Коли на вулиці – середина літа, сонце припікає до 30 градусів, а тобі доводиться втискатися у забиті вагони приміських потягів, аби добратися на роботу, відпочинок чи до родичів – здається, що чергової такої поїздки просто не переживеш. Знайомо? Наконсервовані людьми вщент вагони, антисанітарія, задуха та декілька годин на ногах в безпосередній близькості до інших пасажирів – це реалії, з якими, на жаль, стикаються у 21 столітті українці, коли намагаються скористатися дешевим приміським сполученням.
Насправді ж існують санітарні норми, законодавство, що регулює приміські перевезення, та безпосередньо права людини. Проте на справді це вже роками не діє, і складається враження, що «пекло на рейках» – це незмінна норма, дещо вічне. Отож Львівський портал дізнавався, яка ситуація із приміськими потягами у Львівській області і чому всередині вагонів – справжнісінький армагеддон?
Врятуйся, хто може
Нещодавно мережею поширилося відео, де зображено, яким чином люди «напихаються» в електричку «Львів-Мостиська». Зокрема, на відео видно, що двері вагону майже не закриваються через навалу людей.
У таких умовах мешканці Львівщини добираються щоденно, особливо якщо це ранішній приміський потяг. Це і бабусі з клунками харчів, які потім торгують на місцевих ринках, і циганські табори, які мігрують Україною, і п’яниці, і мольфари та ворожки – кого лишень не зустрінеш в електричці. Як розповів Львівському порталу співзасновник ГО «Громадський контроль Укрзалізниці» Валерій Довгопол, основна причина усіх проблем із приміськими потягами – це їх «зношеність» і відсутність нових поїздів.
«Основна причина всіх проблем у приміському сполученні – це відсутність рухомого складу. Переважна більшість електро,- та дизельпоїздів, які зараз експлуатуються на УЗ, доживають своє «друге життя». Тобто підходить (або вже підійшов) до кінця другий термін їх експлуатації, на який їх було продовжено після капітально-відновлювального ремонту, який проводився після закінчення їх «першого життя» (25 років з моменту випуску). Саме через це постійно скорочується кількість придатного до експлуатації рухомого складу. І саме через це УЗ змушена скорочувати кількість рейсів та кількість вагонів у приміських поїздах», – пояснює він.
Водночас у «Львівській залізниці» також бідкаються, що ледь доживають із тими вагонами, які мають. Їх ніби і ремонтують, проте латати те, що вже давно треба здати на брухт – фактично марна справа.
«Ми робимо усе, щоб забезпечити потреби людей. Але треба розуміти, що «Львівська залізниця» забезпечує 220 рейсів щоденно приміського руху. Останній рухомий склад ми купляли ще у 90-х роках. Ми робимо усе необхідне: ремонтуємо і так далі, але старіє рухомий склад. Кількість вагонів зменшуємо не тому, що маємо, але не хочемо поставити, а від того, що наразі у нас така ситуація, що нема можливості забезпечити потяги вагонами. Техніка старіє. Нормативний термін служби – 28 років. У нас вже майже всі вагони пробігли термін служби», – розповів Львівському порталу начальник служби приміських пасажирських перевезень «Львівської залізниці» Сергій Перерва.
За словами посадовця, залізниця зазнає суттєвих збитків, проте наразі мови про піднімання цін на перевезення немає. С.Перерва вважає, що люди просто відмовляться платити.
«Чим буде залізничне сполучення дешевшим, тим буде більша потреба населення їхати залізницею. Якщо ми завтра піднімемо ціну на 50 грн більше, то завтра всі перекинуться на автобуси. Залізниця і так збиткова: приблизно 15 коп. від гривні нам повертається від того, що ми займаємося своєю діяльною. Дотації немає жодної: ні з місцевих рад, нізвідки. Минулого року нам заборгували за пільгове перевезення, а 70% пасажирів електричок – це пільговики. Із 74 мільйонів, які ми мали отримати від обласних і районних адміністрацій минулого року, ми отримали тільки два», – наголошує С. Перерва.
Він також нагадав, що цьогоріч «Львівська залізниця» мала закупити шість нових дизель-поїздів для приміських напрямків, проте і з цим не склалося.
«Ми на цей рік запланували два капітальні ремонти з модернізацією двох рухомих одиниць. Десять вагонів вже відправили на завод – у серпні ми їх отримаємо. Звичайно, ситуація трошки покращиться, бо будемо мати 10 нових вагонів, ми їх пустимо десь в одному напрямку, з якого звільнимо інші вагони, які можна буде причіпити у склад інших потягів. На серпень заплановано ще 8 вагонів. Тобто 18 вагонів ми запланували загалом на ремонт. Але якщо в нас буде 10 нових вагонів, то ніхто не виключає можливості, що завтра в мене якийсь рухомий склад вийде зі стану експлуатації. На цей рік у нас було передбачено у планах 6 нових поїздів, але там щось не склалось фінансуванням, і план поміняли. Може, перенесуть на 2018 рік…», – каже Сергій Перерва.
Натомість у 2017 році приміська залізниця Львівщини отримала чотири потяги.
«Цього року ми отримали 4 рухомих одиниці 2011 року з інших залізниць. Запустили поїзд «Ковель-Хелм». Зараз будемо запускати з Чернівців до Румунії. Проте кількість місць не забезпечить нам перевезення в напрямках «Львів-Мостиська», чи «Львів-Лавочне», тощо, тому що кількість людей є набагато більша», – розповів С. Перерва.
Своєю чергою Валерій Довгопол називає ряд чинників, які вплинули на ситуацію із приміськими перевезеннями і загнали її фактично «на дно»:
«Внаслідок недобросовісних вчинків самих пасажирів: псування майна поїздів, акти вандалізму та найголовніше – безквитковий проїзд та оплата поїздки без видачі квитка.
Внаслідок знищення галузі залізничних перевезень самою державою. Так, за рахунок бюджету не було придбано жодного поїзда. А також відсутність компенсації для УЗ з боку держави за перевезення пільгових категорій населення, яким держава надала право безкоштовного проїзду.
Висока корупційна складова всередині самої УЗ. Інформація про скандальні тендери час від часу з’являється у ЗМІ».
Сочки, вафельки, вологі серветки, чебуреки
У приміських потягах впродовж років існує проблема несанкціонованої торгівлі. Найчастіше торгівці – це бабці, різноманіття товарів яких не обмежується 10 найменуваннями. Тобто у потязі можна купити все: від прохолоджуючих напоїв, до лопат чи іграшок. Зауважимо, що згідно наказом Кабміну «Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України», продавати у приміських потягах дозволено виключно періодичну пресу. Все решта – незаконно.
Як зазначає Валерій Довгопол, питаннями незаконної торгівлі мала би займатися «Укрзалізниця», залучаючи при цьому або власні сили, або ж допомогу правоохоронців.
Натомість у «Львівській залізниці» бідкаються, що якщо раніше поліція допомагала у боротьбі з торгівцями, то зараз ради на них немає.
«Зараз ситуація погіршилась. Раніше ми контролювати крадіжки, торгівлю, інші види діяльності, а зараз поліція не контролює нічого. Вони не хочуть цим займатися. Навіть щодо того ж безквиткового пасажира, що їде, не має чинного документу, згідно якого ми би мали його висадити з потяга чи оштрафувати», – бідкається Сергій Перерва.
«У нас є шість ревізорів на всю залізницю. Їх просто не вистачає. А контролери мають лише право продажі. Так, вона кричить, свариться з ними, але це емоції, більше нічого. Щось такого, як штраф, подзвонити в поліцію – немає такого порядку. Поліція не вважає це своєю компетенцією», – каже посадовець.
Згідно того ж наказу Кабміну, контролери мають право перевіряти наявність квитків у пасажира, перевіряти дотримання ним правил, дотримання санітарних норм. Проте максимум, що може зробити контролер – гаркнути на нечемного пасажира, чи зробити зауваження начальнику потяга щодо недотримання норм.
Так само у приміських потягах немає кому перевіряти, чи розпивають алкоголь пасажири та чи курять в потязі. Відтак, зазвичай, контролери, провідники просто знизують плечима, коли бачать компанії людей з сигаретами і випивкою в тамбурі. «Паління у вагонах (у тому числі в тамбурах) приміських поїздів (електро,- і дизель-поїздів) забороняється» – диктує розпорядження Кабміну. Проте надії на виконання цього положення покладаються на грізну контролерку, яка хіба криком і авторитетом може розігнати порушників.
Санітарні норми
На усій залізниці, для всіх вагонів розповсюджуються санітарні норми. А це означає, що Держпродспоживслужба може у будь-який момент провести перевірку будь-якого вагону і пошукати прогалини у дотриманні чистоти чи інших правил.
Ми виписали найцікавіші і найнеобхідніші для комфорту пасажира Державні санітарні правила та норми, гігієнічні нормативи, що мають дотримуватися у потягах приміського сполучення:
- Електропоїзди та дизель-поїзди для перевезення пасажирів повинні подаватися із депо з технічно справними вагонами, з проведеним прибиранням в тамбурах, туалетах, салонах, перехідних площадках та заповненими баками для води в туалетах.
- Всі роботи по внутрішньому прибиранню та зовнішньої обмивки виконуються бригадами мийщиків-прибиральників.
- Зовнішня обмивка вагонів проводиться з періодичністю через 24-48 годин, що містить в собі обмивання та натирання (при наявності машин) кузовів, миття та протирання скла вікон та дверей, протирання дверного поруччя, очищення і миття перехідних площадок, миття східців.
- При технічному обслуговуванні в моторовагонному (локомотивному) депо та в пунктах зворотнього виїзду, якщо стоянка електропоїзду чи дизель-поїзду більше години, перед кожною відправкою у рейс виконується вибіркове (сухе) прибирання:
– очищення вагонних сміттєзбірників, збирання і видалення сміття при наявності виділених місць для збору сміття в пунктах зворотнього виїзду, або тільки в основному депо;
– підмітання підлог вагонів, тамбурів та очищення перехідних площадок від снігу, льоду та бруду;
– обробка сміттєзбірників миюче-дезінфікуючим розчином;
– протирання забруднених диванів, ручок дверей, поручнів, наличників миюче-дезінфікуючими засобами.
- При технічному обслуговуванні в моторвагонному (локомотивному) депо проводиться щоденне вологе прибирання, при якому, виконується:
– збір та видалення сміття з сміттєзбірників;
– обробка сміттєзбірників миюче-дезінфікуючим розчином;
– очищення вікон та дверей як із зовнішньої, так із внутрішньої сторони;
– підмітання підлог вагонів, тамбурів, перехідних площадок та східців, видалення снігу, льоду та бруду;
– миття підлоги пасажирських приміщень і тамбурів вагонів водою із застосуванням миюче-дезінфікуючих засобів;
– протирання диванів, стін, багажних полиць, карнизів, ручок дверей, поручнів, наличників миюче-дезінфікуючими засобами;
– заповнення баків водопостачання питною водою, яка відповідає вимогам державних санітарних правил і норм;
– зовнішнє обмивання кузовів, миття вікон та дверей.
- Пасажирські приміщення вагонів повинні бути обладнані сміттєзбірниками. Видалення сміття повинно проводитися на спеціально відведених місцях в депо та пунктах відстою в сміттєзбірники. Сміттєзбірники в електропоїздах після видалення сміття повинні промиватися щодобово миюче-дезинфікуючими речовинами.
- Прибиральники повинні бути забезпечені інвентарем, мішками з маркіровкою “для сміття”, відрами з дезінфікуючим розчином та йоршом, віником та щіткою.
- Забороняється викидати сміття із вагонів на колії та платформи.
- Температура повітря в салонах вагонів у зимовий та перехідний період року повинна бути в межах (+11 град.)- (+15 град. С) (на ходу поїзду при зачинених вікнах і дверях).
- Під час рейсу при наявності пасажирів у вагоні примусова вентиляція повинна працювати постійно незалежно від пори року.
До слова, тиснява у транспорті – це також порушення санітарних норм. Проте єдиним варіантом досягнення дотримання усіх санітарних норм та забезпечення пасажирів комфортом є списання майже усіх вагонів приміського сполучення. А оскільки зупиняти залізницю – не варіант, залишається лише чекати, поки у цю сферу дійде цивілізація і щось таки зрушиться з мертвої точки…
Фото і відео: Вголос, соцмережі
Катерина РОДАК, Львівський портал