Днями працівники департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської облдержадміністрації відвідали Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ». Вони обстежили усі складові цього комплексу та сформували першочергові завдання для покращення його функціонування. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі ЛОДА.
«Спершу ми плануємо здійснити ознакування території заповідника. Адже на даний час комплекс можна ідентифікувати лише за єдиною табличкою, виготовленою ще у 70-х роках минулого століття. – Цього року також буде розроблено й проект землеустрою щодо відновлення меж історичної пам’ятки з обґрунтуванням території охоронної зони», – розповіла в.о. директор департаменту архітектури та розвитку містобудування Оксана Ткачук.
На сьогодні також виникла необхідність виготовлення проектної документації щодо протизсувних робіт на території Підгорецького монастиря чину Святого Василія Великого, який входить до складу історичного комплексу. Тому вже невдовзі це питання розглянуть на спільній нараді з представниками заповідника “Давній Пліснеськ”, релігійної громади та проектних організацій. За словами Оксани Ткачук, розпочнуть й упорядкування курганного могильника та рекультивацію територій на північ від згаданого монастиря.
Довідка:
Історико-культурний заповідник “Давній Пліснеськ” створений рішенням сесії Львівської обласної ради №1449 від 15.09.2015р. у межах території пам’ятки археології національного значення – Городище літописного міста Пліснеська у с. Підгірці Бродівського району Львівської області. Місто Пліснеськ – одне із найбільших на теренах України давньослов’янське та давньоруське поселення, через яке пролягав один із двох варязьких шляхів в Україну.
Пліснеський археологічний комплекс (який є складовою Заповідника) – це унікальна сукупність різночасових пам’яток, насамперед середньовічної доби. Перші відомі розкопки здійснені ще у 1810 році. До його складу входять:
– давньослов’янський культовий центр кін. VІІ–Х ст.;
– слов’янське городище ІХ–Х ст. (укріплене поселення полісного типу площею близько 450 га, одне з найбільших городищ Східній Європі);
– давньоруське городище ХІІ–ХІІІ ст. (літописний Пліснеськ, який двічі згадується у Повісті минулих літ під 1188 та 1232 рр. та у шедеврі давньоруської літератури – “Слові о полку Ігоревім…” 1187 р.);
– курганний могильник ХІ – поч. ХІІ ст. (нині налічує близько 150 курганних поховань варязьких дружинників та їхніх слов’янізованих нащадків; один з найбільших курганних некрополів Київської Русі);
– Підгорецький монастир чину Святого Василія Великого ХІІ–ХVІІІ ст. (“здавна іменований Пліснеський”, заснований ще у кін. ХІІ ст. монастир є діючим та претендує на статус одного з найдавніших в Україні, чий розвиток був практично безперервним.
