Передайте на один
Чи вдасться Львову не стати аутсайдером у гонитві за е-квитком?
Львів і Дніпро були двома містами України, які мали першими впровадити електронну систему оплати за проїзд у громадському транспорті. Місцева влада обох великих міст виявила впевненість у готовності до запуску е-квитка. У січні 2017 року міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що у цих двох містах пілотні проекти е-квитка запустять за 2-3 місяці, проте на календарі уже січень 2018-го, а ні у Львові, ні в Дніпрі е-квитка немає.
Натомість запуском електронного квитка вихваляються в інших містах України, мовляв, впровадження нової системи оплати за проїзд не така вже й важка справа. До прикладу, у Житомирі, який пішов схожим зі Львовом шляхом і відмовився віддавати е-квиток в руки інвестору, електронний квиток уже діє у міському електротранспорті. Щоправда, не без проблем і своїх нюансів. Відтак Львівський портал дізнався, чому так повільно у місті Лева виконується закон України «Про електронний квиток», і чи може стати Житомир містом-прикладом для Львова.
Львів

Кількість одиниць транспорту: 78 тролейбусів, 124 трамваї, 617 міських маршруток.

Вартість впровадження: 10 млн євро

Терміни: кінець 2018- початок 2019 рр.

Львів був одним із перших міст України, який заявив про готовність впроваджувати електронну систему оплати проїзду. Вперше про це заговорили перед «Євро-2012», якраз коли відбулася закупівля автобусів ЛАЗ, з якої місто не може виборсатися і досі. Тоді обіцяли впровадити е-квиток до початку чемпіонату, проте потім забракували проект е-квитка, запропонований інвестором, через низку причин, а саму ідею відклали. Уже в 2016 році у Львові знову заговорили за електронний квиток, проте цього разу вирішили не шукати інвестора, а зреалізувати цю ідею за кредитні європейські гроші. Відтак було підписано угоду між ЄБРР та ЛКП «Львівавтодор» щодо позики у 10 мільйонів євро на впровадження автоматизованої системи оплати проїзду. Тоді йшла мова про те, що впровадження е-квитка стартує у 2017 році, а запрацювати він має навесні 2018-го. Проте навіть після того, як «зелене світло» е-квитку дали парламентарі, у Львові не трапилось дива, і процес впровадження електронного квитка не пришвидшився.

«На кінець 2017 року ми обрали компанію-консультанта (iC consulenten, - ред.), яка нам допомагає зараз розробляти технічні завдання до другого туру. Зараз триває перша частина кваліфікації, тобто серед 17 компаній ми відсіюємо ті, що не пройшли технічні вимоги, і оголосимо другий тур, щоб компанії могли представити рішення у відповідності до нашого технічного завдання», - розповів Львівському порталу директор ЛКП «Львівелектротранс» та екс-директор ЛКП «Львівавтодор» Олег Береза.

«Ми через місяць проведемо відбір і далі – це буде основний тур – відбір по цінах. Нам важливо, щоб їхні технічні рішення відповідали нашим вимогам, і ми застосовуємо бальну систему – оцінюємо їх. Якщо їхнє технічне рішення добирає більше 60 балів, ми їх пускаємо у вищий тур. І після того ми будемо обирати компанію, яка виграла. Це все проходить під контролем ЄБРР та їхніх консультантів», - розповів міський посадовець.

Він переконує, що компанію-переможця 100% оголосять у 2018 році. Вкінці року також обіцяють таки розпочати впровадження цієї системи.

За словами Олега Берези, впровадження електронного квитка відбувається повільніше, ніж планувалось, через плани міського перевізника АТП №1 оновити громадський транспорт. Відтак встановлювати валідатори у старі маршрутки сьогодні не планують.

«Є питання у тому, що на цей рік місто вкладає значні кошти в оновлення громадського транспорту, і ми не хочемо два рази робити одну і ту ж саму роботу, повісивши нове сучасне обладнання на старі «Богдани», щоб потім його знову знімати і вішати на новий рухомий склад. Тому ми узгоджуємо, як це все буде відбуватися. Але це не впливає на процес проведення процедури закупівлі і відбору учасників. Ми просто потім запропонуємо переможцю нові автобуси, щоб вони змогли їх обладнати».

Олег Береза
Він також прогнозує, що міське АТП №1 після оновлення парку автобусів забере «під себе» більшу частину міських маршрутів.

«Коли ми оновимо склад, певна питома частина поміняється в сторону міста. Якщо місто закупить ці автобуси, вони будуть значно зручнішими для користування пасажирами, ніж їзда на старому «Богдані», - каже він.

Ще однією причиною затягування процесу впровадження е-квитка О. Береза вважає правила гри від ЄБРР.

«Ми йдемо по правильній процедурі. Ми взяли кошти ЄБРР, який зацікавлений у реалізації таких проектів. Але для того, щоб ми могли все це реалізувати, ми повинні пройти їхні правила і процедури закупівель. Ми не можемо робити, як в Харкові, де вони знайшли інвестора, який привів певну компанію. У нас відбуваються відкриті європейські торги. Ми залучили європейські кошти і повинні пройти по правильній відкритій процедурі», - зазначає він.

Успіх інших міст України у впровадження е-квитка О. Береза пояснює тим, що європейські інвестори встановлюють у транспорті застарілу систему оплати проїзду.

«Зараз йде повне оновлення автоматизованої системи оплати за проїзд у Європі, і інколи ті компанії, які приходять з Заходу, пропонують застрілі рішення. Вони самі оновлюються, але в них є дуже багато обладнання, яке залишилося ще по старій системі, і вони пропонують, щоб ми його використали», - вважає посадовець.

Додамо, що про вартість майбутніх е-квитків у Львові та про основні нюанси роботи системи е-квитка у Львові ми писали тут.

Житомир

Кількість одиниць транспорту: 92 тролейбуси, 12 трамваїв, 165 міських маршруток.

Вартість впровадження: 20-25 млн грн.

Терміни: впровадження вже триває

Житомир став одним із перших міст в Україні, де взялися за впровадження електронного квитка. Сьогодні автоматизовано оплатити за проїзд у місті можна у трамваях та тролейбусах, а маршрутки перейдуть на цю систему найближчим часом. Про це Львівському порталу розповів заступник міського голови Житомира Дмитро Ткачук.

За його словами, зараз увесь громадський транспорт Житомира обладнаний валідаторами для зчитування е-квитків. Проте повноцінно ця система ще не працює:

«Ми розділяємо увесь цей процес на три етапи. Перший – це бюрократичні процедури, алгоритми, рішення, документи. Усе, що пов'язано з архітектурою усієї системи. Другий – технічне забезпечення, тобто сама програмна частина, обладнання, валідатори, випуск карток. Третій – робота з суб'єктами –з перевізниками і пасажирами по інформуванню, по донесенню логіки і правил гри, які починають діяти. Стартували ми ще з осені 2016 року, і сьогодні ми маємо у комунальному транспорті (92 тролейбуси і 12 трамваї) по одному стаціонарному валідатору».

У Житомирському електротранспорті поки що ще працюють кондуктори, у яких є переносні валідатори. Власне кондуктори і стали першопрохідцями такого нововведення, як електронний квиток.


Валідатори у транспорті Житомира (Фото- ЖМР)
«Ми плануємо відходити від кондукторів взагалі, але після того, як забезпечимо стаціонарними валідаторами усі двері транспортних засобів. Пішли ми саме такою логікою з самого початку, тому що інвестиція у валідатори займає левову частку усіх фінансів. Тому одразу не закупили на увесь рухомий склад. Вирішили, що спочатку даємо кондукторам мобільні термінали, щоб вже мати чітку аналітику, контроль за обігом коштів і видачу квитків. Це ми зробили у березні минулого року. Влітку ми вже поставили стаціонарні валідатори, і вони почали працювати. З вересня почала працювати безконтактна банківська картка у комунальному транспорті. Спочатку ми замінили місячні проїзні квитки на електронний квиток, а потім впровадили додаткові пакети послуг. Тобто не лише абонементи, а й можливість вибрати собі пакет послуг, поповнити свою картку, отримати знижку», - пояснює Д. Ткачук.

У грудні минулого року спеціальне обладнання для зчитування е-квитків з'явилося у всіх міських маршрутках. Проте наразі цією системою скористатися без водія житомирці не можуть.

«У кожній маршрутці у водія є можливість видати квиток, який зареєстрований у системі. Але поки що ще не запускали ми картки в маршрутках. Наразі плануємо змінити формулу взаєморозрахунків між трьома: пасажиром, перевізником і органом місцевого самоврядування. Ми хочемо вийти на модель розрахунку з перевізником за кілометраж пробігу, і відповідно, перебрати функцію централізованого зборку коштів із розрахункового центру на комунальне підприємство. Тому поки е-карту не вводили, бо наразі кошти ідуть до приватного перевізника», - розповів заступник мера Житомира.

Тому поки що у водіїв встановлено термінал, і він шляхом натискання кнопки може видавати пасажиру квиток, а дані про цей квиток реєструються у системі електронного квитка.

Дмитро Ткачук зазначає, що у місті існує супротив автоматизованій системі оплати за проїзд зі сторони водіїв та кондукторів. Коли кондукторам почали видавати мобільні валідатори, вони одразу ж почали нарікати, мовляв, вони їм заважкі, а випромінювання від них може навіть сприяти утворенню ракових пухлин.

«У терміналах є функція тестового друку, на якому написано, що це не квиток, а просто корінець спроби друку. Вони видавали людям ці корінці, мовляв, це квиток. Ми це все пройшли, кілька виховних робіт провели, розібрались. Зараз майже рік це все працює, проблем стало набагато менше», - розповідає посадовець.

«Що стосується водіїв маршруток, звичайно, тут ще більший опір, тому що вся готівка має властивість прилипати до рук. Вони теж усвідомлюють, що основна ціль впровадження автоматизованої системи оплати проїзду – вивести готівковий обіг і контакт водія з цією готівкою»

Дмитро Ткачук
Сьогодні Житомир витратив на впровадження автоматизованої системи оплати проїзду 10 мільйонів гривень. Проте процес оснащення транспорту валідаторами ще триває. Окрім того у місті встановлюють додаткові пункти придбання е-квитків. Відтак у міській раді планують витратити ще близько 10-15 мільйонів з міського бюджету на процес е-квитка.

Окрім Житомира електронний квиток уже частково діє у Тернополі, Харкові, Вінниці і навіть невеличкому Мукачеві. У 2018 році планують впровадити е-квиток у метрополітені Києва. Решта міст України також заявляють про рух у цьому напрямку.
У Тернополі електронний квиток у громадському транспорті запрацював з 1 жовтня 2017 року – містянам почали оформляти «Картку тернополянина». Для проїзду у громадському транспорті тернополянам запропонували два види квитків – персоніфіковані («Файна картка») та непересоніфіковані, тобто звичайні електронні проїзні квитки. Персоніфікованих карт є три види: для пільгового проїзду, для учнів та студентів (такі картки можна оформити у навчальних закладах зі знижкою 50%). Вартість виготовлення «Картки тернополянина» - 57 грн.
Як повідомили Львівському порталу у прес-службі міськради Тернополя, водії місцевих маршруток спочатку відмовлялися видавати пасажирам е-квитки, потім вийшли на страйк.

«Тернопіль сьогодні впроваджує новацію, яка діє в усьому цивілізованому світі. Цей перехідний етап є складним, але є розуміння між усіма сторонами, що він необхідний, - зазначає міський голова Сергій Надал. – За результатами сьогоднішньої зустрічі ми домовилися, що перевізники повинні переходити на інший режим роботи, зокрема розраховувати зарплату водіям за год./км., що стимулюватиме їх відпрацьовувати весь графік. Також буде доставлено у тестовому режимі додаткові зчитувачі оплати проїзду».

Окрім страйку водіїв у Тернополі місцеві жителі також скаржаться на технічні несправності валідаторів у транспорті та наголошують, що частина містян й надалі користується готівковим розрахунком.

У Харкові для впровадження електронного квитка оголосили інвестиційний конкурс, в якому перемогло ТОВ «Фінансова компанія «Платіжний центр». Інвестор встановив по місту термінали, в яких мешканці з 1 грудня 2017 року можуть придбати або поповнити свої е-квитки. Ними наразі можна розрахуватися лише у міських тролейбусах та трамваях. З 1 лютого у місті планують впровадити е-квиток у метро. Цікаво, що у перший день після запуску е-квитка у Харкові вандали понищили близько 30 терміналів для продажу е-квитків.

У Вінниці у 2017 році обрали логотип для електронного квитка. Тут, як у Львові, впровадження електронного квитка відбуватиметься у межах угоди з ЄБРР. Попередня вартість проекту – 9 млн грн.

Валідатор в автобусі у Макучево (Фото -vorobus.com)
В Мукачеві міська влада на початку осені минулого року закупила усі нові маршрутки «Сузукі» (хоча подекуди ще їздять старі обшарпані автобуси) та ввела «Картку мукачівця». Ця картка використовується не лише в транспорті. Пільговики, зокрема пенсіонери, з «Карткою мукачівця» користуються послугами громадського транспорту безкоштовно. Інші мешканці міста можуть або купувати квиток в касі, або вносити кошти на «Картку мукачівця», або користуватися будь-якою іншою банківською карткою, яка має безпровідну опцію. Гості ж Мукачева можуть лише купити квиток в касі, або використати будь-яку банківську карту з безпровідною опцією. Валідатори в маршрутках працюють в парі з турнікетом. Проте система має дві великі проблеми. По-перше, кас з продажу квитків у Мукачеві надзвичайно мало. Навіть катастрофічно мало. По-друге, водії дозволяють собі порушувати правила перевезення у частині того, що вони таки беруть готівку від пасажирів, хоча це заборонено. Кореспондент Львівського порталу кілька днів тому, перебуваючи у Мукачево, запитав у водія маршрутки, чи можна скористатися послугою без банківської картки і без купленого квитка. Водій сам активував валідатор, турнікет загорівся зеленим кольором. Пройшовши в салон маршрутки, кореспондент Львівського порталу відкрито дав водієві 4 гривні за проїзд. Водій кошти взяв, але практично облаяв клієнта: «Непомітніше давайте, тут же камери, так же – не можна»…

Додамо, що низка українських міст називає електронним квитком можливість безконтактної оплати проїзду, на кшталт такої, яка діє у львівському електротранспорті. Ця система дозволяє оплатити за проїзд, зчитавши QR-код мобільним пристроєм.

Відтак можемо констатувати, що впровадження електронного квитка у міському транспорті – це лакмусовий папірець прогресивності і готовності відмовитись від «чорної каси» не лише для чиновників та водіїв, а й для звичайних пасажирів. Його впровадження не вирішить усіх проблем із перевезеннями, проте може змінити правила гри у стосунках пасажир-водій-перевізник-влада. Проте для Львова, який вже давно готовий попрощатись із «передайте на один» і «посвідчення», громадський транспорт продовжує залишатися чи не найбільшою ганьбою.
Автор, верстка
Катерина Родак
Головне фото
Вголос