Передвиборча обіцянка Петра Порошенка щодо боротьби з бідністю за рік його президентства сприймається скептично на тлі різкої девальвації гривні, суттєвого падіння реальних доходів і розгортання інфляційних процесів. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД).
Аналітики відзначають, що обіцянки боротьби з бідністю не зовсім корелюються з зобов’язаннями, які взяла на себе Україна в рамках співпраці з МВФ. Мова йде про суттєве зростання комунальних платежів та замороження зростання соціальних виплат, яке було передбачене Державним бюджетом на 2015 рік.
Експерти також зауважують, що в березні поточного року найпримітнішим економічним показником стала рекордна за 20 років інфляція. За офіційними даними, за місяць споживчі ціни зросли на 10,8%. Вищий від цього рівень інфляції востаннє спостерігався у вересні 1995 року.
«В контексті боротьби з бідністю окремі питання викликає діяльність НБУ під керівництвом В. Гонтаревої, яка вважається креатурою П. Порошенка. Зокрема, мова йде про непрозору політику рефінансування окремих банків на фоні різкої девальвації гривні, доцільність та вчасність окремих дій регулятора під час паніки на міжбанківському ринку та ефективність зусиль по боротьбі з тіньовим валютним ринком», – йдеться у повідомленні.
Водночас подоланню бідності мали б сприяти і обіцяні Петром Порошенком зниження податків і загальне скорочення їх кількості, подальше збереження системи спрощеного оподаткування для малого та середнього бізнесу, а також боротьба з офшорами.
«Реальні ж успіхи є досить скромними. Станом на сьогодні, розроблено декілька концепцій податкової реформи, що були презентовані різними робочими групами, проте реалізовані заходи в рамках податкової реформи обмежились прийняттям окремих новацій під час розробки та прийняття бюджету на 2015 рік. Зокрема, відбулося скорочення кількості податків, проте на практиці це проявилося лише у їх механічному об’єднанні», – говорять експерти.
