Львівська опера готується до грандіозної прем’єри феєрії «Коли цвіте папороть»

15-17 грудня у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької відбудеться прем’єра фольк-опери-балету «Коли цвіте папороть», яка поєднала прадавні народні мелодії і модерні принципи композиторської техніки. Про особливості цієї постановки розповів художній керівник Львівського оперного театру Василь Вовкун, передає кореспондент Львівського порталу.

За радянської влади вона була заборонена, і ось після майже сорока років очікування цей грандіозний твір спрезентують на сцені Львівської опери. Прем’єра мала відбутись на початку концертного сезону 1979 року в палаці «Україна». Однак цьому не судилося статися:    надзвичайне засідання художньої ради, міліцейські кордони за участю кінних загонів навколо палацу «Україна» в день генеральної репетиції і, нарешті, заборона прем’єри з нейтральним формулюванням «з технічних причин».

«Я особисто мріяв 20 років поставити цей твір. І ось цього року, коил проходив конкурс на посаду генерального директора-художного керівника Львівського театру опери та балету, я створив програму «Український прорив», яка передбачає постановки українських авторів ХХ-ХХІ століття. І зараз ми ставимо цю фольк-оперу «Коли цвіте папороть». Це велике щастя, коли збувається творча мрія, навіть через 20 років», – розповів режисер-постановник Василь Вовкун.

Опера Євгена Станковича «Коли цвіте папороть»  ввійшла в програму «Український прорив» Львівської Національної Опери. Саме тут Євген Лисик у співавторстві з Євгеном Станковичем готував шлях поєднання авангардних «на той час», фольклорних та народно-символістських музично-сценічних технологій, нове розуміння ними сутності зрілого неофольклористичного мислення кінця ХХ століття».

«У цій постановці першою частиною стала купала, а другою – героїка. В героїці лейтмотивом стала тема кування зброї, бою, яка несе за собою те, що ми сьогодні переживаємо: проголошення незалежності, Революція Гідності, АТО. Під підтексти осучаснюють цей твір. Дуже багато буде виражено у інсталяціях світла, пластиці, костюмах», – додав Василь Вовкун.

«Коли мені подзвонив Вовкун із запитанням: «Дмитре, а що ти робиш до кінця року?», я зрозумів, що планується щось серйозне. Тому я відмінив всі свої плани і полинув у цю прекрасну атмосферу роботу у стінах Львівської опери. Сподіваюся, що глядач оцінить наші старання», – сказав художник світла та візуалізації Дмитро Ципердюк.

Місточком між оперою 1977 року і сьогоднішньою стала видатна українська співачка Ніна Матвієнко.

«От коли закриваєш очі, що уявляє ту постановку, над якою я працювала 40 років тому, а відкриваєш – бачиш, що абсолютно все нове: нова постановка, нові костюми. Але не варто дивитись назад, а просто взяти з собою з минулого лише найкраще і перенести сюди», – вважає народна артистка України Ніна Матвієнко.

Фото: Львівський портал