Сьогодні, 21 листопада, в Україні відзначається День Гідності та Свободи – з часів Євромайдану минуло уже два роки. За цей час в суспільстві відбулося багато змін, багато втрат та надбань. Однозначно, революція Гідності залишила неабиякий слід у душі кожного українця і сьогодні Львівський портал вирішив запитав у відомих та не дуже активістів Євромайдану Львова, чого досягла Революція, що ще – попереду, а чого чекати не слід.
Мар’яна Павловська, одна з перших активістів «Євромайдану» у Львові: «Майдан приніс українцям громадянську гідність та свідомість»
Мар’яна Павловська була серед тієї ще тоді малої групи людей, яка вночі 21 листопада вперше вийшла на Євромайдан у Львові. Тоді молоді активісти навіть не підозрювали, що зовсім скоро Україна підніметься на справжню Революцію…
«Ввечері 21 листопада (четвер) ми побачили пости у Facebook Мустафи Найема про збір людей на Майдані в Києві. Також з мереж я зрозуміла, що і у Львові кличуть вийти до пам’ятника Тарасові Шевченку. Все в той вечір виглядало досить таки дивно, ніхто не знав, що робити далі, ну ось ми прийшли, ми стоїмо, бо ми хочемо підписання Асоціації з ЄС, ми хочемо в Європу. Що робити далі?Але ніхто і не мав думки іти додому!
Студенти УКУ, які прийшли першими, всіх якось розважали, організували флешмоб, Василь Молдаван роздавав усім цукерки, хтось щось писав у мережах, хтось читав, що інші пишуть, хтось фотографував, хтось робив пости у Facebook. Потім Павло Островський створив групи в соцмережах «Євромайдан Львів». Наступного ранку була ЛОДА, а ввечері тисячі львів’ян біля Шевченка і та палатка, через яку потім суд був».
Єдине розчарування після Майдану – це в деяких людях, які, як тепер кажуть, «вийшли з Майдану». Не настільки важливо чи змінилось життя в цій країні в економічному плані, важливіше те, наскільки змінились за цей час ми – українці. Багато хто говорить зараз, що краще б Майдану не було, бо він приніс нестабільність, нічим не кращу владу, ще більше зубожіння населення, а найгірше – смерті та війну, за які досі ніхто не відповів. Але Майдан приніс не лише це, а приніс українцям громадянську свідомість та гідність. Майдан змінив кожну особистість. Так як було, ніколи вже не буде, а як буде далі залежить від нас. І саме від нас залежить те, чи буде гірше, чи краще головне не боятись змінювати себе і країну.
Павло Островський, засновник спільноти «Євромайдан.Львів» та активіст: «Люди готові брати відповідальність на себе, а не надіятися на владу»
Країна змінилася за ці два роки. Люди відчули, що почуття гідності – це не пустий звук. Вже багато того, що раніше дозволяли владі, тепер цього не дозволяють. Ми бачимо підтвердження цьому щодня: як активіст відреагував на поведінку Михайла Добкіна і як люди у Кривому Розі повстали проти фальсифікації виборів тощо. Люди готові брати відповідальність, вони розуміють, що не все залежить від влади – не прийде якийсь цар і все не зробить. Сьогодні реально все більше людей розуміють, що вони є суб’єктом прийняття рішень, що вони можуть змінювати цю країну, і що вони власне і є ця країна.
Ті цілі, за які ми виходили два роки тому, вони зараз реалізовуються. Ми виходили не за те, щоб жити у Європі чи їздити за кордон, а щоб будувати ці принципи європейського життя у себе вдома.
Не всі цілі досягнуті, і ми бачимо, що є і контрреволюція: непокарані ті злочинці, що власне вбивали Майдан, які здійснювали репресії. Ще досі немає правосуддя щодо тих, хто дозволяв собі пресувати Майдан, а ті, хто пішли проти системи (відмовлялися виносити «антимайданівські» рішення) – одиниці. Так що ще є багато роботи.
Руслана, співачка, активістка Євромайдану: «Ми маємо йти далі і не терпіти та не давати розкрадати країну»
Руслана Лижичко під час Євромайдану обігрівала та підтримувала народ, намагалася донести правду про Україну за кордон.
Вважаю досягненням Майдану формування надзвичайного українського волонтерського руху. Цим фантастичним рухом, напевно, захоплюється весь світ. Після Майдану, мені здається, ми стали єдиною країною. Більше немає чужої біди.
Ми досі ще не зробили урочистий запуск з Майдану на Марс трьох шатлів, набитих корупціонерами. От це треба обов’язково зробити.
Ми маємо йти далі і не терпіти та не давати розкрадати країну.
Микола Савельєв, журналіст та учасник Євромайдану: «Документи, що стосувались Майдану, знищувала прокуратура»
Частина документів, що стосувалась злочинів по Майдану, була зумисно знищена, і без погодження прокуратури ці документи знищені не були би. Потім почали розповідати, що документи згоріли під час «ночі гніву». Прокуратура і СБУ мали би з’ясувати власне, чи дійсно кабінети горіли, що горіло, які там справи були. Якщо цих справ (щодо Майдану, – ред..) там не було, то як вони могли згоріти?.
Розслідування злочинів по Майдану треба було проводити за свіжими слідами. Якщо зброю знищено, журнал видачі зброї знищено, якщо знищені речові знищені, то як ти тепер щось доведеш?
Якщо це розслідування стояло на окремому контролі у президента, то два роки – це достатній термін. За два роки можна було провести усі можливі розслідування при умові, якщо є бажання і політична воля.
Софія Федина, співачка, «голос Майдану» у Львові: «Під час Майдану народилася українська нація»
Найбільша втрата за час Майдану, за ці два роки, – це велика втрата часу і можливостей. В той момент, коли здійснюється революція, дуже багато чого можна взяти і зробити дуже активно, і в той момент можна багато чого поміняти. На жаль, у цьому випадку спрацювала найхарактерніша для українця риса: взяти поділитися і пересваритися. Загадайте, як було з український об’єднанням «Майдан», зокрема у Львові, як у нас було з активістами, що розділились з самого початку: студенти і влада (депутатаи) стали супротив. Замість того, щ об об’єднати усі політичні сили, визначити відповідального і почати приймати рішення , наші можновладці дуже довго не могли наважитись взагалі на жодні кроки і передали відповідальність на сам народ. Відповідно, ось цей страчений час не дає нам можливості міняти систему так, як нам би цього хотілося.
На жаль, та сама ситуація у нас у з розслідуванням злочинів на Майдані: досі не маємо винних, а тих, кого взяли під суд, потім відпускають додому без застави. З одного боку, це винна влада, а з іншого – винен народ, який почав революцію, але не має жодної відповідальності, щоб цю революцію довести до кінця кожного конкретного дня, не попускаючи жодному чиновнику тощо.
Під час Майдану народилася українська нація. Нація без правобережний і лівобережний, а нація тих людей, які знають, що таке Україна і скільки вона варта і готові платити за неї і надалі високу ціну, аби тільки ця Україна була нашою і успішною. Ми здобули за час Майдану нове покоління. Майбутня держава вимірюється не тими, хто живе сьогодні, а нашими дітьми. Я впевнена, що ці діти,які сьогодні допомагають плести маскувальні сітки, які збирають допомогу солдатам, ті, що переймаються, саме ці маленькі діти вже виростуть абсолютно іншими – справжніми громадянами повноцінної української держави.
За час Майдану ми всі зрозуміли, щ о влада – це не чиновник, не президент і не нещасна Верховна Рада, влада – це конкретні люди, конкретний український народ, який має можливість змінювати реальність, і ми це вже доводили не раз. Нам треба лише навчитися діяти не спонтанно і одномоментно, а треба навчитися систематичної цілеспрямованої праці, яка дозволить нам досягати поставлених цілей.
Юрій Дмитришин, ГО “Швидка медична допомога Майдану”: «Змінилися люди, система – ні»
Основне досягнення Майдану – це зміна свідомості людей, змін свідомості людей , принаймні наших дітей.
Владу ми не змінили, ми лише їх «перефарбували». Сьогодні не покарана жодна людина, що розстрілювала Майдан. Жоден «тітушка», їх керівництво – всі ці люди в лавах «Нашого краю» займають на Сході неабияку позицію. Система абсолютно не змінилась: війна на Сході зараз стримує людей від того, аби ще раз не вийти на Майдан. Система продовжу працювати, обкрадаючи суспільство та знищуючи патріотів України.
Василь Молдован, співорганізатор «Євромайдану» у Львові: «Ми відчули плече незнайомої людини»
Особисто я вважаю, що Майдан нічого не досяг і нічого не здобув тому, що всі ті гасла, з якими стояв Майдан – вони невиконані. Єдиний плюс – це відставка Уряду і Януковича, але це не те, чим можна себе заспокоїти. Та сама євроасоціація не підписана, до влади прийшли «всє тє жи ліца». Що ми маємо зараз: корупція на всіх щаблях влади, зубожіння населення – все,як було, все так і лишилося.
На Майдані ми відчули плече незнайомої людини, щось спільне між усіма українцями, що там були. Кожна людина,яка приходила на Майдан, знаходила там своє місце.
Діана ЛЯДИК , Львівський портал