Сьогодні психологічній підготовці військовослужбовців Збройних Сил України приділяють надзвичайно важливу увагу. За останні роки суттєво вдосконалились форми, методи та сам зміст підготовки військовослужбовців Збройних Сил України й, насамперед, вишкіл майбутніх офіцерів для нашого війська. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі національної академії СВ.
Досвід ведення бойових дій, насамперед, на сході України, вчергове підтвердив, що навіть добре вишколений солдат, психологічно неготовий до виконання завдань, на полі бою стає, простими словами, «гарматним м’ясом». Саме його високі психологічні стійкість та готовність часто стають домінантними чинниками ефективності під час реальної сутички з противником, захищають від негативних впливів та є вирішальними для збереження життя та здоров’я.
До прикладу, у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, що у Львові, питанням психологічної підготовки курсантів приділяється надзвичайно велика увага. Це, передусім, є результатом копіткої роботи колективу кафедри морально-психологічного забезпечення, науково-педагогічні працівники якої, ретельно вивчивши та узагальнивши найкращий світовий досвід та досвід протистояння Української армії російській воєнній агресії на сході України, створили цілий комплекс методик з психологічної підготовки воїнів, котрий ефективно застосовують на практиці.
Під час польових виходів, які систематично проходять у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки видового військового вишу, серед низки практичних занять з фахових військових дисциплін, відбуваються й тренінги з психологічної підготовки. Для курсантів, які в майбутньому самі очолюватимуть військові колективи, головна мета не просто підвищити особисті психологічні стійкість та готовність, а, насамперед, навчитись самим на високому методичному рівні проводити заняття з підлеглими.
«Свічка» або «Вільне падіння». Таку назву має одна з багатьох вправ, котру виконують курсанти на полігоні. Її мета — подолання військовослужбовцями страху висоти за підтримки їхніх товаришів. Сама ж вправа дуже проста, не вимагає особливої підготовки та спеціального обладнання. Один військовослужбовець стає на підвищення заввишки близько 3 метрів та повертається спиною до своїх колег, які, поділившись на пари та схрестивши руки в замки, перебувають знизу. За командою керівника заняття перший курсант починає вільно падати спиною назад, а решта повинні його вчасно та правильно підхопити, щоб він не долетів до землі й не травмувався.
За словами доцента кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ підполковника Олександр Капінуса, окрім подолання страху, виконання цієї вправи дозволяє згуртувати колектив, підвищити рівень довіри серед військовослужбовців.
«Цю вправу ми використовуємо вже близько п’яти років і накопичений досвід дав нам нагоду відсоток її виконання наблизити до 100. В основу лягли науково обґрунтовані методики впливу на психіку військовослужбовця, які дають можливість змоделювати поведінку воїна, внести своєчасні корективи і дати йому шанс самому подолати страхи за допомогою його товаришів», — розповів офіцер.
З ентузіазмом до таких практичних занять підходять і самі вихованці Національної академії сухопутних військ.
«Виконання цієї вправи викликає неймовірні емоцій. Оскільки стоїть непросте завдання самому побороти свій страх висоти й одночасно довіритись своїм колегам. Адже в даному випадку саме від них залежить моє здоров’я та життя загалом. В подальшому ці навички допоможуть перебороти страхи й іншого характеру. Головне — відчувати впевненість у собі, підтримку товаришів, рішучість й відповідальність командира», — поділилась враженнями курсант четвертого курсу Христина Свинар.
Омелян Шевчук