Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у листопаді 2016 року, майже половина опитаних (48%) підтримують ідею заборони комуністичної ідеології в Україні, проти – 36%, не визначились – 16%. За два останніх роки кількість прихильників заборони не змінилась, передає Львівський портал.
Більшість мешканців Заходу (78%), половина жителів Центру, третина мешканців Півдня підтримують заборону комуністичної ідеології, тоді як на Сході таких – 18%.
Чим молодші респонденти та чим вищий рівень їх освіти, тим більше вони підтримують ідею заборони комуністичної ідеології. Чоловіки виступають за її заборону відносно більше, аніж жінки. Серед тих, хто живе в селі, більше підтримують ідею заборони, ніж серед містян.
Третина опитаних підтримують заборону в Україні націоналістичної ідеології (40% – проти і чверть – не визначилися з цього приводу). За два останніх роки кількість прихильників заборони націоналістичної ідеології зменшилась з 40% до 35%.
Майже половина жителів Півдня, 40% мешканців Сходу, третина жителів Центру підтримують заборону націоналістичної ідеології, на Заході таких тільки 20%.
Чим старші респонденти та чим нижчий рівень їх доходів, тим більше вони підтримують ідею заборони націоналістичної ідеології. Жінки виступають за заборону відносно більше за чоловіків.
41% опитаних підтримують ініціативу демонтажу всіх пам’ятників Леніну в Україні, разом з тим майже половина респондентів (48%) – проти цієї ініціативи, 11% – не визначились. На Заході найбільше (72%) підтримують цю ідею, в Центрі цей показник менший майже в два рази – 41%, на Півдні – майже в три (26%), а на Сході – в чотири рази (18%).
Чим молодші респонденти та чим вищий рівень їх освіти, тим більше вони підтримують ініціативу демонтажу пам’ятників Леніну. Мешканці сіл прихильніше ставляться до ідеї демонтажу пам’ятників Леніну, ніж городяни. Чоловіки підтримують ініціативу відносно більше за жінок.
Ставлення до ініціативи перейменування радянських назв мiст i вулиць в Українi неоднозначне. В цілому її швидше не підтримують (57%), аніж підтримують (35%). Водночас, якщо допустити, що перейменування може відбуватися вибірково, то ставлення до ініціативи значно пом’якшується і кількість прихильників вже перевищує кількість противників (49% проти 44%). Так, 34% вважають, що перейменовувати потрібно лише ті назви, які названі на честь радянських політичних діячів, які вчинили злочини проти Українського народу і це документально доведено, 15% – всі назви, які названі на честь радянських політичних діячів. Водночас, 44% все одно не підтримують ідеї перейменування вулиць взагалі, а 7% – не визначилися.
Найбільш позитивно сприймають перейменування на Заході, тоді як на Сході і Півдні переважно негативно. При цьому, чим вищий рівень освіти опитаних, тим вища підтримка ідеї перейменування радянських назв міст та вулиць. Чоловіки підтримують ініціативу відносно більше ніж жінки. Найменша підтримка ідеї перейменування – у найстаршій групі респондентів (60+ років). Серед жителів сіл ідея перейменування має більшу підтримку, ніж серед жителів міст.
Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2.2%. Терміни проведення: 4-11 листопада 2016 р.
