У Міністерстві культури України сьогодні, 26 липня, відбулося друге засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду директора державної установи «Український інститут книги». Після обговорення презентованих кандидатами програм розвитку закладу, конкурсною комісією з проведення конкурсного добору на посаду директора державної установи «Український інститут книги» було прийнято рішення рекомендувати на посаду директора Олександру Коваль. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі відомства.
Представляючи свою програму Олександра Коваль, акцентувала увагу на оновленні стратегії діяльності Інституту книги та організаційного забезпечення, зокрема, це реформування державних програм «Українська книга» та «Цифрова бібліотека». Одним із своїх перших кроків на посаді вона бачить створення вмотивованої фахової команди та створення експертних груп по різних напрямках діяльності.
На думку Олександри Коваль, важливими завданнями Інституту книги є презентація України на міжнародних форумах, налагоджена робота з регіонами, активна інформаційна політика та фандрейзинг.
Публічні презентації проектів програм розвитку закладу також представили кандидати, які були допущені до участі у другому турі конкурсного добору.
У своїй програмі кандидат Наталія Букіна, вбачає ефективне налагодження роботи Українського інституту книги у системній роботі, яка б сприяла розвитку української домінанти на світовому книжковому ринку. Зокрема, це підвищення конкурентоспроможності української книжкової культури та збалансування усіх сфер українського книговидавництва.
За її словами, Інституту книги необхідна єдина політика між державним, громадським та культурним сегментами. Важливо знайти точки взаємодії та консолідувати спільні зусилля задля впровадження виваженої регуляторної політики.
Наталія Букіна під час свого виступу також акцентувала увагу на важливості налагодження активної співпраці з регіонами. На її переконання, при правильній організації роботи Українського інституту книги, сприянні влади, а головне, бажанні всіх учасників процесу, більшість міжгалузевих непорозумінь будуть ліквідовані і заклад ефективно запрацює.
Андрій Гажаман у своїй програмі діяльності одним із основних напрямків роботи Інституту книги визначає у впровадженні проектів «Українська книга» та «Цифрова бібліотека», а також налагодженні роботи з підтримки людей з вадами зору, зокрема, це видання книг шрифтом Брайля.
На його думку, потребує активного сприяння розвиток перекладацької справи, підтримка видання українських книг за кордоном, значне поповнення та осучаснення бібліотечних фондів, оптимізація книги та популяризація читання. Окремої уваги та сприяння потребують молоді українські літератори, а також модернізація бібліотечної справи за міжнародними стандартами.
Презентуючи свою програму діяльності Українського інститут книги кандидат Оксана Гайдук, відзначила, що важливим аспектом роботи інституції є налагодження міжнародної діяльності, зокрема, формування позитивного іміджу держави та промоція української книги і української мови за кордоном.
На її думку, Інститут книги має стати об’єднавчим елементом між центральними державними органами, посольствами, центрами української культури та Світовим конгресом українців. Особливої уваги потребує створення та наповнення бібліотек в осередках української діаспори.
За словами Оксани Гайдук, необхідно проводити велику роботу для друкування книг шрифтом Брайля, задля інтеграції інклюзивної складової в державну книжкову політику.
Окрім цього, вона запропонувала створити соціальний проект для популяризації читання та перевтілення читацького простору, а саме завдяки відзнятим коротким відеороликам та рекламним афішам зацікавити культурні інституції, творчу інтелігенцію, бізнес та громадськість у формуванні та промоції книгочитання в Україні.
На думку кандидатки Альони Савінової, першочерговим завданням керівника Інститут на даному етапі є відновлення репутації інституції, шляхом активної та прозорої роботи, чому має передувати детальний аналіз та інвентаризація попередньої діяльності закладу.
Основними напрямками своєї стратегії розвитку Інституту Олеся Савінова вважає підтримку внутрішнього книжкового ринку, максимальне вдосконалення програми «Українська книга», створення загальної електронної бази книжок, які видаються в Україні, організацію, підтримку і консолідацію українських літературних заходів і конкурсів.
«На даний момент промоція читання проводиться лише серед фахового середовища, яке і так читає. Для популяризації книжки серед не читаючої частини населення потрібно впроваджувати соціальні медіа-проекти з залученням публічних осіб», – говорить вона.
Під час презентації програми кандидат Георгій Саприкін, виділив декілька основних напрямків діяльності, серед іншого, це забезпечення гарантій авторського права в друкованому та електронному просторі, поповнення фондів бібліотек ОТГ, створення програми перекладів іншими мовами, діджиталізація друкованих видань.
На його думку, Інститут книги має налагоджувати співпрацю між іноземними перекладачами та українськими видавцями для популяризації української книги у світі, а також створювати спеціальні мотиваційні програми. Окрім цього, він представив проект модернізації державних програм «Українська книга» та «Цифрова бібліотека»
Під час свого виступу Георгій Саприкін зазначив, що ефективність діяльності Українського інститут книги вбачає в об’єднаній та скоординованій взаємодії між видавцями, бібліотеками, книжковим ринком та зацікавленими сторонами у підвищенні культури читання в Україні.
Кандидат Олег Хома під час свого виступу наголосив, що Український інститут книги має не просто підтримувати українське книговидання, а й активно взаємодіяти з прямими стейкхолдерами (видавцями, авторами, перекладачами, книгорозповсюджувачами), академічним і неакадемічним експертними середовищами, з міжнародними партнерами, з освітніми установами, з бібліотеками, з різними аудиторіями читачів.
Фото: Мінкульт
Дарина Смеречанська