Зона відчуження «Самбір»: як мер-фізкультурник «профукує» ціле місто

Так заведено, що після кожної революції у громадян прокидається активне бажання зустріти «вітер змін». Під час таких політичних буревіїв до влади зазвичай приходять ті, кому вдалось підловити цю хвилю та встати до штурвалу. У місті обласного підпорядкування Самбір, що на Львівщини, Революція Гідності виколисала свого штурмана – лідера місцевого «Євромайдану», за якого на місцевих виборах проголосувала більшість самбірчан. Але потім щось пішло не так…

Мова йде про Юрія Гамара – екс-викладача фізкультури у Самбірському технікумі економіки та інформатики. Юрій Гамар очолив «Євромайдан» у Самборі та розпочав свою політичну кар’єру з гучної риторики: «змінимо владу», «поборемося з корупцією», «будемо працювати відкрито». Та через вісім місяців після виборів Самбір опинився у стані шоку і розчарування. Львівський портал спробував дізнатись, чому Юрій Гамар не виправдав надій, і що «світить» Самбору з таким керівником.

Скажи мені, хто твій радник – і я скажу, хто ти

Отже, у жовтні 2015 року результатами місцевих виборів Юрій Гамар посів крісло міського голови Самбора. Оскільки у вчителя фізичної культури зі зрозумілих причин коштів на передвиборчу компанію не могло би вистачити, то весь Самбір облетіла інформація, що спонсорами виступили місцеві бізнесмени – брати Куцалаби та Ярослав Куземяк. Та нехай і так. У мери ішов Гамар за списком партії «Воля», що у Самбірській міській раді взяла найкращий з-поміж інших політичних сил результат – аж 8 місць.

З першої сесії новообраної міськради мер Гамар вляпався у «багнюку» та порушив законодавство України. Мова йде про те, що згідно із законом «Про доступ до публічної інформації» усі рішення сесії мають бути оприлюднені за 20 днів до засідання.

«А в нашому випадку напоролися на те, за що боролися. Прийняли всі рішення, які міський голова запропонував на розгляд першої сесії, без оприлюднення для громади. Шановний Юрію Петровичу! А чого це Ви так поспішали новий регламент ради підкилимно затвердити? Можна було б і за старим попрацювати, тим паче, що закон про місцеве самоврядування це не забороняє (ч.14 та 15 статті 46 Закону). А з проектом нового регламенту треба було б громаду ознайомити – може, знаючі люди щось там би і підказали. Тим більше, що наші знаючі люди, переглянувши вже прийнятий новий регламент, знайшли в ньому стільки блудів та нестиковок, що їм просто цікаво стало, а як Ви, на основі цієї місцевої конституції, без її порушення, будете працювати?», – описав початок роботи сесії нового скликання у Самборі місцевий журналіст Йосип Маланяк.

Більше того, склад депутатських комісій, секретаря ради, зміни до бюджету – усе це приймалося без участі громади, без публічного доступу до цієї інформації. Можливо, виною у цьому є недосвідченість нового міського голови, але ж тоді у нього мали би бути радники. І вони є.

«Подейкують, що його радники – брати Куцалаби – займаються напівлегальною бізнесовою діяльністю. Беруть в оренду комунальне майно і сплачують за то «мізер», – розповів у коментарі Львівському порталу Й. Маланяк.

Як показує Єдиний реєстр юридичних осіб, брати Куцалаби дійсно займаються підприємницькою діяльністю, зокрема, оптовою та роздрібною торгівлею та закладами швидкого харчування. Також вони надають в оренду приміщення. Окрім того, місцеві бізнесмени очолювали самбірську «Самооборону» під час Майдану…

А от щодо ще одного «радника» міського голови Ярослава Кузьмяка, то за ним є негарний шлейф – він погрожує журналістам. Зокрема, одного разу дісталось журналісту «Самбірської газети» Юрію Леськіву, якому в телефонній розмові пригрозили «повідривати ноги» через те, що він почав «копати» під корупційні схеми, пов’язані із землею для бійців АТО.

Кадрова політика – «пропхати» всіх своїх

Свою нову команду Юрій Гамар створював довше, ніж це прийнято – майже два місяці. Свій вибір новий очільник міста зупинив на перевірених людях – викладачів із технікуму! Таким чином першим його заступником стала викладач географії Ірина Курлятович, заступником із гуманітарних питань – ще одна викладачка із технікуму Наталія Зремляк, ще одним заступником став Микола Лозинський  – його раніше у політичному житті Самбора теж не бачили.  Секретарем ради став викладач Дрогобицького педуніверситету Юрій Дмитришин. Єдиною білою вороною у цій команді була Галина Кухар – керуюча справами виконкому, яка не один рік пропрацювала держслужбовцем.

Коли формувався виконком міськради, то теж не обійшлося без «казусів».

«При формуванні виконавчого комітету виникли непорозуміння між мером та головою міського осередку БПП “Солідарність”, помічником нардепа Андрія Лопушанського Ігорем Нестораком. Помічник нардепа дорікнув меру у відсутності прагнення до співпраці, як із партією, так із самим нардепом. Натомість мер заявив, що приречений на співпрацю з нардепом, однак той не поспішає з ним дружити. В результаті Ігорю Нестораку відмовили у представництві в виконкомі. На що той зробив політичну заяву, що рада міського осередку БПП “Солідарність” відмовляється делегувати свого представника у виконком. Хоча перший номер партійного списку Микола Лозинський є заступником мера. Очевидно, непорозуміння є, як в середині партії, так і у стосунках з мером. Також мер відхилив кандидатів від “Правого сектора” та Самооборони. В результаті було сформовано та затверджено міський виконавчий комітет у складі 17 осіб. “За” проголосувало 22 депутати і мер», – повідомив у своєму матеріалі Й. Маланяк.

Далі кадрові питання почали стояти гостріше, бо у липні з посади заступника міського голови пішла загадана Наталія Зремляк. Як заступник з гуманітарних питань, вона була присутня на протесті біля школи №4, яку міський голова хотів реформувати з «одинадцятирічки» у «дев’ятирічку». Саме через цю ситуацію Юрій Гамар змусив чиновницю піти (буцімто вона підсунула йому рішення про пониження статусу школи). При тому зробив це не зовсім законно.

«Рішення про звільнення заступника із гуманітарних питань – незаконне. Вона перебувала на лікарняному, коли її звільнили під тиском», – зазначив «ЛП» Йосип Маланяк.

«Тупо взяли жінку, викликали в кабінет – змусили написати заяву. А тепер вона подала в суд», – зазначив Львівському порталу екс-юрист Самбірської міськради Роман Пицик.

До речі, самого Романа Пицика звільнили з посади, на якій він перебував багато років, через те, що він виступав третьою особою у судах проти незаконних рішень міської ради.

«Отакий наш Гамар.  Мене звільнено за порушення присяги службовців органів місцевого самоврядування. Суд залучив мене третьою стороною в справах проти рішень Самбірської міської ради. Натомість я, як громадянин, маю право в будь-який момент виступити в суді в якості 3-ї особи», – повідомив він.

Зараз Роман Пицик подав до суду чотири позовні заяви, що стосуються діяльності міської влади Самбора: «Мені дали дві незаконні догани. Третій позов – незаконне звільнення. Четвертий – Гамар незаконно вніс в порядок денний питання про положення про юридичний відділ. Це питання не проходило жодної комісії (згідно із законом будь-яка ухвала має пройти через комісії законності та інші – ред.). Набрали мінімальну кількість голосів – рішення прийнято. Він наймає приватну юридичну фірму тому, що в Куцалаби в тій фірмі працює дружина».

Перебудова чи застій?

Прихід до влади Юрія Гамара був гучним, та через 8 місяців роботи на благо «змін», підтримувати його бажання відпадає навіть у побратимів по партії.

«Юрій Гамар свою каденцію почав з підпільного порушення законодавства України і продовжує це робити. Не дотримується закон «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації». Не дотримуються норми Закону України про місцеве самоврядування.

Є рішення суду, згідно якого було визнано, що рішення сесії щодо призначення секретаря Самбірської міської ради, щодо затвердження депутатських комісій, щодо затверджень голів – вони були прийняті з порушенням ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Тобто не було витримано 20 днів, за які ці рішення мали би бути оприлюдненими. В межах першої сесії», – розповів Роман Пицик.

Так само і сесія міської ради відбувається у різні дні, часом з перервами на два місяці. Виконком, який має засідати у чітко визначений день тижня з чітко визначеним періодом, у Самборі також працює «по-новому» – збирається не частіше разу в місяць.

«Сесія має відбуватися не рідше одного разу в квартал. Але якщо є хоча би один проект рішення щодо земельних відносин, сесія має бути не рідше одного разу в місяць. Сесія проводилась в квітні, і тепер провели 29 червня. Три місяці не було сесії», – обурюється Роман Пицик.

Щодо розподілу місцевих коштів, то він тепер у Самборі теж особливий, адже першочергово новий міський голова взявся преміювати себе та секретаря міської ради: собі – 100% премію щомісяця до зарплати, Юрію Дмитришину – 50%. І це не зважаючи на те, що закон «Про запобігання корупції» визначає такий термін як «конфлікт інтересів», тобто за преміювання самого себе проголосувати – одразу перед судом за корупцію стати.

«Ніяк Гамара з Дмитришиним не притягнуть до відповідальності за корупційну діяльність, за те, що вони самі собі призначили премії. Гамар тоді проголосував, а тепер на кожному кроці кричить, що він тоді утримався. Хоча є відеодоказ, де чітко видно, хто утримався», –  обурюється Р. Пицик.

За словами екс-юриста міськради,  гроші у Самборі розподіляються на речі, які могли би почекати. А те, що «горить», міським головою відкладається:  «Ми ремонтуємо вулицю Шевченка, яка є об’їзною від Старого Самбора, ремонтуємо Промислову, кладемо тротуар на Шевченка, де фактично нема кому по цьому тротуару ходити. А в місті по суті не робиться нічого. А та вся риторика, що батьки не будуть скидатися на ремонт садочків і шкіл? Ми якось викручувалися і знаходити кошти на фінансування 1-4 класів. Він сказав, що це популізм. А те, що він 300 метрів їздить на роботу службовою машиною, як назвати?».

Якщо «покопатися» у самбірських буднях, то знайти хоч одну сферу, де рука нової «європейської влади» міста не напартачила, дуже важко. Варто згадати лише, що майже два місяці із міста не вивозилося сміття, коли КП «Об’єднане» лишилось без очільника – Андрія Сліпецького та без його приватної техніки.  Або ж ситуація із землями для учасників АТО, коли міська влада подарувала  промислові ділянки біля колишнього цукрового заводу, а потім всіма правдами та неправдами добилася того, щоб уже повноправні власники відмовились від цих земель.

«Ми взагалі з землею не маємо нічого робити, бо в нас не затверджений Генеральний план міста.  Намовили людей, щоб вони відмовлялися від земель, а тепер думають, як зняти реєстрацію на ці землі.  А там є два заводи, а ці 2 га – проміжок між ними. Може, якийсь інвестор хоче «зайти» і все оптом купити?..», – уточнює «Порталу» Роман Пицик.

Щодо медицини та освіти, то зараз Самбір працює на «старих запасах», адже нові рішення у цих сферах  майже не приймаються. Нових будівництв у місті самбірчани теж не бачать…

А ті рішення, що таки приймаються стосовно тих чи інших питань, дуже суперечать законодавству. До прикладу, нещодавно Юрій Гамар забажав підписувати особисто земельні питання. На останній сесії, де він висунув це рішення на голосування, за нього проголосувало 10 депутатів із 36. Видно, що до настільки очевидних незаконних рішень місцеві обранці вирішили не опускатись…

При підготовці статті використовувались матеріали «Самбірської газети» та інтернет-видання «Передкарпатська правда»

Фото: Соцмережі