У кожному обласному центрі України 30 липня відбудеться вулична акція «Лабіринт можливостей», присвячена Всесвітньому дню боротьби з торгівлею людьми. Акції пройдуть під гаслом «ПротиДІЙ торгівлі людьми». У Львові об 11.30 год у сквері навпроти Львівської облдержадміністрації (вул. Винниченка, 18) побудують лабіринт. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі Львівської міської ради.
«Це своєрідна вулична гра, до якої будуть заохочувати перехожих. Ми пропонуватимемо їм пройти цим лабіринтом. Він міститиме певні станції, зупинки, де гравцеві доведеться відповісти на запитання та зробити якийсь вибір. Так само, як доводиться робити вибір в житті: піти направо чи наліво, комусь сказати „так“, а комусь — „ні“. Лабіринт матиме два виходи. На кожному з них учасників очікуватимуть волонтери, які нададуть певну інформацію. Наприклад, як безпечно працевлаштуватися, навчатися чи одружитися за кордоном», — розповіла координатор програм протидії торгівлі людьми ГО «Центр «Жіночі перспективи» Олена Кальбус.
За її словами, мета цієї акції — навчити людей діяти правильно, робити правильний вибір та шукати правильну інформацію.
«Не варто покладатися на інформацію, яку надають нефахівці. Не варто сподіватися, що брак інформації з питань безпеки особи, яка виїжджає за кордон на роботу чи одружується, не спричинить неприємності. Краще довідатися всю інформацію заздалегідь, ніж потім виправляти помилки через незнання. І саме тут в пригоді стане звернення на гарячу національну лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів — 527», — застерігає Олена Кальбус.
Також ввечері під відкритим небом у сквері планують продемонструвати фільм, дотичний до проблем міграції та сучасного рабства.
Олена Кальбус наголосила, що лише цього року в Україні 66 осіб вже отримали статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми. Торік таких було 198. З них у Львівській області — 15.
«Статистика каже, що серед постраждалих — більше чоловіків: 60% – чоловіки, а 40 — жінки. Останнім часом викривають усе більше фактів трудової експлуатації. І це „більше“ стосується саме чоловіків. Крім того, через військовий конфлікт більше страждають чоловіки. Факти трудової експлуатації стосуються і чоловіків, і жінок», — каже вона.
За словами координаторки, найчастіше в трудове рабство потрапляють чоловіки, які їдуть на роботу за кордон, наприклад, на будови.
«Вони більш впевнені в собі і переконані, що з ними нічого поганого не може трапитися. Тим більше, що їдуть вони не поодиноко, а цілими бригадами. Натомість потрапляють в ситуації, де так званий роботодавець забирає у них документи, б’є та змушує працювати по 14 годин на добу безкоштовно, нібито, за якісь борги. Потім їх виганяють, так і не заплативши жодної копійки. Чоловіки, які потрапили в таку ситуацію, соромляться комусь про це говорити, переживають все в собі і не хочуть звертатися за допомогою», — додає вона.
Особам, які отримали статус постраждалих від торгівлі людьми, надають допомогу. Одноразова матеріальна допомога від держави становить три прожиткових мінімуми, тобто майже 5 тисяч гривень. Крім того, надають соціальний супровід, медичне обслуговування, правову допомогу та багато різних речей, зважаючи на потреби особи.
Довідка
Що варто зробити, аби не потрапити у трудове рабство?
— У «Переліку фірм, які отримали ліцензію на працевлаштування за кордоном» на веб-сторінці Державної служби зайнятості України можна перевірити інформацію про працедавця.
— Знайти сайт роботодавця, з’ясувати, за якою адресою розташована фірма, скористатися Google Earth, аби перевірити місце розташування.
— Пошукати працедавця у державних реєстрах. Приміром, у Польщі це — REGON, реєстр суб’єктів національної економіки; у Росії — єдиний реєстр суб’єктів малого та середнього підприємництва.
— Довіряти свої документи лише уповноваженим посадовим особам (працівники прикордонних служб, митниці, поліції). У жодному разі не передавати їх посередникам чи працедавцям для «реєстрації».
— Зібрати контактну інформацію про посольства та консульства України в країні перебування й зареєструватися там, якщо перебуватимете за кордоном довше, ніж три місяці.
— Зробити копії всіх своїх документів (віза, закордонний паспорт, запрошення, трудовий договір, страховий поліс). Один примірник копій, а також своє свіже фото та контактну інформацію роботодавця слід залишити рідним. Варто мати такі копії і в електронному вигляді.
— Підтримувати постійний контакт із рідними. Не погоджуватися на такі умови праці, за яких не буде мобільного зв’язку. Мовляв, там, де працюватимете, «немає мережі».
— Домовитися з рідними в Україні про кодове слово. Якщо ви його використаєте в розмові, це означатиме, що ви — в небезпеці.
Юлія Шпак