ОСТАННІ НОВИНИ

Чи стануть АТОвці заручниками земельних аферистів?

Соломія ГОЛОВІНА

|

Земельна сфера нині настільки погрузла у корупції, що між ними фактично можна ставити знак «дорівнює». Втім нині цю ситуацію слід ставити на особливий контроль, оскільки у земельних схемах нерідко використовують чесне ім’я учасників АТО. Яка ж все-таки ситуація із безоплатним забезпеченням воїнів землею у області? Настільки прозорий цей процес? Хто прикривається АТОвцями і дерибанить землі? Відповіді на ці питання Львівський портал шукав у розмові із головою Громадської ради при Держгеокадастрі Львівщини Ярославом Мандруком.

– Почнімо нашу бесіду із того, як проходив процес реорганізації структури? У 2015 році Держземагенство розформували та передали його повноваження Держгеокадастру. Що змінило це переформатування і чи змінило взагалі? Яка принципова різниця у роботі Держгеокадастру?

– Два роки тому й справді відбулася реорганізація, до цього структура носила назву Держземагенства, після – її перейменували на Держгеокадастр, долучивши інспекцію сільськогосподарських земель та дещо змінивши повноваження. Мені важко сказати, чи щось суттєво перемінилося. Однак насамперед зміни торкнулися підходу до надання послуг. Хоча попереднє керівництво також було досить лояльним, зараз – все-таки більше прислуховуються до думки громадськості, і вона має більше можливостей хоча б опосередковано впливати на процеси в Держгеокадастрі.

Буває так, що реорганізація у деяких випадках відбувається для зміни керівництва. Можливо, це було пов’язано з кадровими питаннями по всій Україні, тому що реорганізація передбачає можливість звільнення керівництва будь-яких районних, обласних та інших структурних підрозділів без пояснень. Чи були запропоновані якісь інші шляхи, інші критерії для того, щоб покращити роботу цього органу? Можу лиш сказати те, що я цього не помітив.

– Розкажіть, які функції виконує і на що впливає Ваша Громадська рада? І взагалі: останнім часом громадських рад – хоч греблю гати. Навіть жартують, що скоро почнуть створювати громадські ради при громадських радах? Вам не здається, що ці громадські інституції насправді є трохи дискредитованими зараз, і насправді вони не виконують своєї первісної ролі – а більше стали інструментом боротьби за сфери впливу?

– При Держземагенстві було створено першу Громадську раду ще у 2014 році. Після цього у 2016 році вже при Держгеокадастрі утворили нову. Тобто, працюємо вже півтора року.

Громадська рада – це дорадчо-консультативний орган. Наше завдання – з’ясовувати всі обставини справ, з якими звертаються громадяни, вже потім ми напрацьовуємо і пропонуємо керівництву шляхи вирішення цих питань. Якщо Держгеокадастр своїм наказом створив Громадську раду, то, вважаю, що вони повинні дослуховуватися до нашої думки. Чи працюємо конструктивно? Я вважаю, що так.

Так, під час наших засідань розглядаємо вкрай важливі питання, зокрема, на останньому вирішили звернутися до Львівської обласної ради з проханням передбачити в бюджеті на наступний рік кошти на компенсацію витрат для учасників АТО на виготовлення технічної документації на землю. Через брак грошей понад тисяча захисників, які отримали перший наказ, не скористалися правом щодо вироблення техдокументації. Додам, що її виготовлення обійдеться тисячу-півтори тисячі гривень кожному. Тому вирішили ініціювати таке звернення до ЛОР.

– Кількість ветеранів АТО щороку росте, кожен з них має законне право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки. Чи вистачить на Львівщині вільної землі для усіх? Яка потреба та можливості області?

– Насамперед скажу про те, що у червні 2017 року прийнята постанова Кабміну № 413, яка передбачає виділення земельних ділянок у власність виключно у певній пропорції до права оренди земельних ділянок. Йде мова про 25% від того, що було передано в оренду в попередньому кварталі. Якщо за попередній квартал у Львівській області було продано, умовно кажучи, близько 400 гектарів на право оренди, то тільки 95-96 гектарів землі буде передано у власність протягом останнього кварталу 2017 року будь-кому, хто звернеться з таким проханням. Тут варто зауважити, що перевага насамперед надається учасникам бойових дій. Тобто, на четвертий квартал цього року для потреб воїнів у області передбачено лише 95-96 гектарів. Вони зарезервовані виключно на цих три місяці. Думаю, їх роздадуть вже через два-три тижні.

Чи достатньо цих 95 гектарів? Абсолютно ні, це – дріб’язок, тому що станом на травень виділялося близько тисячі гектарів, тобто це одна десята від потреби. Під особисте селянське господарство дають максимум до 2 гектарів, під садівництво – до 12 соток. Тобто, лише близько 50 учасників АТО зможе отримати землю під селянське господарство.

Мені дивно, чому це питання не піднімалося раніше, адже через те, що ще не запрацювала вже згадана мною постанова №413 КМУ, протягом кількох місяців людям фактично не виділяли землі. Щоби з’ясувати, скільки землі було дано в оренду у попередньому кварталі, треба було, щоби він пройшов. Відтак вже з 1 жовтня процес почав рухатися, і ділянки врешті почали видавати.

– Скільки станом на сьогодні виділено цих земельних ділянок, яка їхня загальна площа, цільове призначення?

– Із початку запровадження ініціативи щодо забезпечення учасників АТО земельними ділянками у Львівській області військовослужбовці та їх сім`ї отримали у власність 6539 земельних ділянок загальною площею більше 2098 гектарів. Ділянки призначені для будівництва, садівництва, ведення особистого селянського господарства.

Із цієї кількості рішень головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області видано 4469 наказів про надання військовослужбовцям у власність земельних ділянок. Землі розташовані поза межами населених пунктів. Учасники АТО приватизували ділянки переважно для ведення садівництва, особистого селянського господарства.

Також Держгеокадастр надав 3295 дозволів на розроблення проектів землеустрою. Найбільше видано наказів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельних ділянок для учасників АТО у Пустомитівському, Жовківському та Бродівському районах.

Ще 2070 земельних ділянок в межах населених пунктів воїнам надали за рішенням місцевих рад Львівщини. Ці землі військові використають переважно для будівництва індивідуальних житлових будинків.

– Самих захисників більше, ніж земельних ділянок. Яким чином вирішувати цю проблему?

– Взагалі земля – обмежений ресурс, але неправильно говорити, що її нема. На мою думку, саме поняття передачі у власність земельних ділянок як винагороди за участь у АТО є недосконалим. Це нагадує те, як у 90-х селянам видавали землю в колгоспах. І що ми бачимо? В переважній більшості люди не мали від неї користі. Я вважаю, що варто передбачити якісь інші методи компенсації – грошова, надання квартир у більшому обсязі, аніж тепер, можливо, якісь інші пільги.

Якщо надається земельна ділянка, то, можливо, вартувало б видавати і якісь кредити на будівництво. Тому що, отримуючи цей наділ, людина в кінцевому результаті не має нічого. Якщо ця ділянка в якомусь хорошому місці, а отримати її там можна виключно через якісь чи то домовленості, чи то велику вдачу, то зможеш її продати. Але з того, що я чув від друзів-АТОвців, попит на землю є досить низьким…

– Чи можна десь ознайомитися із списками АТОвців, які претендують на земельний наділ, яким чином вони формуються? Чи нема у вас застережень щодо прозорості цього процесу і ймовірних корупційних маневрів?

-У нас нема такого поняття, як списки. Кожен громадянин має право звернутися чи в Держгеокадастр, чи в Львівську ОДА, чи в органи місцевого самоврядування з проханням надати йому цю земельну ділянку. А, коли вже створюються якісь списки, – це якраз і є тією корупційною складовою.

Поясню, як це працює. Є, умовно кажучи, якась громадська організація із захисту прав АТОвців, яка визбирує купу звернень до самої себе від воїнів. Після цього, прикриваючись святим ім’ям цих людей, вона починає тиснути на Держгеокадастр. Кого вони внесуть у цей список – це вже інше питання, це може бути 50% тих, хто до них звернувся, 50% – тих, кого вважатимуть за потрібне. Громадянам законом надане право самостійно звертатися, без всіляких посередників. Бо у кожного посередника є якісь інтереси, зокрема, і у громадських організацій, які прикриваються святим ім’ям АТОвців. Є зарезервовані земельні ділянки, будь ласка, нехай воїни звертаються у Держгеокадастр. Як можна такі речі подавати пакетом?!

– Під час останнього засідання Громадської ради, зокрема, розглядалося звернення від мешканців Солонки щодо можливого «дерибану» землі місцевими олігархами, які прикриваються учасниками АТО. Розкажіть детальніше про що йдеться?

– На жаль, у багатьох випадках учасників АТО в земельних питаннях намагаються використовувати як розмінну монету. Кожен громадянин нашої країни має право на отримання безкоштовної земельної ділянки, АТОвці – це особи, які мають позачергове право на отримання цієї землі. Я вважаю, що в першу чергу найкращі земельні ділянки мають діставатися родинам загиблих, пораненим, тим, хто в полоні…

Так, під час засідання 6 жовтня до нас звернулися мешканці і депутати Солонківської селищної ради. Мова йде про виділення 20 гектарів землі 20 учасникам АТО. Однак самі мешканці сумніваються у тому, що ці гектари дійсно дістануться реальним захисникам. Більше того, за словами місцевих депутатів, цієї позачергової сесії, на якій давали згоду на виділення цього наділу, – не було. Всі ці особи мають посвідчення учасників бойових дій, але в кінцевому результаті не факт, що ця земля буде їхньою. Зараз сказати важко, але у мене є підозра, що цю землю хочуть відчужити іншим особам.

Важко сказати, хто конкретно на ці землі може зазіхати, це надзвичайно «ласий шматок», він може цікавити дуже багатьох, починаючи із місцевих олігархів, і, закінчуючи якимись кримінальними авторитетами.

Більше того, коли ця ситуація набула розголосу, до мене зателефонував чоловік, який повідомив, що з 1999 року він являється орендарем цієї ділянки, що апріорі не дозволяє органу місцевого самоврядування передавати орендовану землю у власність іншим людям. Тому, на мою думку, тут є дуже багато нюансів з моральної точки зору та законодавчої, які позбавляють Держгеокадастр права надавати цю земельну ділянку у власність цим людям, які звернулися. Тут дуже багато суперечностей, які варто з’ясувати, як правоохоронним органам, так і Держгеокадастру.

– Якщо відійти від теми земель для учасників АТО, скільки ділянок цьогоріч було реалізовано через земельні торги, їх площа? У яких районах проводилися ці аукціони? Скільки вдалося за це виручити?

– За результатами земельних аукціонів, які були організовані Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, та відбулися цього року, було продано право оренди 75 земельних ділянок державної власності (за межами населених пунктів) загальною площею 1446,7 га, терміном на 7-10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Розмір річної плати за користування земельними ділянками, визначений за результатами торгів, становить 4,7 мільйона гривень, який орендарі сплачуватимуть щорічно до бюджетів місцевих рад Львівщини.

Загалом цього року було організовано та проведено земаукціони у 16-ти районах Львівщини.

Так, у жовтні цього року було продано право оренди земельної ділянки площею 51,6 га, за ціною 159,95 тисяч гривень (стартова ціна – 5,21 тис.грн.). Завдяки проведенню аукціону орендна плата зросла в 30 разів, – від встановлених 8% до 245 % від нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок.

– Чи багато у Львівській області спірних земель, як от у ситуації із ділянкою, за яку «гризуться» Львів та Рясне-Руська, де планують зводити скандальний індустріальний парк? Адже ми знаємо, що міський голова Львова Андрій Садовий продав інвесторам землю, яка фактично не належить Львову…

– Земля не може бути нічиєю. Вона або приватна, або комунальна, або державна. Раніше чинне законодавство дозволяло колективну власність юридичних осіб. Але оскільки Львів цю ділянку вважає своєю, а Рясне-Руське – своєю, тому на даний момент ця земля є спірною між цими двома громадами. Думаю, крапку в цій ситуації має поставити суд.

Загалом, є дуже багато спорів щодо належності певної земельної ділянки тому чи іншому населеному пункту. Це пов’язано з різними причинами, зокрема, через недосконалість процесуального, юридичного законодавства, недосконалість нашої системи географічних координат.

– Нещодавно розгорівся скандал із виділеними 15 га землі під дачі АТОвцям у Замарстинівському лісі, який знаходиться на території колишньої військової частини №230. Що Вам відомо про цю ситуацію, настільки це законно, який все-таки юридичний статус цих земель? І яка роль у цій всій справі голови Львівської ОДА Олега Синютки, адже зацікавлені сторони часто називають саме його прізвище, яке нібито причетне до цього конфлікту?

– Я можу бути дещо зацікавленою особо у цій справі, оскільки був представником державницької ініціативи Яроша у судовому процесі, який виник з цього приводу. Однак поясню хронологію подій.

У 2000-х роках був створений садівничий кооператив «Краєвид». До нього входять ветерани МНС, ЗСУ, військових формувань, зокрема, бійці-добровольці. Тоді ці люди почали звертатися до МНС з проханням вилучити цю земельну ділянку і надати для їхніх потреб. І саме «Краєвид» у 2006 році отримав дозвіл від Міністерства з надзвичайних ситуацій на вилучення даної земельної ділянки для забезпечення колишніх військовослужбовців та працівників МНС садовими ділянками.. Розпорядженням голови ЛОДА №228 від 12.03.2007 року «Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування об’єктів»  надано право «Краєвиду» на збір матеріалів для ведення садівництва  та передачу в оренду терміном 49 років вказаної ділянки. Це рішення є дійсним і понині. І про нього знає теперішній голова ЛОДА… Після цього була низка позовів від фізичних осіб щодо скасування цього розпорядження голови ЛОДА. Справа затягувалася в судах.

Після зібрання усіх необхідних погоджень і винесення рішень на їхню користь у 2015-2016 році представники «Краєвиду» продовжували звертатися щодо надання їм цієї земельної ділянки, але їхні звернення проігнорували. Натомість було звернення від кооперативу «Патріот-3», їм надали право щодо розроблення детального плану, але це оскаржили. Далі це право було надано вже фізичним особам. Чи є вони воїнами АТО? Думаю, що так, вони надавали свої посвідчення учасників бойових дій. Але мною, як членом комісії із надання земельних ділянок при ЛОДА, було з’ясовано, що дехто з них вже використав своє право щодо отримання наділу під садівництво, під особисте селянське господарство, йдеться про 77 осіб із 143 зі списку. А найактивніші, навіть отримали 100 тисяч компенсації від міськради за відмови від отримання землі. Тобто, вони отримують ділянки під різні цільові призначення вже по другому-третьому колу. Законодавство їм цього не забороняє, але це несправедливо по відношенню до інших АТОвців, є ж якісь моральні принципи…

Мені важко сказати у чому зацікавленість Олега Михайловича, але можу сказати лиш те, що він чітко сприяв «Патріоту-3» та ігнорував звернення «Краєвиду», знаючи, що саме представники останнього протягом багатьох років збирали документи та погодження для її приватизації.

Це були землі МНС… Де-факто на цій ділянці і справді росте гарний ліс, але який він має статус зараз, сказати важко.

На мою думку, це все-таки землі до яких треба приділити дуже багато уваги, щоби в подальшому і мешканці довколишніх територій, представники АТОвців, могли не спотикатися об якісь перепони, а чітко знали, що можуть тут побудувати житло, якщо це передбачено чинним законодавством, або відчужити ці земельні ділянки. Це питання має бути врегульоване згідно із вимогами як закону, так і моралі. Тобто, мають бути передбачені інтереси усіх, а не виключно тих, хто наближений до нашого губернатора.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *