Поселення давніх слов`ян виявили археологи НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАНУ поблизу сучасного центру Львова, на вулиці Веселій, 5, де розпочалося будівництво готелю. На глибині п’яти метрів фахівці виявили господарські ями, у заповненні яких були уламки ліпного посуду та пряслиця. Попередньо дослідники датують їх серединою VII ст. н.е. та відносять до празько-корчацької археологічної культури. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі
«У часи середньовіччя це було давнє Краківське передмістя. Однак, як засвідчують результати цьогорічних археологічних досліджень, ця територія була заселена задовго до 1256 року. Тобто традиція безперевного загосподарювання цієї території є принаймні на 600 років старшою за першу писемну згадку про Львів. Втім, це ще не означає, що нам треба переглядати офіційну дату заснування міста, але нова інформація суттєво доповнює ранню його історію і ще раз підтверджує місце розташування того ядра, з котрого розвинувся давньоруський Львів. У 1992 р. археологи вже знайшли рештки поселення празько-корчацької культури під час досліджень на місці будівництва готелю “Золотий Лев” (сучасний ринок “Добробут”), яке розташоване на відстані приблизно150 мна південь від теперішнього місця розкопок. Тоді це була перша така знахідка на території Львова. Археологам провели масштабні дослідження і розкрили культурний шар на глибину до дев’яти метрів. І лише тепер, через 22 роки, нам вдалось знайти сліди заселення того ж часу. Цьогорічні результати досліджень дозволять стверджувати, що давньоруський Львів виріс з поселення ранніх слов`ян і розвивався на його місці», – розповів директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.
Окрім цього, на вул. Веселій археологи виявили та дослідили культурні нашарування, рештки забудови та уламки артефактів, зокрема люльок та кераміки, XV-XVIII ст. Оскільки археологічні роботи лише розпочалися, фахівці сподіваються на отримання достатньої кількості археологічної інформації, щоб історичні висновки отримали беззаперечне підґрунтя.
Празько-корчацька культура – археологічна культура, що існувала в V – VII ст. н.е. Її пов`язують зі слов`янськими племенами, згаданими Йорданом (візантійський історик VI ст.) під назвою «склавіни». Спочатку празька культура була поширена на території південної Волині, Верхнього і Середнього Подністров`я. Пізніше ці племена засилили південну і північну частину Польщі, Чехію, Словаччину, східні райони Східної Німеччини, білоруське Полісся, середню частину Правобережної України, Молдавію й Румунію. Ці процеси відомі в історії під назвою «великі міграції слов`ян».
Фото: НДЦ «Рятівна археологічна служба»
