100-річчя бою під Крутами. Програма заходів у Львові

Сьогодні, 29 січня, в Україні відзначають 100-річчя подвигу Героїв Крут. У Львівській ОДА поінформували, як область відзначатиме цей день.

Програма:

12:00 – Загальноукраїнський флешмоб: виконання маршу «Героям Крут» оркестром Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного  та державною заслуженою хоровою капелою України «Трембіта» в центральному касовому залі залізничного вокзалу станції «Львів»

14:00 – Покладання квітів до могили учасника бою під Крутами І. Лоського на полі почесних поховань № 67 Личаківського кладовища. Поминальна молитва за полеглих у бою під Крутами.

Урочисте проходження ліцеїстів Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Покладання лампадок до могили учасника бою під Крутами А. Лазаренка на полі почесних поховань №9 Личаківського кладовища. Молитва.

16:00 – Вечір пам’яті з нагоди відзначення 100-ї річниці подвигу Героїв Крут у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла.

Довідка

Бій під Крутами – бій, що відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

У бою під Крутами оборонці української державності призупинили наступ противника і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російське радянське військо втратило боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ війську Муравйова прийшлося не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.

Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

На похороні в Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам’яті тридцяти».

Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам’ятник.