У піднесеному настрої до скасування візового режиму з ЄС, проведення в Україні «Євробачення» та впровадження міжнародних ініціатив Львів стає все більш інфраструктурно розвиненим та туристично привабливим містом. Цю хвилю вловлюють як туристи, та і міжнародні компанії-перевізники. Нещодавно стало відомо, що в аеропорт «Львів» планує повернутись низькобюджетна авіакомпанія WizzAir, а за нею про своє бажання здійснювати польоти зі Львова заявив ще один бюджетний авіаперевізник Ryanair.
Робота з такими «лоукостами» у європейських країнах – це не лише дешеві квитки, а також гарна співпраця авіакомпаній, аеропортів та держави. Чи готовий Львів перейняти на себе цей досвід? Коли наше небо відкриється для таких польотів? Про це та про інші перспективи і плани аеропорту «Львів» Львівський портал поспілкувався із директором летовища Тетяною Романовською, яка зайняла крісло керівника у лютому 2016 року.
—Уже відомо, що аеропорт «Львів» веде переговори з двома потужними бюджетними авіакомпаніями WizzAir та Ryanair. На якій стадії, власне, ці переговори?
—З «Візейр» ми зараз на стадії погодження ціни. Дуже тяжко з ними домовлятися, тому що авіакомпанія хоче дуже сталі ціни за обслуговування, хочуть гарантію на декілька років й ми намагаємося знайти способи, яким чином їм погодити саме ту ціну та шукаємо шляхи додаткового фінансування з наступних років виконання польотів після першого. Зараз ми з ними майже щодня на зв’язку. 
А з «Райнейр» ситуація трошки інакша. Ця авіакомпанія готова з нами вже зустрітися та готує нам, як вони кажуть, цінову пропозицію. Тобто ми ще навіть не бачили, за якими цінами ми маємо їх обслуговувати, але велике бажання на зустріч вже існує. Паралельно ми ведемо перемовини з міською радою щодо окремих ініціатив залучення цієї компанії до польотів зі Львова. Так само ініціюємо зустріч авікомпанії «Райнейр» з нами та Міністерством інфраструктури. Мені відомо, що місцева влада давно вже веде з ними переговори. Зараз чекаємо від них пропозиції і, скоріш за все, у Києві з ними зустрінемося.
—А чому саме зараз ці дві компанії почали знову дивитися у сторону Львова? «Візейр» свого часу пішли з України через економічний фактор, цей фактор ніби досі не зник. Чому так раптом вирішили поновити стосунки з Україною, зі Львовом зокрема?
—По-перше, я сама почала з ними розмовляти та ініціювати зустрічі з «Райнейром» та «Візейром». Не є легко, звичайно. Ми шукаємо шляхи зацікавити ці компанії до польотів до Львова та торгуємося. «Візейр» вже не планує виконувати польоти в майбутньому українською компанією та скорше всього будуть літати угорською компанією. Вони трішки налякані попередньою ситуацією, яка сталася у зв’язку з економічною кризою, коли долар з 20-ти грн. виріс до 40 грн. Зараз хочуть мати більше впевненості та просять сталих цін за аеропортове обслуговування. Тому не так легко. Однак, враховуючи сьогоднішню ситуацію, коли обсяги перевезень є дуже низькими та те, що ця компанія нам зараз дуже потрібна, бо дає великий пасажиропотік, ми шукаємо можливості таки знову залучити їх до Львова.
—От власне щодо пасажиропотоку. Чи буде попит серед пасажирів на такі авіарейси серед львів’ян та іноземців?
—Якщо до нас прийде «Візейр» та «Райнейр», то пасажиропотік збільшиться у рази. Якщо сьогодні ми маємо біля 600 тисяч пасажирів у рік , то при першому році з появи «Візейру» ми отримаємо плюс 150-200 тисяч додатково. Як тільки ми зможемо дані компанії «затягнути» у Львів, то звичайно, пасажиропотік може збільшиться за декілька років у два-три рази.
—Це також збільшить навантаження аеропорту. Скажіть, будь ласка, а яке зараз це навантаження?
—Аеропорт зараз дуже потребує цього навантаження, він сумує за тим пасажиром. Ми зараз маємо таку потужну інфраструктуру, яку отримали у 2012 році, і її треба максимально швидко заповнити. Тому ми не боїмося жодного приросту пасажиропотоку, а навпаки, будемо раді обслуговувати збільшені обсяги. Аеропорт має можливість обслуговувати до 2000 пасажирів в годину. Це означає, що ми можемо мати біля 6-8 рейсів в годину. А сьогодні відбувається 15-25 протягом дня. Тому ми абсолютно готові.
—А все-таки коли ці компанії можуть прийти у Львів? Це перспектива на рік чи на роки?
—«Візейр» сказали, що якщо ми з ними домовимося і знайдемо шляхи отримання гарантій, вони вже можуть почати польоти до нас до кінця цього року. Я думаю, що таки знайдеться порозуміння.
—«Райнейр» вже запустили опитування для людей, які би напрямки зі Львова їх цікавили. Як вам здається, які власне напрямки зі Львова були би актуальними та користувалися би попитом?
—Скажімо так, «Візейр» мав би взяти ті рейси, які вони виконували до того. Це є Дортмунд, Мілан, Венеція, Міменгем. Я так і запропонувала їм спочатку повернуться на рейси, які були, а потім вже піде і Англія, Іспанія і т.д. і вони погодились. Водночас «Райнейр» розглядає свої бази, де він вже присутній. Найкраще було би розпочати з Італії, Німеччини і Польщі. Чому з Польщі? Бо між Україною та Польщею зараз повністю лібералізований ринок, тобто ми маємо з Польщею відкрите небо і скільки завгодно може виконувати польотів що польська, що українська сторона. «Райнейр» літає з аеропорту «Модлін» біля Варшави і має з цього аеропорту 30 відкритих напрямків. Ми спілкувалися з комерційним директором аеропорту «Модлін» і спільно з ним залучаємо та агітуємо «Райнейр» літати навіть звідти. Польща до нас є близькою, і туди наші українці переїжджають машинами, автобусами. За інформацією польських аеропортів, приріст перевезень з польських аеропортів протягом першого кварталу дала саме Україна аж на 75%.
—Наскільки можуть бути дешевими квитки для пасажирів цих авіакомпаній у Львові, враховуючи наш нестабільний курс гривні?
—Ми чекаємо їхню (Ryanair-ред.)пропозицію та боїмося почути, що це буде 2-3 долари за пасажира, тому дуже сподіваємося, що пропозиція не буде настільки дешевою.
Справа в тому, що європейський авіаційний ринок побудований інакше та авіакомпаніям повертаються кошти за пасажира, які внаслідок отримують й аеропорти. Тобто держава повертає авіакомпаніям від 5 до 10 доларів за пасажира і цей фактор є дуже суттєвим. Тому фактично аеропорт має можливість обслуговувати пасажирів і заробляти на не авіаційній діяльності (паркінг, кафе ,магазини тощо) набагато більше.
—Не ведете з Міністерством інфраструктури якійсь переговори, щоб і у нас ввести таку систему?
—От якраз на цю тему ми плануємо розмовляти з міністром : про створення державних ініціатив саме для залучення низько- бюджетних компаній.
—В одному із своїх інтерв’ю ви казали, що хотіли би сполучити Львів з США і Канадою? Чи вдається зараз щось у цьому напрямку вирішувати?
—Для того, щоб такий грандіозний проект вдався, необхідно провести ще дуже багато роботи і провести багато переговорів на різних рівнях і з авіакомпаніями, і з міністерствами, і з посольствами та здійснити відповідні сертифікації. Ще необхідно доопрацювати оперативну готовність аеропорту, сертифікувати нашу смугу і радіолокаційну та світлосигнальну систему за вимогами авіакомпаній. В основному, аеропорт готовий для обслуговування таких великих літаків, й , в принципі, ми розпочали перемовини з компаніями МАУ, American Airlines та Delta. Зараз фактично ми проводимо аудит своїх можливостей: що в нас є вже готово та досліджуємо, з ким нам необхідно на цю тему розмовляти та що ми повинні зробити вже самі до того, як починати розмовляти на цю тему. Я думаю, що якщо ми зможемо свою операційну готовність завершити та здійснити сертифікацію цієї зими, то ми можемо помріяти про таке сполучення або на наступний рік чи, скоріше всього, ще через рік.
—Скажіть також, чи ведете ви переговори з міською владою про залучення більшої кількості громадського транспорту для сполучення аеропорту з містом? Чи того транспорту, що є, наразі достатньо?
—Ми розмовляємо з міською владою і з транспортними організаціями щодо збільшення маршрутних таксі і взагалі громадського транспорту у літній період – особливо у «піковий» час. Ми навіть домовилися, що будемо надавати наші розклади рейсів, кількість яких збільшиться з початку червня.
—У Європі є такий досвід, що в них є безкоштовний трансфер з аеропорту до вокзалу чи центру міста…
—Ми так само думаємо на цим питанням та навіть плануємо зробити таке сполучення до Трускавця чи Східниці у майбутньому. Думаємо домовитися з готелями чи оздоровчими центрами, які там є для взаємного фінансування таких маршрутів.
—Як вирішується зараз проблема зі злітною смугою – «наболіле» питання аеропорту? Коли ця ситуація вирішиться і смуга буде повністю здана в експлуатацію?
—Ми посилено працюємо над тим, щоб вона «фізично» запрацювала у повному обсязі. Тобто ті об’єкти, які нам на сьогодні є максимально необхідними – а саме електромережі, які в наслідок дадуть змогу підключення до світло-сигнального обладнання та радіо-локаційного забезпечення – ми знайшли шлях самостійного їх фінансування а саме інвестування. Наявність електромереж є вкрай необхідними для повноцінного та безперебійного функціонування аеропорту (смуги та терміналу). Згодом ми отримаємо фінансування від держави та компенсуємо ці затрати. За нашими попередніми планами , саме ці об’єкти повинні бути завершені до кінця року. Що стосується інших незавершених об’єктів та дозволу на здачу в експлуатацію – це вже важче питання, так як це залежить від прийнятих рішень уряду по фінансуванню завершення робіт та вже виконаним роботам підрядникам по смузі і терміналу. Ми знаємо та впевнені, що на рівні Кабміну теж скоро будуть прийняті рішення, але хочемо найбільш важливі об’єкти проінвестувати наперед для забезпечення безперебійної роботи аеропорту та розвитку авіаперевезень.
—Які ще нові рейси плануєте відкрити зі Львова найближчим часом?
—Ми погодили, що авіакомпанія «МАУ» збільшить обсяги перевезень вже з червня цього року. З 6-го червня відкриваємо авіарейси авіакомпанії «Мотор Січ» Жуляни-Львів-Ужгород-Жуляни. У нас буде 5 рейсів в тиждень до Жулян та Ужгорода, тобто відкриється два нових рейси: Львів-Жуляни-Львів та Львів-Ужгород-Львів.
Також польська компанія Sprint Air планує відкриття рейсу Радомно- Львів- Радомно два рейси у тиждень.
—Нещодавно з’явилась інформація про новий рейс Івано-Франківськ-Львів…
—Цей рейс буде стикувальним під рейс з Івано-Франківська на Брешію (Італія).
Катерина РОДАК, Львівський портал