Для медиків «швидких» створять навчально-тренувальні центри

В Україні створять декілька навчально-тренувальних центрів для медиків екстреної медичної допомоги. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун, передає Львівський портал.

«Щоби дізнатися наскільки добре пілот може керувати літаком, найкраща опція — це потрапити на борт літака з цим пілотом. Так само це працює, якщо ми хочемо оцінити роботу медиків.

Тому дуже важливо, що вперше в Україні незалежні експерти змогли оцінити роботу українських працівників екстреної медичної допомоги не за результатами паперової статистики, а в ході дослідження, яке провели прямо на місці їхньої роботи. Для цього в кожному регіоні України протягом 3 діб волонтери спостерігали за роботою бригад швидкої. Методологію дослідження розробили експерти World Health Organization (WHO)», – написала керівниця МОЗ.

Незалежні експерти провели по 72 години чергування разом із бригадами і виїжджали переважно на виклики, що стосувались травми, втрати свідомості, скарг на серцево-судинні чи легеневі проблеми.

За результатами узагальнених даних, бригади екстреної допомоги оперативно реагують на виклики, водночас протоколи лікування потребують перегляду.

Деякі факти, які показало дослідження:

• Середній час реагування швидкої на виклик (з моменту отримання повідомлення бригадою і до першого контакту з пацієнтом) – 8,5 хвилин.
• Середній час перебування на місці події – 17 хвилин.
• Середній час транспортування до лікарні – 10 хвилин.
• Більше половини невідкладних викликів закінчилися транспортуванням до лікарні та госпіталізацією пацієнтів.
• Препарати, які використовують при наданні екстреної медичної допомоги, не завжди мають доведену ефективність та доцільність використання в конкретних випадках.

Наприклад, найбільш поширений препарат, який застосовують при скаргах на біль у грудях, – магнезія (32,6% серед пацієнтів >40 років та 29,4% серед будь-якого віку). При цьому неефективність магнезії при гострому інфаркті міокарда, корекції серцевого ритму та позалікарняній зупинці кровообігу вже доведена науковцями.

За рекомендаціями експертів необхідно:

1. Приділити увагу системі навчання, зокрема створити навчально-тренувальні центри у всіх регіонах. Для такого навчання в усьому світі застосовуються спеціальні манекени та обладнання, аби кожен рух був багатократно повторений та завчений. У 2019 році обладнані навчально-тренувальні центри з’являться в Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та місті Київ.
2. Розробити вимоги та передбачити кошти для створення відділень екстреної медичної допомоги в лікарнях. Ситуація, коли бригада швидкої везе пацієнта до лікарні, в якій його не можуть прийняти, є неприпустимою. В кожній лікарні інтенсивного лікування має бути створене відділення, в якому пацієнт у невідкладному стані отримає допомогу 24/7. МОЗ України наразі розробляє вимоги до оснащень та персоналу для таких відділень.
3. Переглянути протоколи надання екстреної медичної допомоги. Експерти МОЗУ вже почали роботу над перекладом та адаптацією сучасних міжнародних протоколів надання екстреної меддопомоги. Будуть переглянуті як перелік препаратів, так і послідовність дій. В роботі працівників бригад швидкої мають застосовуватися лише сучасні методики з порятунку життя.