У неділю, 6 листопада, у Львові готується «Марш Волі» на честь дня народження Нестора Махна. Марш анонсований громадською організацією «Автомномний опір» може перетворитися на масові провокацій у Львові, адже проти ходи під чорними знаменами во ім’я «батька анархії» виступив місцевий осередок «Правого сектору», передає кореспондент Львівського порталу.
Збір анархістів під чорними прапорами заплановано на 19:30 біля пам’ятника Андрею Шептицькому (Собор святого Юра).
«Вже скоро у місті Лева. Під чорним прапором і з вільною Україною в серці!
Сьогодні, коли Україна переживає в усіх відношеннях нелегкі часи, надзвичайно гостро стоїть питання боротьби за свободу… Саме нерозуміння цього поняття і розв’язує руки купці лихварів, котрі в ім’я власних вигод і привілейованого становища пригнічують трудовий народ, всіляко підмінюючи правду різноманітними медійними маніпуляціями.
Видатний український революціонер Н. І. Махно стверджував: «Свобода і незалежність України сумісна тільки зі свободою і незалежністю її трудового народу, без якого Україна – ніщо». Безперечно, Нестор Іванович мав рацію! Та чи свободу і незалежність пропонують нам наші можновладці, коли змушують нас сплачувати величезні комунальні тарифи, котрі є абсолютно невідповідними тій мізерній заробітній платні, за яку ми день і ніч горбатимо спину? Чи свободу і незалежність пропонують нам можновладці, коли замість реконструкцій парків і спорткомплексів, замість будівництва нових шкіл і садочків, гатять нам під вікнами чергові п’ятнадцятиповерхові коробки комерційного житла для багатіїв? Чи свободу і незалежність пропонують нам наші можновладці, коли знову і знову вкладають гроші в міліцейські структури, нехтуючи при цьому розвитком освіти та медицини? Мабуть, не про таку «свободу» мріяли ми і не такої «свободи» жадаємо нашим дітям. Тож тільки в наших силах змінити цей ганебний стан речей», – йдеться у заклику.
Окрім того активісти «Автономного опору» закликають прийти на марш, що стане першим кроком до революційних змін.
«Найбільш дієвим методом змін є побудова сильного громадянського суспільства, котре шляхом постійного тиску «знизу» на владу буде її контролювати та змусить нарешті рахуватися з простим народом. Саме такі ідеї поділяв Нестор Махно, вважаючи, що визволення трудящих є справою самих трудящих, рішуче відкидаючи будь-яку марну надію на «верхи», сміливо констатуючи об’єктивний факт – влада породжує паразитів. Тому, закликаємо вас прийти на марш у честь пам’яті про революційну боротьбу українського народу та її славного очільника Нестора Махна, аби голосно заявити про свою громадянську позицію. Це буде нашим спільним першим кроком до справді революційних змін!», – закликають активісти.
Водночас проти ходи під чорними знаменами во ім’я «батька анархії» виступив місцевий осередок «Правого сектору», який називає подібні заклики псевдопатріотичними, а саму ідеологію лівоекстремістською.
«Через кишенькові організації, підконтрольні проросійським силам, в Україні продовжує просуватись та насаджуватись лівоекстремістська ідеологія, часто закамуфльована під «патріотичними» гаслами. Ряд організацій (члени яких притягувались до кримінальної відповідальності за антидержавну пропаганду) анонсували проведення у Львові так званого «Маршу волі». Проводити його збираються під гаслами анархізму – деструктивної ідеології, яка заперечує Українську державу», – йдеться у заяві національно-визвольного руху «Правого сектору» Львівщини.
Окрім того у ПС називають постань Нестора Махна суперечливою, мовляв він та його ідеологія була ворогом української державності.
«Метою анонсованого заходу є привертання уваги до суперечливої постаті Н.Махна, який був ворогом української державності і союзником більшовиків. Ворожою для України, як і для кожної національної держави, ліворадикальна ідеологія залишається і зараз, особливо, враховуючи збройний конфлікт на Сході.
Багато добровольців, військовослужбовців та працівників правоохоронних органів , які брали участь в російсько-Українській війні з весни 2014 р були свідками так званої «Русської весни».
Саме «ліваки» були кістяком і переважною більшістю на сеператистських шабашах, а ліва символіка та риторика була домінуючою, поряд з проросійською, на таких заходах.
Згодом, ці ж люди вступали в місцеве «ополчєніє» та зі зброєю в руках нищили українські міста і вбивали наших співгромадян. Затримані мітингарі та полонені «ополчєнці» з місцевого населення часто виявлялись членами лівих організацій і зізнавались в симпатіях до лівих ідеологій, зокрема, комунізму, анархізму та називали себе «антифашистами»», – йдеться у заяві «Правого сектору».
Окрім того вони закликають правоохоронців та владу заборонити провокаційний марш, а в разі відмови обіцяють зупинити «ходу анархістів» власними силами.
«Ми – українські добровольці, волонтери, громадські активісти і небайдужі громадяни, твердо стоячи на державницьких позиціях, засуджуємо антиукраїнську діяльність та риторику лівоекстремістів, закликаємо міську владу та правоохоронні органи запобігти провокаційному «Маршу волі». В разі, коли нашу позицію буде проігнорованою, ми, виходячи з міркувань здорового глузду і національної гордості, будемо змушені власними силами зробити все можливе задля недопущення лівого збіговиська в м.Львові 6 листопада, і в майбутньому», – наголосили у Правому секторі.
Як відомо, Нестор Іванович Махно («батько Махно») народився 7 листопада 1888 року, у селі Гуляйполе, що нині розташоване у Запорізькій області. Махно був політичним та військовим діячем, командувачем Революційної повстанської армії України, керівник селянського повстанського руху, відомим анархістом та тактиком ведення партизанської війни.
Із 1906 року був членом анархістської організації «Спілка бідних хліборобів».
Улітку 1918 Махно в Україні організував невеликий повстанський загін під назвою Чорна Гвардія, і розпочав боротьбу проти німецько-австро-угорських окупантів та уряду гетьмана Павла Скоропадського.
У грудні 1918 р. повстанські загони Махна разом з більшовиками вибили петлюрівців з Катеринослава і зайняли місто.
З початку січня 1919 р. Махно розпочав боротьбу проти денікінців, військ Директорії та Антанти. Його повстанська армія увійшла до складу Української Радянської Армії і згодом одержала назву «третя бригада Першої Задніпровської дивізії» (командувач дивізії П. Дибенко), до складу якої входили також повстанські загони отамана М. Григор’єва під назвою «перша бригада Першої Задніпровської дивізії». Махно та Григор’єв одержали звання комбригів Червоної Армії.
Нестор Махно, перебуваючи під впливом ідей анархізму виступав проти будь-якої влади (ідея «вільних рад» та «безвладної держави»), забезпечення життя трудівників на основі безпартійності та безвладдя. В умовах протиборства двох сильних противників в Україні намагався стати «третьою силою» поряд з Директорією і більшовиками.
Спроба більшовицьких органів влади втілити «політику воєнного комунізму», проводити продрозкладку, насильно створити перші колективні господарства та комітети бідноти, викликала опір серед українського селянства і привела до антибільшовицьких настроїв у махновських військах. Після чого радянська влада звинуватила повстанців в розвалі фронту і оголосила Махна «поза законом».
Також відомо, що за військові дії проти Денікіна в 1919 році в Приазов’ї, що уповільнили просування Добровольчої Армії на Москву, Нестор Махно був нагороджений орденом Червоного Прапора № 4.
Під час наступу військ П. Врангеля у вересні-жовтні 1920 року Махно знову пішов на зближення з більшовиками і 2 жовтня 1920 уклав у Старобільську воєнно-політичну угоду з командуванням їхнього Південного фронту (командувач М.Фрунзе).
