Генеральний директор-художній керівник Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Василь Вовкун про скандал довкола концерту Ірини Білик:
«Я не є прихильником цієї Ірини Білик, бо вона, скажемо так, не моя героїня. Але вона до Львова проїхала пів-України з концертами, і ніде не було проблем. Тому організатори концерту зв’язались з нами, підписали договір і заплатити аншлагову ціну за оренду.
Шум піднімається тоді, коли всі квитки вже продані, договір підписаний. Ми хотіли його розірвати, скасувати концерт. Але продюсер співачки – теж не дурний, і сказав, що подасть на нас в суд, якщо ми не повернемо гроші за всі продані квитки, а це 204 000 гривень. Що ми могли зробити? Розірвати договір – це попасти в пастку самого договору.
Тому ми почали вести переговори з директором Ірини Білик і громадськими організаціями. Він доводить, що вона допомагає воїнам АТО, але громадські активісти залишаються на своєму і вимагають він співачки визнання Криму українським і Росії агресором. Він робить прес-конференцію і ніби за неї це каже, але вона мовчить. Розумієте, це перетворили на театр.
Якби це було раніше заявлено, то ми однозначно б відмовились від концерту. Але так нам довелося бути дотичними до цього конфлікту. Вже після концерту я сказав продюсеру: «Я вам казав, що ви приїдете у Львів, і ви мені залишите ось це болото. Ви могли зробити цю заяву раніше».
Я вважаю, що ті активісти все правильно зробили. Бо вийти на сцену і вітатись зі Львовом: «Здравствуй, мой любимый город», то це є підкреслений цинізм до львів’ян. Добре, що ми в договорі прописали відсоток українських пісень, бо це був би чисто російський концерт. Цинічніше себе не можна вести у Львові, ніж Ірина Білик, тому я вважаю, що громадські організації зробили все правильно».
Олександр Косик