У Львові на стадіоні «Сільмаш» (вул. Сулими, 1) знову виник будівельний конфлікт. Цього разу жителів насторожує перспектива будівництва церковного комплексу на території «Сільмашу».
Як розповіла Львівському порталу активістка ГО «Народна дія» та мешканка прилеглої до стадіону території Тетяна Воскресенська, мова йде про будівництво немалого церковного комплексу.
«Ми довго боролися, щоб частину стадіону викупили у підприємства «Три корони». Ми досягли, що таке рішення вже є. Тепер там церква вирішила збудуватись собі…Нам сказали, що збирають підписи для будівництва маленької каплички. Ніхто не був проти такої ідеї. Як виявилося, там планується цілий комплекс: і капличка, і дзвіниця, і стоянка для автомобілів і навіть двоповерховий комплекс для навчання духовної молоді. Натомість ми там хотіли скейт-парк, велодоріжки, тренажерний майданчик. А тепер місця не лишається ні для майданчика для дітей з мамами, ні для спортивних площадок. Більшість людей, які підписалися під цим, зараз бачать, що їх обманули. Назріває конфлікт», – повідомила активістка.
«Як так: зібрати гроші на капличку, а потім зводити ось таке? Нам головне – це маленьке тренувальне поле, де часто грають діти. Там якраз дуже активно воно використовується, а зараз чомусь знадобилось церкві», – обурюється мешканка.
За її словами, місцеві побоюються, що під «прикриттям» церкви на місці можуть звести житловий масив.
«Вони не марно закидають забудову якогось двоповерхового комплексу кортежного типу. Для цього воно і треба. Я навіть не сумніваюсь, що там будуть житлові приміщенні і добре, якщо не буде багатоповерхівки», – додала Т. Воскресенська.
Як відомо, ідею щодо зведення церкви на території стадіону «Сільмаш» на сесії міськради Львова 2 березня виголосила депутат Анна Мармуляк. На її переконання, зведення церкви не завадить спортивному майбутньому стадіону.
«Збудована зусиллям греко-католицької громади Богданівки церква з’явилася у 1918 році. Землю під будівництво церкви подарував Митрополит Андрей Шептицький, який посвятив новий храм, що отримав назву Св. ап. Андрія і св. Володимира. У 1946 році церкву на Богданівці відібрали у громади, а останнього греко-католицького священика о. Йосифа Поберейка заслали в Сибір. Повністю храм знищили у 60-х роках ХХ ст.», – заявила А. Мармуляк під час сесійного засідання 2 березня.
Також Анна Мармуляк звернула увагу на те, що приблизно у той час, коли зводили церкву на Богданівці, у цій частині міста зʼявився і стадіон відомий сьогодні як «Львівхімсільмаш».
«Стадіон ще існує, хоч і в занедбаному стані. Він розміщений у мікрорайоні із 10-тисячним населенням. Мікрорайон активно забудовується багатоповерхівками, але, не враховуються духовні і спортивні потреби громади. Вулиця Уляни Кравченко, яка з 1928 до 1946 року називалася Церковною, могла б поєднати місце, де була знесена церква, з новозбудованим храмом навпроти вулиці на земельній ділянці на вул. І.Сулими біля споруди стадіону», – переконана депутат.
Як повідомила у коментарі Львівському порталу депутат Анна Мармуляк, з проханням відновлення церкви до депутатів звернувся один із міських священиків.
«До мене звернувся священик, який має декрет від вищого духовенства на відновлення історичної пам’яті Львова. Історична довідка і люди твердять, що на цьому місці існувала церква, яку знищила тогочасна влада у 50-х роках. Священик звернувся до кожної фракції, моє звернення на сесії було доцільним етапом у цьому процесі. Звернення стосується і стадіону «Сільмаш» – відновлення спортивного комплексу з урахуванням потреб маломобільних мешканців і параолімпіців. Наразі я не зустрічала особисто мешканців, що були би проти спортивного комплексу і відновлення історичної пам’яті. Активісти провели опитування і збирали підписи щодо відновлення спортивної і духовної пам’ятки», – пояснила вона.
Також депутат зазначила, що незабаром відбудеться обговорення будівництва церкви та реконструкції стадіону.
Як писав раніше Львівський портал, історія зі стадіоном «Сільмаш» та його викупом у підприємства «Три корони» була довгою і важкою. Чому цей стадіон став ласим шматочком для забудовників і не лише – читайте тут.
Катерина Родак