіа-центрі МОУ Львів.
Від тих, хто воював часто можна почути фразу: «Важко втікти від того, що сидить всередині тебе». Зазвичай, так завуальовано бійці говорять про діагноз, що має назву «посттравматичний стресовий розлад». Дійсно, без відповідної терапії, цей особливий психологічний стан здатен буквально виїдати людину зсередини, доводячи, часом, навіть до фатальних наслідків. Сумна статистика свідчить, що в США щодня понад 20 колишніх учасників бойових дій вкорочують собі життя якраз під впливом наслідків ПТСР.
Втім, існує широкий спектр методик, які дозволяють успішно боротись із наслідками бойового стресу і повертати учасників бойових дій до нормального життя. Одна з них – іпотерапія. Лікувальний процес, де у якості основного терапевтичного засобу виступають одні з найдавніших супутників людини – коні.
Перше заняття іпотерапії в рамках проекту «Верхи у майбутнє» відбулось на території рекреаційно-відпочинкової зони «Бухта вікінгів» поблизу Львова. А до участі у проекти зголосилось близько десятка охочих ветеранів бойових дій.
Перед початком заняття – ввідний інструктаж. Учасники зібрались в одній з альтанок: бійці десанту, піхоти, прикордонники, воїни різних добровольчих батальйонів. Чоловіки та жінки, різного віку та соціального статусу. Об’єднує їх те, що війна залишила позначки і на тілах, і на душах присутніх. Хтось виходив з оточення, будучи бійцем Луганського прикордонного загону, хтось – втратив нову під час боїв в Луганському аеропорті, комусь – добряче дісталось від вибуху міни на передових позиціях поблизу Авдіївки, дехто – досі не може спати, бачачи щоночі палаючі Піски. У кожного, як кажуть, свій армійський «бекграунд». Спільна риса – демонстративна замкнутість. «Закриті» пози, насторожені погляди тощо. Втім, Василь Ірха та Олександра Хандогіна – мають великий досвід роботи із «важкими» аудиторіями. Перед тим, як запросити до участі у сеансах іпотерапії учасників бойових дій, вони працювали виключно із дітьми, що мають особливі потреби: аутизм, дитячий церебральний параліч, тощо.
«З 2018 року ми запросили до участі у сеансах іпотерапії колишніх бійців АТО. У нас в Полтаві цей експеримент мав успіх. То ж ми плануємо проводити навчання для учасників бойових дій для подальшої роботи із дітьми та своїми побратимами, як рівний з рівними Це спряє й соціальній адаптації, й реабілітації, й інклюзії тощо», – говорить Олександра Хандогіна.
До слова, Василь Ірха й сам учасник АТО. У 2014-2015 роках був бійцем батальйону ТрО «Полтава». Після демобілізації, у якості волонтера долучився до сеансів іпотерапії із дітьми. Згодом відчув позитивну динаміку: спілкування із кіньми дозволило відчути розслаблення, зменшити кількість ліків тощо.
Статистика спеціалізованої програми «Horses for heroes», яку здійснює уряд США для ветеранів бойових дій також свідчить, що майже 70 відсотків учасників із діагнозом ПТСР мають покращення самопочуття і позитивні зміни у поведінці та стані здоров’я. Крім того, за океаном це ще й вид ветеранського спорту, у якому регулярно відбуваються змагання.
Зі слів Олександри Хандогіної, залучення учасників АТО/ООС до сеансів іпотерапії, а згодом і навчання їх, як інструкторів – ефективна форма не лише терапевтичного впливу, але й соціальної адаптації ветеранів до мирного життя. До прикладу, двом бійцям-ветеранам: інструктору та пацієнту легше порозумітися і знайти спільну мову. Крім того, харизма та багатий життєвий досвід роблять колишніх військових унікально вправними інструкторами терапевтичної кінної їзди.
«Коневі байдуже, як ти виглядаєш. Йому байдуже, що про тебе кажуть інші. Кінь, маючи досить складний характер та темперамент оцінює тебе за дещо іншими критеріями. Ти мусиш бути впевнений у своїх діях, спокійний, виважений, доброзичливий. Крок за кроком розкриваючи душу і серце. Тварина на добро реагує відповідно. І ось, ти починаєш сам відчувати, як через це спілкування тебе «відпускає» те, що тримало у напруженні з середини», – говорить Василь Ірха.
Фото: МОУ Львів
Соломія Григор'єва