«Читомо» вже традиційно звернулося із запитом до Книжкової палати України про кількісні здобутки українського книговидання. Якими накладами відзначився 2015 рік і як змінилася десятка лідерів видавничого ринку – у нашому матеріалі.
Вперше, починаючи з 2008 року, випуск книг і брошур в Україні сягнув позначки нижче 20 тис. назв: у 2015 році світ побачили 19 тис. 958 друкованих одиниць загальним накладом
36 млн 409 тис. 800 примірників (далі – пр.). Порівняно з 2014 роком назв стало майже на 2 тис. одиниць менше, тираж зменшився близько на 14 млн пр. (тоді вийшло 22 тис. 44 друкованих одиниць тиражем 55 млн 312 тис. пр.) Для порівняння, у 2007 році кількість назв була 17 тис. 987 одиниць, але наклад становив 56 млн 111 тис. 700 пр.
Більш втішними є дані за перше півріччя 2016 року – станом на 21 червня з’явилося на 615 назв більше, порівняно з аналогічним періодом 2015 року, тиражі зросли на 4 млн 855 тис. 500 пр.
Щодо друку видань українською мовою, то кількість назв тогоріч збереглася приблизно на рівні 2014 року – 14 117 одиниць (у 2014-му було 14 145 одиниць). При цьому відчутно впали наклади – з 30 млн 404 тис. 700 до 23 млн 740 тис. пр. Водночас кількість видань російською мовою знову зменшилася: до 4002 назв тиражем 11 млн 064 тис. 100 пр. (у 2014-му було 5 629 одиниць накладом 22 млн 049 тис. пр.)
Що ж до першого півріччя 2016 року, то тут видань українською надрукували на 11 % більше в порівнянні з цим же періодом 2015-го (4913 і 4411 одиниць відповідно). При цьому наклад зріс суттєво – на 77 % (з 4 млн 672 тис. 100 до 8 млн 268 тис. 500 пр.) У випадку з російськомовними виданнями, то кількість назв у перших півріччях 2015-го й 2016-го є ідентичною – 1552 одиниць, однак станом на 21 червня 2016 року наклад книг російською зріс на 20 % – з 4 млн 353 тис. 300 пр. до 5 млн 201 тис. 500 пр.
Відомості свідчать, що назв кількамовних видань того року випустили 1265 одиниць загальним накладом 801 тис. 600 пр. Таким чином на «інші» 24 мови з переліку, який надала Книжкова палата, припадає всього 574 назви (у 2014-му було трохи більше 1000). При чому 405 із них – це англомовні видання, назв яких дещо побільшало, порівняно з 328 одиницями в 2014-му. Навпаки ж, скоротилася кількість назв для німецької (зі 100 до 50), польської (з 31 до 26), французької (з 22 до 10), румунської (із 45 до 14), угорської (з 15 до 6) мов.
1–2 назви були характерними для майже половини мов зі списку, серед яких арабська, іврит, японська, китайська, турецька, словацька, сербська та інші. Показовим є той факт, що протягом 2015-го до Книжкової палати не надійшло жодного видання кримськотатарською мовою, тоді як у 2014-му було хоча б 15 назв.
За матеріалами «Читомо».
