У селі Павлокома на Ряшівщині, Польща, відбулись скорботні заходи із вшанування пам’яті 366 українців, загиблих 3 березня 1945 року. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі ЛОДА.
Участь у заходах із нагоди 74-Ї річниці трагедії села Павлокома взяло більше півтори тисячі осіб – делегації з усіх районів Львівщини, а також представники Тернопільщини та Івано-Франкцівщини.
Вони поклали квіти та лампадки до Меморіалу трагічно загиблим українцям.
«74 роки тому тут співали українських пісень, тут «Отче наш» промовляли українською мовою, тут веселились діти у любові своїх батьків. Тут люди будували мрії про своє майбутнє. Це все обірвалось в один день. Обірвалось лише тому, що хтось не хотів, щоб тут жили українці, щоб тут передавалась пам`ять про наші покоління. Сьогодні на цьому місці ми задаємо собі запитання «Чому це сталось?» І кожен з нас знає відповідь: тому що тоді не було Української держави, не було єдності», – заявив під час вшанування голова ЛОДА Олег Синютка.
Водночас він закликав польську владу та громаду берегти українську пам`ять на території республіки та впорядкувати символи української держави – цвинтарі та інші пам’ятні місця. Так само, як це відбувається в Україні.
Як відомо, українське село Павлокома розташоване у долині Сяну за 40 кілометрів на захід від Перемишля (нині це Динівський повіт Підкарпатського воєводства Республіки Польща).
Довідка: Вперше село Павлокома згадується у документах 1441 року як маєтність перемишльського каштеляна Миколая Кміти. Архівні документи свідчать, що вже 1595 року там існувала парафія східного обряду. Напередодні Другої світової війни с. Павлокома налічувала 1370 мешканців, у тому числі 1190 українців, 170 поляків (із них 100 колоністів) і десятьох євреїв. 2-3 березня 1945 року відділ польської Армії крайової під керівництвом поручника Юзефа Бісса (псевдо «Вацлав») разом з групами навколишніх польських сіл напали на село Павловому.
Підрозділи польської Армії крайової розстріляли 366 українців. Не вбивали хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувались лише 36 українців. Людей зганяли до місцевої церкви (від неї тепер залишилася лише дзвіниця), яка послужила збірним пунктом призначених на знищення. Із церкви чоловіків, жінок і дітей виводили до трьох викопаних ям і там розстрілювали. Загинув і місцевий парох о. Володимир Лемцьо, а храм знищили. Три великі ями, наповнені тілами вбитих, стали їхніми спільними могилами. Місцеві римо-католики 1965 р. зруйнували павлокомську церкву до останньої цеглини.
За злочин у с. Павлокомі польського поручника Юзефа Бісса, якого вважають одним з організаторів нападу, комуністична польська влада засудила до 3 років ув’язнення.
Починаючи з 1995 року, щорічно у травні на павлокомському цвинтарі відбуваються релігійні панахиди і громадянські віча за участю українців Перемищини, делегацій товариства «Надсяння» зі Львова, колишніх павлокомців, їхніх дітей та онуків.
Андрій Котенський