Львів як один із потужних туристичних центрів України приваблює гостей не лише архітектурними пам'ятками, а й розмаїттям ресторанів та кафе. Із настанням весни у місті, особливо в його центральній частині, важко знайти заклад, що би не мав власного літнього майданчика, яким ще більше заманював би до себе відвідувачів. Зробити гламурне фото для Instagram на відкритому майданчику ресторану із келихом вина та ще й на фоні стародавнього Львова – чим не ідеальна приманка?

Відтак підприємці щороку метушаться, аби будь-якою ціною обладнати свої ресторани літніми майданчиками, і дуже часто нехтують отриманням дозволів на їхнє розміщення. Це, звичайно, логічно, що бізнес хоче більше заробляти, проте у цій погоні за грішми, першочергово, страждають прості львів'яни, яких літні майданчики обмежують у русі, а іноді навіть заважають їм спати ночами.

Львівський портал взявся з'ясувати, яким чином підприємці Львова можуть легалізувати незаконні майданчики, чому мережа закладів «!FEST», яку пов'язують із мером, активно встановлює майданчики без відповідних дозволів, а також чи реально взагалі врегулювати стрімке збільшення літніх майданчиків у місті.

Процедуру отримання дозволу на розміщення у Львові літніх майданчиків із прив'язкою до закладів громадського харчування, а також сферу їхньої діяльності регулює ухвала Львівської міської ради №2452, яку прийняли ще у 2009 році.

Згідно з нею, підприємець, який хоче встановити біля свого закладу літній майданчик, повинен пройти цілу процедуру у Львівській міськраді. Спочатку він йде в комісію, яка безпосередньо займається літніми майданчиками. До її складу входять як чиновники міської ради, так і депутати, а очолює її головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.

Якщо в комісії немає зауважень, то підприємець отримує архітектурно-художні вимоги щодо зовнішнього вигляду майбутнього майданчика. У них конкретизують, які саме меблі можна використовувати, чи, наприклад, встановлюють висоту основи майданчика, якщо таку потрібно облаштувати, щоб вирівняти його з землею. Взагалі такі архітектурно-художні вимоги комісія видає кожному підприємцю індивідуально відповідно до його літнього майданчика. Лише отримавши такий документ, він може братися до розробки самого проекту майданчика та погоджувати його на депутатській комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міської ради.

І лише коли ця комісія погоджує розроблений проект літнього майданчика, підприємець отримує дозвіл (паспорт) на його облаштування.

Втім підприємцю можуть відмовити в наданні такого дозволу. Підставами для цього є бажання розмістити літній майданчик на:

- пішохідних доріжках, тротуарах та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів;

- на проїжджій частині вулиць і доріг;

- на зелених насадженнях;

- у пішохідній зоні центральної частини міста без збереження проїзду автотранспорту спеціальних служб (пожежники, швидка допомога, вибухотехніки та інші).

Варто зазначити, що ухвала міськради чітко регламентує, що літні майданчики можуть діяти при ресторанах Львова виключно з 1 квітня по 1 листопада. Такий ж термін сезонної діяльності прописаний у кожному паспорті. Відтак підприємець просто зобов'язаний демонтувати майданчик при своєму ресторані після 1 листопада.

Також для того, щоб облаштувати літній майданчик, зазвичай підприємці орендують у міста землю, за яку, звичайно ж, сплачують кошти. Але оренду вони оплачують також виключно за користування землею у період функціонування самого майданчика, тобто з 1 квітня по 1 листопада.

Як розповів голова депутатської комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міської ради Ігор Телішевський, якщо заклад громадського харчування вперше хоче отримати дозвіл на облаштування літнього майданчика, то його зазвичай видають на один рік. Якщо протягом цього часу районні адміністрації, які й займаються моніторингом літніх майданчиків у місті, не виявляють жодних порушень, то такий дозвіл потім можуть продовжити і до 5 років.

«Кожна райадміністрація має всі документи щодо погоджених проектів літніх майданчиків, відповідно, вона й робить час від часу перевірки. Якщо є виявлені на майданчиках відхилення від затвердженого проекту або взагалі незаконні майданчики, то райадміністрація складає акт і зобов'язує підприємця це порушення виправити або демонтувати сам майданчик. Якщо він цього не робить у визначений термін, тоді комунальне підприємство «Адміністративно-технічного управління» примусово демонтовує літній майданчик. При цьому власник майданчика зобов'язаний відшкодувати підприємству всі витрати, які пов'язані з демонтажем.

У нас взагалі бувало чимало випадків, коли підприємець мав погоджений проект майданчика, наприклад, на 20 квадратних метрів, а він самовільно збільшив площу до 30 квадратних метрів. У таких випадках за ці зайві 10 квадратних метрів підприємець сплачує штраф за оренду у десятикратному розмірі. Було чимало підприємців, штраф яким доходив і до 100 000 гривень, вони подавали в суд. Але зараз переважно такого вже нема, підприємці розуміють, що є постійні перевірки, тому вони зацікавлені облаштувати літні майданчики відповідно до погоджених у проекті меж», – розповів Ігор Телішевський.

До 2016 року Львівська міськрада не могла самостійно демонтовувати незаконні літні майданчики. Тільки два роки тому депутати внесли зімни до ухвали №2452, які дозволяють не лише зносити самовільно встановлені майданчики, а й при виявленні порушень скасовувати сам дозвіл на їхнє облаштування, щоб на наступний рік підприємець змушений був йти у міську раду за новим дозволом.

Паспорт літнього майданчика можуть скасувати до закінчення терміну дії, якщо:

- є відповідна заява від підприємця;

- районні санітарно-епідеміологічні станції виявляють грубі порушення під час експлуатації літнього майданчика;

- підприємець не усунув протягом встановленого часу відхилення майданчика від його проекту, які виявила райадміністрація;

якщо підприємець не заплатив за оренду землі протягом трьох місяців з дня закінчення терміну платежу.

Незважаючи на те, що зовнішній вигляд літнього майданчика – це справа кожного власника ресторану чи кафе, у Львові є встановлений ряд табу щодо його облаштування.

По-перше, літній майданчик біля закладу харчування має стояти виключно на землі, а не на так званих «подіумах». Якщо ж бруківка чи перепад висот ускладнює встановлення майданчика, то тоді міськрада може індивідуально для підприємця погодити облаштування конструкції-основи. Але при цьому чітко прописується його висота, яку підприємець не повинен завищувати.

По-друге, на всіх парасольках та маркізах у Львові заборонені будь-які рекламні написи. Таке рішення у міській раді прийняли, аби хоч якось впорядкувати зовнішній вигляд літніх майданчиків. Адже ще кілька років тому місто було переповнене різнокольоровими парасольками з зображенням пива та «Кока-коли».

По-третє, всі літні майданчики при ресторанах та кафе не повинні містити громіздких металевих конструкцій та великих огорож. Хоча у міськраді на прохання підприємців таки дозволяють відгороджувати майданчики від пішохідної зони невеликими за розмірами огорожами та елементами інтер'єру.

По-четверте, на території літніх майданчиків заборонено розміщувати барні стійки.

По-п'яте, при облаштуванні літнього майданчика на тротуарі чи алеї, підприємець повинен забезпечити безперешкодний прохід пішоходам, шириною щонайменше 1,5 м. Хоча Ігор Телішевський зауважує: переконати підприємця у тому, що він повинен звузити свій літній майданчик, сьогодні є вкрай непросто.

«Підприємці тоді починають скаржитись, що ми забираємо від них бізнес, що ми їх утискаємо. Але ж потрібно розуміти, що Львів – це не лише місто туристів, а й самих львів'ян, які ним пересуваються, їздять на велосипедах, ходять із дитячими колясками. І їм також має бути комфортно», – зазначив Ігор Телішевський.

Згідно з даними комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», із 1 по 24 квітня у Львові вже встановили 291 літній майданчик. Найбільше, 170 майданчиків, облаштували саме у Галицькому районі міста. Серед них 7 літніх майданчиків функціонують без відповідного дозволу. Однак називати адреси, за якими підприємці самовільно облаштували майданчики, Львівському порталу відмовились.

Загалом із 291 облаштованого літнього майданчика у Львові Адміністративно-технічне управління нарахувало 23 майданчики, що діють без погоджених паспортів. Натомість жодного самовільно встановленого майданчика наразі не виявили у Шевченківському та Сихівському районах міста.

«Власникам самовільно встановлених майданчиків пропонують демонтувати їх добровільно у визначений термін, однак якщо підприємець цього не зробить, працівники КП «Адміністративно-технічного управління» здійснюють примусовий демонтаж. У підприємство вже надходять акти щодо примусового демонтажу таких майданчиків», – зазначили на підприємстві.

Водночас у 2017 році на території Галицького району, згідно з офіційними даними райадміністрації, функціонував 261 відкритий літній майданчик. Ще 19 майданчиків підприємці встановили самовільно, із яких примусово демонтували 14, добровільно – 5.

Схема перетворення літнього майданчика у споруду у Львові досить проста: підприємець отримує дозвіл на встановлення літнього майданчика, а потім повністю склить його. Тому він перетворюється у повноцінну скляну прибудову-споруду до ресторану, яка може функціонувати вже не лише з 1 квітня по 1 листопада, а протягом цілого року. Ба більше, оренду за землю також можна буде платити лише за весняно-літній період, таким чином суттєво зекономивши власні кошти.

«Багато хто у міській раді та райадміністрації закриває на таке очі. Те, що така споруда є повністю засклена, тільки ускладнює її демонтаж. Бо яким чином Адміністративно-технічне управління буде різати те все скло? Воно каже, що не може демонтувати її, бо це вже є капітальна споруда, хоча вважається літнім майданчиком. Виходить, вона незаконна. Це так само, як і з МАФом: його можна виключити із комплексної схеми, але забрати – майже нереально», – пояснює Ігор Телішевський.

Водночас у Львові вже навіть діє напрацьована схема узаконення таких самочинних скляних споруд-прибудов: підприємець звертається до суду по забезпечення позову, що жодних дій щодо неї вчиняти не можна. І навіть коли на перевірку приходить районна адміністрація чи навіть те ж Адміністративно-технічне управління, вони нічого вже не можуть вдіяти, бо бізнесмен має відповідне рішення суду.

Прикладом таких самочинних скляних споруд є так звані «літні майданчики» «Кумпеля» на площі Митній; «Панської чарки» на вулиці Винниченка, власниками якої є нардепи зі Львівщини Ярослав та Богдан Дубневичі; сюди входить також споруда закладу «Art Hall» у провулку Крива Липа, одну із яких минулоріч демонтували.

«На попередньому засіданні комісії ми розглядали звернення «Панської чарки» щодо продовження договору на літній майданчик. Ми їм відмовили, бо зараз це вже не є літнім майданчиком. Наразі немає такої процедури, яка б дозволила цю споруду демонтувати. Я так розумію, це питання так і «зависне», підприємець більше не буде платити оренду як за літній майданчик. І з іншого боку цю «стікляшку» ніхто не зможе демонтувати», – підкреслив Ігор Телішевський.

Особливої уваги заслуговують літні майданчики найбільшої мережі закладів Львова – «Холдингу емоцій «!FEST», який пов'язують із мером Андрієм Садовим. На вулиці Сербській «Майстерня шоколаду» облаштувала для свого літнього майданчика цілий подіум, а столики від «Лівого берега» перед Оперним театром минулого року взагалі стояли без відповідного дозволу.

«Декілька разів майданчик «Лівого берегу» перед Оперним театром пробували демонтувати, були скандали, хоча нас, депутатів, ніхто не повідомляв, що туди приїжджають і намагаються демонтувати майданчик. Одного разу навіть вдалося зібрати ті всі меблі, завантажити їх у машину, але прийшли кілька осіб, які їх назад вивантажили. Принаймні так нам доводили до відома», – зауважив Ігор Телішевський.

Останнім часом у Львові активно заговорили й про ще один заклад «!FEST'у», «П'яну вишню», який також не має дозволу на розміщення своїх літніх майданчиків. Для того, щоб придбати наливку, на площі Ринок туристи нерідко стають у довгі черги, а згодом п'ють алкоголь мало не на трамвайній колії, що проходить поруч.

Втім незаконно облаштовані столики та ймовірна небезпека самих відвідувачів «П'яної вишні» на площі Ринок – не єдині проблемні місця закладу. Львів'яни, що живуть поруч із ним, стали активно скаржитись на гарячу лінію міста на постійний шум серед ночі. Хоча режим роботи для «П'яної вишні» на площі Ринок та на вулиці Краківській міська рада встановила до 00:00 год.

«Неодноразово буває, що і в 02:00 год. ночі у «П'яній вишні» є люди, які п'ють наливки та шумлять. До мене зверталися мешканці з такими скаргами. Ми на комісії піднімали питання щодо «П'яної вишні», то один із чиновників міської ради сказав: «Ми ж нічого не можемо зробити. Пробуйте ви, депутати».

Інші заклади «!FEST'у» без жодних перешкод просто ставлять свої літні майданчики, знаючи, що їм за це нічого не буде. І ми всі розуміємо, що стосовно певних закладів може бути команда зверху «не чіпати». На депутатів міський голова вплинути не може, тому вони можуть про такі речі говорити відкрито. Лише політична воля Андрія Садового може цю ситуацію змінити. Думаю, що рано чи пізно він спробує навести порядок із «!FEST'ом», щоб їхні заклади були у законному полі, як і всі інші підприємці Львова. Це не може бути так, щоб комусь можна було все, а комусь встановлювали рамки», – підкреслив Ігор Телішевський.

Львівський портал звернувся щодо вищеописаних випадків до «Холдингу емоцій «!FEST», однак там надавати будь-які коментарі відмовилися.

Також Львівський портал не може оминути літні майданчики на вулиці Леся Курбаса, яку у 2015 році спеціально зробили пішохідною. Натомість сьогодні більшу її частину заполонили літні майданчики. Львів'яни теж стали скаржитись на гарячу лінію міста, що майданчики фактично заблокували рух вулицею Леся Курбаса.

В ухвалі Львівської міської ради №2452 чітко прописано, що розміщення літніх майданчиків на пішохідних вулицях як, наприклад, вулиці Сербська, Братів Рогатинців чи Леся Курбаса, не повинні перешкоджати заїзду спецтехніки – пожежників, карети швидкої допомоги тощо. Натомість зараз на більшій частині вулиці Леся Курбаса навіть непросто проїхати з коляскою через «нашестя» столиків та крісел.

«Тут є проблема от в чому: власник ресторану «Прага» вкладав власні кошти у реконструкцію вулиці Леся Курбаса. Зараз на ній відкривається все більше закладів, і ми прийняли рішення, що майданчики цих закладів потрібно розставити відразу попри фасади будівель, щоб збільшити прохід по середині вулиці. Але «Прага» не готова посунутися до фасаду будівлі, бо, наскільки мені відомо, їм доведеться зменшувати розмір свого майданчика, щоб забезпечити нормальний прохід. Цей ресторан має дозвіл на літній майданчик до 2019 року, тому думаю, наступного року питання щодо вулиці Леся Курбаса вже буде повністю вирішене», – підкреслив Ігор Телішевський.

Водночас Львівська міська рада вчора повідомила, що на вулиці Леся Курбаса підприємці самовільно встановили два літні майданчики. Відтак Галицька районна адміністрація зобов'язала до 30 квітня знести їх.

«Підприємці без дозволів облаштували там два літні майданчики, що є незаконно. Ми зобов'язали демонтувати ці літні зони до 30 квітня. Якщо підприємці не виконають цього, то Адміністративно-технічне управління проведе примусовий демонтаж», – зазначив голова Галицької районної адміністрації Андрій Зозуля.

Щороку у Львові загострюється питання незаконних літніх майданчиків, адже щоразу навесні вони з'являються, як гриби після дощу, у якомусь новому закутку міста. Із самовільно облаштованими майданчиками намагаються боротись активісти, районні адміністрації, Адміністративно-технічне управління при міській раді та навіть самі львів'яни. Однак це питання завжди, на жаль, залишається відкритим.

Наприкінці березня Львівський регуляторний хаб зробив чергову спробу у врегулюванні ситуації з літніми майданчиками – організував громадські слухання.

Серед пропозицій, які розглядали на слуханнях, були спрощення процедури отримання дозволів на літні майданчики, запровадження аукціону для розміщення майданчиків без прив'язки до ресторанів, а також введення того ж таки режиму всесезонності майданчиків на кількох пішохідних вулицях Львова.

Як пояснив керівник Львівського регуляторного хабу Тарас Хавунка, у місті можна спробувати спростити процедуру отримання дозволів для літніх майданчиків, проте водночас запровадити проти підприємців, які порушують «правила гри», жорсткіші санкції, зокрема збільшити розмір штрафів.

«Ми пропонували й запровадження принципу аукціону для літніх майданчиків без прив'язки, їх можна було б розігрувати через систему електронних торгів, щоб місто отримувало максимальний прибуток та була присутня конкуренція. Також у нас була така смілива думка щодо запровадження режиму всесезонності літніх майданчиків на окремих вулицях міста. До прикладу, на кількох пішохідних вулицях можна було б спробувати таке зробити або хоча б громадою обговорити таку можливість. Всесезонні майданчики теж збільшать надходження до бюджету Львова, а пішохідні вулиці частково це дозволяють. Проте наголошу, що це все має відбуватися виключно з залученням громадської думки», – наголосив Тарас Хавунка.

Результатом громадських слухань стало створення робочої групи, яка напрацьовуватиме новий альтернативний порядок розміщення літніх майданчиків у Львові та всіх дозвільних процедур. До членів групи мають увійти представники всіх зацікавлених сторін: громадськості, бізнесу та влади.

«Зараз ми очікуємо підписання протоколу громадських слухань, після якого міський голова видає розпорядження про створення такої робочої групи. Ми з нетерпінням очікуємо цього від мера, і як тільки буде це розпорядження, тоді ми зможемо оголосити про її існування, і всі охочі зможуть приєднатися», – підсумував Тарас Хавунка.

Як бачимо, власники ресторанів сьогодні відчувають свою безкарність, і ні штрафи, ні примусові демонтажі майданчиків їх не лякають.

Вочевидь питання врегулювання ситуації із незаконними літніми майданчиками у Львові, яке, здавалось би, є суто господарським, неможливе без політичної складової та втручання Андрія Садового. Адже потрібно нарешті подбати не лише про гастрономічний бізнес Львова, а й про простих мешканців. І щоби навести лад у місті, потрібно всього лиш взяти і зробити.