Вверх і вгору: чи потрібні Львову хмарочоси?

Найвищий будинок в Україні розташований у Києві – його висота сягає 168 метрів – це 47-поверхівка ЖК «На Кловському узвозі». Взагалі хмарочосів в великих містах уже не так мало: особливо їх вдосталь у Києві та Дніпрі.

Натомість у Львові лише нещодавно почали виносити рішення про будівництва хмарочосів. 6 грудня 2017 року міськвиконком погодив рішення збудувати два хмарочоси, висота одного з яких сягатиме 90 метрів, тобто 25 поверхів. Напередодні виконком погодив зведення на проспекті Чорновола 22-поверхового житлового будинку, ще декілька таких висоток у Львові планують реалізувати найближчим часом. Львівський портал зібрав думки дотичних до рекордного сихівського будівництва осіб та спробував з’ясувати, чи потрібні Львову хмарочоси.

Чому активісти Сихова – проти?

Члени організації ГО «Кращий Сихів» виокремили низку зауважень до будівництва «Авалон сервіс» житлового кварталу власне на вказаній ділянці та висловили найсуттєвіші «але»:

– Призначення ділянки передбачає насамперед громадську, а не житлову забудову. Ділянка, про яку йдеться, належить до зони Г-2, тобто є зоною «центру ділової, громадської діяльності районного (місцевого) значення». Там же вказані види забудови та використання, які є переважними для зони Г-2: організації і установи органів представницької, виконавчої і судової влади районів міста, магазини, торгові комплекси; виставки товарів; підприємства громадського харчування (їдальні, кафе, бари, ресторани); офіси, контори різних організацій, фірм, компаній; банки, відділення банків; рекламні агенства; зали, клуби, центри спілкування і занять багатоцільового і спеціалізованого призначення; аптеки, пункти надання першої медичної допомоги; приймальні пункти пралень і хімчисток;» тощо.

Ділянка, за словами активістів, має передбачати створення функцій, які стимулюватимуть людей проводити денний час на Сихові, а не їхати в інший район – нові місця праці, отримання послуг, проведення дозвілля.

«Так, зона Г-2 допускає можливість житлової забудови у вигляді будівель змішаного використання: з житловими одиницями у верхніх поверхах і розміщенням в нижніх поверхах об’єктів ділового, культурного, обслуговуючого і комерційного призначення при умові поверхового розділення різноманітних видів використання – і це мало б сенс, якби на Сихові громадська функція була повністю забезпечена і була потреба в додаткових житлових площах. Ми ж знаємо, що все якраз навпаки – район гостро потребує центрів громадської та ділової активності.

Натомість із доступної інформації можна зробити висновок, що заплановане будівництво буде насамперед житловим. І в цьому наступна проблема», – зазначають у ГО «Кращий Сихів».

Новий переважно житловий комплекс створить додатковий тиск на районну соціальну і транспортну інфраструктуру.

«Вже зараз Сихів потерпає від корків в результаті маятникової міграції «спальний район – робота» в години пік. Нове житло тільки збільшить ці корки. Те саме зі школами та дитячими садочками – вони вже зараз переповнені. З новим майже повністю житловим комплексом ці проблеми лише погіршаться», – наголошують активісти.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові може втратити статус домінанти.
«Навіть не маючи найвищої відмітки по висоті, архітектурна майстерність Радослава Жука дозволила їй стати найвпізнаванішим і найвеличнішим об’єктом Сихова. Проте будівництво поблизу неї будівель, що значно перевищують її висоту і об’єми, створить дисонанс і применшить об’єми Церкви до звичайної забудови».

Що думає місто?

Міський голова Львова Андрій Садовий вважає, що 25-поверхові офісні центри у спальних районах можуть розвантажити інші райони, куди їдуть на роботи мешканці того ж Сихова:

«Я думаю, що амбіція збудувати перший у Львові 25-поверховий офісний комплекс – це круто. Це був б найбільший офісний комплекс у Львові і охочих там працювати було би багато, адже люди з Сихівського району їдуть на роботу в інші райони міста Львова. Якщо з’являться такий офісний комплекс на Сихові, де проживає орієнтовно 150 тис людей, то це кардинально змінює ситуацію».

З такою думкою мера Львова погоджується і головний архітектор міста Юліан Чаплінський.

Що каже забудовник?

Представник забудовника «Авалон сервіс» Григорій Козловський вважає, що громада не має права вимагати щось у забудовника.

«Цей район потрібно будувати. Ви думаєте, що освоїти такий район – це дешеве задоволення, а збудувати просто черговий сірий будинок – набагато легше. А збудувати такий проект – це дорого і красиво. Це те, що має освіжити місто і цей район. Ми дуже плідно працювали з архітектурою (управлінням архітектури,-ред.) та побажаннями, які були», – сказав він.

Куди подіти дітей?

За словами депутата міськради Ігоря Дяковича, мешканці Сихова вимагають забезпечення місцями у садках та школах, а також місць, де діти будуть гуляти.

«Є вимога мешканців – це місця у дитячих садочках та школах. Чи є інформація про наповненість садків і кількість людей, які там не отримали місця? Ми пропонуємо туди ще 1500 квартир, в які заселиться десь 100 сімей з дітьми. Щоб всі діти були забезпечені місцями у садках і школах. Щоб ці діти не їхали в інші райони», – зазначив він.

Натомість його колега по депутатському корпусу Андрій Карбовник запропонував садочок збудувати коштами міського бюджету:

«Забудовник має сплатити інвестиційний внесок, і місто за ці внески автоматично може збудувати там дитячий садок. Стосовно шкіл, немає зараз на Сихові проблем зі школами. Школа №95 заповнена на 50%, школа №82 заповнена на 62%. Є ще резерви по школах, а по садках справді є проблема».

Своєю чергою начальник управління інвестиційної політики Львівської ОДА Роман Матис також відреагував на звістку про нове будівництво на Сихові:

«Виконком міської ради Львова повністю підконтрольний міському голові таки видав містобудівні умови і обмеження (всупереч тому, що немає таких повноважень згідно закону) на будівництво шести житлових будівель, дві з яких висотою орієнтовно 25 поверхів, на ділянці, що не передбачена під житлову забудову. Це плювок в обличчя мешканцям Сихова …

По суті, це старт забудови мікрорайону за принципом тих ґетто, які можна бачити в Києві», – вважає він.

Чи безпечно будувати хмарочоси у Львові?

Як зазначив Львівському порталу речник ДСНС Львівщини Віталій Туровцев, у разі надзвичайної ситуації пожежні драбини дають можливість врятувати людей, що мешкають не вище, ніж на 16 поверсі. Ба більше, на всю область є лише одна драбина, яка сягає того 16 поверху.

«У нас є драбини трьох типів. Це 30-метрові, 33-метрові і є одна 50-метрова драбина. Більших в області немає взагалі. Це орієнтовно 16 поверх. Ми можемо врятувати тільки до такого поверху за допомогою пожежних драбин. Далі доводиться використовувати просто ручні драбини і підніматись на ручних драбинах повністю по зовнішній стінці. Тільки так», – розповів він.

Пожежа у лондонському хмарочосі

Також В. Туровцев додав, що надзвичайники не мають повноважень проводити перевірки у новобудовах на дотримання протипожежного законодавства:

«Не проводимо перевірок, оскільки існує мораторій взагалі на перевірки. Перевірки зараз Держархібудінспекцією не провадяться взагалі жодних об’єктів, тільки державної власності».

Як це у них?

Найвищий хмарочос Європи, за даними з відкритих джерел, розташований у Лондоні – гостроподібна висотка The Shard сягає 310 метрів і має 72 поверхи. Друге місце за висотою має будівля Коммерцбанку у Франкфурті-на-Майні, що в Німеччині, а третю сходинку займає будівля Мессетурн, що також розташована у Франкфурті.

The Shard

Водночас у сусідній до України Польщі найвищий хмарочос має 51 поверх – це вежа Sky Tower у Вроцлаві, що сягає 221 метра. Палац культури у Варшаві має висоту 231 метр і 42 поверхи, а Варшавський торговий центр – 208 метрів та 43 поверхи. Окрім того, зараз у столиці Польщі ведеться будівництво 310-метрової «Варшавсьткої вежі», яка має стати найвищою у Європі.