Історія розслідування ФІФА відносно львівських фанатів дивно швидко перетворилася на скандал всеукраїнського значення
Усе почалося 18 вересня і розвивалося стрімко з вельми обережної заяви віце-президента Федерації футболу України (ФФУ) Сергія Стороженка. Він повідомив, що з питання вияву расизму в матчі збірних України і Сан-Марино на «Львів-Арені» (6 вересня) було відкрито проваджувальну справу ФІФА. Конкретних фактів, які підтверджували б або спростовували це, тоді наведено не було. Потім не прозвучало і авторитетної оцінки можливого покарання. Стороженко виступив у ролі адекватного і корисного інформатора, який, щоправда, підірвав інформаційну бомбу.
У цей самий час в неофіційному сегменті ЗМІ під виглядом чуток, тлумачень журналістів і анонімних джерел уже активно поширювалася версія про те, що наступний матч збірна України проведе у Харкові без глядачів. Через фаєрів і агресивну поведінку уболівальників. Ажіотаж, інтерес уболівальників дав дорогу швидкому просуванню теми і появі нових подробиць. Уже через день заголовки і передовиці рясніли заявами про розгул расизму і фашистської символіки на грі у Львові. Говорилося про якісь «мавпячі» звуки на адресу улюбленого Мироном Маркевичем Едмара, плакати Дивізія СС «Галичина», характерну розтяжку «88» і різні банери та кричалки неонацистської спрямованості. Але, по-перше, потрібні вагомі докази. А по-друге, питання в трактуваннях, оцінках і схемі розповсюдження інформації з цієї теми.
Традиційно експлуатувати поняття «фашизм», «нацизм» щодо всього, що відбувається в Західній Україні (і часто навіть без базових знань з цього питання в історії України та Європи) активно стали ЗМІ, яким приписують наявність російського капіталу та інтересів (а в Росії подібні скандали люблять: чого тільки варта істерія з приводу дільниці з «фашистським» номером 1488, на якій голосував кандидат у мери Москви Олексій Навальний) . Крім того, по Львову та його мешканцях оперативно і навіть дещо очікувано «проїхалися» політики різних рівнів, які тяжіють до Сходу.
Але зараз навіть не це головне. Будь-яку новину можна підхопити і тлумачити, як особисту позицію чи думку роботодавця. Цікаво інше. Не маючи на руках тексту рапорту FARE, офіційної позиції ФІФА та достовірної інформації про обстановку під час львівського матчу, ЗМІ та політикум, як рядові вболівальники, активно зайнялися суперечками, самобичуванням, звинуваченнями і взаємними образами на тлі цієї ситуації.
Cуть питання вийшла далеко за рамки спорту, порушення регламенту проведення змагань, етики. Інформація на розкол суспільства знову спрацювала, як налагоджений механізм, що не запускається сам по собі. Офіційного висновку щодо подій у Львові ФІФА не давала (це може відбутися цієї п´ятниці). Чітких критеріїв, понять прояву і покарання фашизму і расизму у FARE та ФІФА немає, як і в цілому мірила моральності на трибунах та у самій грі. Все це дає занадто багато простору для найрізноманітніших оцінок футбольних чиновників і ЗМІ.
«Коментарі» спробували без претензійних ідей дізнатися, наскільки насправді небезпечна справа ФІФА для ФФУ і збірної України, не ґрунтуючись на вже поширених версіях і позиції з цього питання Стороженка.
Як повідомило джерело «Коментарів» у ФФУ, збірній і вболівальникам все ж варто турбуватися. Зараз у керівництві Федерації футболу тривожна обстановка. У гіршому випадку Україна може отримати штраф у вигляді позбавлення трьох очок і проведення наступного матчу при порожніх трибунах. Але цей варіант малоймовірний. Швидше за все, ФФУ буде виписаний великий грошовий штраф і/або один із варіантів умовної дискваліфікації стадіону. Але навіть одне покарання у вигляді порожніх трибун, яке зараз уже може здатися багатьом нормальним, буде мати дуже погані наслідки. Це втрата підтримки у вирішальному матчі (а в Харкові вміють уболівати) і фінансові збитки через невикуплені квитки.
Джерело, наближене до керівництва ФФУ, вказало в цій історії на іншу важливу проблему, яка залишається зараз за кадром. Якщо Україна понесе покарання, то це буде рішенням, яке ґрунтується не тільки на аспектах поведінки львівських уболівальників, а й цілої серії порушень українців останнім часом. Фаєри з Англією, сніжки з Молдовою, різні претензії до безпеки на стадіонах в інших іграх. Тобто скандал виник не під час або після матчу проти Сан-Марино. У ФІФА і УЄФА вже були претензії до України як приймаючої сторони. У країні і Федерації, як завжди, сподівалися по-слов´янськи, що «пронесе» і цього разу.
Варто розуміти, що проблеми існують на різних рівнях українського футболу. У ФФУ немає механізмів, щоб припинити використання фаєрів і расистських кричалок на стадіоні. Схожі завдання безуспішно намагаються розв’язати у Прем´єр-лізі й у ПФЛ. Є запитання до фахівців, які працюють у комітеті ФФУ з безпеки на стадіонах та служб із роботи з уболівальниками клубів УПЛ, де кваліфікація працівників не відповідає поставленим цілям. Але найсумніше, що львівські події вже зараз вдарили по іміджу збірної, українського футболу і країни в цілому. Адже Харків ще навіть не встиг відійти від єврокубкової дискваліфікації «Металіста».
Фото: Львівський портал
Олесь Христюк, Андрій Коваленко, «Коментарі»
