Відстань між Львовом, Бурштином, Києвом, Донецьком, Ужгородом незабаром буде скасовано. Принаймні для медиків та їхніх пацієнтів. До проекту “Телемедицина”, який уже об’єднує Донецьку та Ужгородську обласні лікарні, Республіканську лікарню Криму, МОЗ України, Державний центр телемедицини та національний інститут імені Амосова, уже приєднуються лікарні Львова та Бурштина. Технічно заклади уже готові для роботи в цій мережі. А уже на початку грудня лікарі, які беруть участь у проекті, матимуть двотижневі тренінги. Зокрема, 8-9 грудня відбудеться спеціальний тренінг для лікарів Львова та Бурштина.
ДТЕК дбає за здоров’я людей
“Проект “Телемедицина”на Західній Україні, що проводиться за фінансової підтримки Компанії ДТЕК та Фонда Ріната Ахметова «Розвиток України», охоплює чотири медичні установи, розташовані у Львові та Бурштині: Комунальна міська лікарня швидкої медичної допомоги, Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр, Львівський держаний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр та Бурштинська міська лікарня. За допомогою ДТЕК намагаємося об’єднати ці установи у мережу, аби у разі необхідності спеціалісти могли проконсультувати пацієнта за допомогою телемедичного зв’язку з київськими та закордонними клініками, – каже начальник управління охорони здоров’я ЛМР Володимир Зуб. – Перевага у тому, що пацієнту не треба уже їхати нікуди. За допомогою телемедичного зв’язку ми зв’язуємося з потрібним спеціалістом, передаємо йому усю діагностичну інформацію і отримуємо консультацію. Таким чином ми скорочуємо час на обстеження і консультацію спеціаліста, якого в цій установі може не бути чи спеціаліста вищої кваліфікації. Ми зменшуємо і витрати пацієнта — йому не треба їхати в Київ чи ще кудись. Це надзвичайно важливо, якщо пацієнт нетранспортабельний. Проект “Телемедицина” скерований на те, аби покращити якість та пришвидшити надання медичної допомоги. Якщо раніше, щоб проконсультуватись з спеціалістом високого рівня з Київського інституту, треба було замовляти санавіацію чи чекати, поки він приїде потягом, тепер це буде простіше та швидше”.
За словами Володимира Зуба, на першому етапі у навчаннях братиме участь 20-25 лікарів, тобто по чотири-п’ять лідерів з кожної установи. Потім уже ці лікарі на місці пояснюватимуть принцип роботи проекту своїм колегам. Насамперед, медикам доведеться навчитись працювати з технікою, адже їм доведеться працювати в режимі відеоконференцій, оцифровувати дані обстежень (наприклад, рентгенівські знімки, результати УЗД та інше), аби їх можна було передавати електронним зв’язком.
“Телемедична мережа створюється задля покращення діагностики та раннього виявлення захворювань, покращення якості надання медичних послуг та створення єдиного медичного простору в Україні. Медичні консультації надаватимуться за двома напрямками: онкологія та кардіологія, – каже менеджер з корпоративної соціальної відповідальності компанії ДТЕК Вікторія Гриб. – Завдяки проекту «Телемедицина» люди отримають якіснішу медичну допомогу, можливість консультацій від кращих експертів України в області онкології та кардіології. Також підвищиться професійний рівень лікарів на місцях. Завдяки навчальному компоненту програми будуть проводитись тренінги, конференції за участі кращих спеціалістів, без залучення додаткових коштів. А у випадку виникнення надзвичайних ситуацій лікарі на місцях зможуть відразу отримувати оперативну інформацію та вказівки від керівництва та спеціалістів з інших міст”.
Бізнес має бути не просто відповідальним, а соціально відповідальним
Проект “Телемедицина” – далеко не єдиний соціальний проект компанії ДТЕК. Соціально відповідальний бізнес — поняття досить нове для українського суспільства. Утім, компанія ДТЕК, як і більшість потужних європейських компаній, дотримується принципів соціальної відповідальності. Вони полягають у тому, аби насамперед покращувати якість життя у тих містах, де компанії присутня. У цьому уже переконалися жителі багатьох міст: компанія активно працює у вісімнадцяти містах і чотирьох районах у Запорізькій, Донецькій, Луганській, Львівській, Івано-Франківській та Дніпропетровській областях. Торік на соціальні проекти у цих містах компанія виділила 26 млн грн. Цього року сума буде ще більшою. Скажімо, у Добротворі – селищі, де працює найстаріша у Західній Україні теплова електростанція, компанія облаштувала сучасний футбольний стадіон — з хорошим газонним покриттям, роздягальнями для двох команд, кімнатами для тренерів тощо. На цьому стадіоні запросто можуть проходити матчі не лише за участю місцевої команди, а й змагання на першість області. Крім того, за допомогою ДТЕК у селищі відкрили швейний цех. Справа у тому, що більшість чоловіків-добротвірців працюють на електростанції, тоді як жінкам знайти роботу у районі важко. Колись там працювало училище, яке готувало швачок, тож чимало жінок мають саме цю професію. Представники місцевої громадської організації звернулись до компанії ДТЕК з проханням допомогти знайти інвестора, який би зголосився відкрити у Добротворі швейний цех. Менше ніж за місяць знайшовся і інвестор (причому вітчизняний), і приміщення. І от уже нині на новому підприємстві працює кілька десятків жінок.
“Компанія ДТЕК приділяє багато уваги соціальним питанням, – каже Вікторія Гриб. – Ми мусимо думати про суспільство, бо розвиток бізнесу неможливий без розвитку суспільства. Ми маємо кілька напрямків, по яких працюємо у сфері корпоративної соціальної відповідальності. Розуміємо, що для того, щоб у міста були гроші на соціальні витрати, необхідно піднімати економіку. Коли почали працювати у містах, де розташовані наші підприємства, запропонували розробити плани економічного розвитку, а потім визначитись із стратегічними завдання. Ми прагнемо, щоб наш внесок у суспільний розвиток був системним, прозорим і довгостроковим”.
Аби гроші не вилітали в трубу, треба дбати про енергоефективність
Ще одне місто, якому компанія приділяє особливу увагу — Бурштин. У цьому старовинному прикарпатському містечку розташована одна з найбільших теплових електростанцій в Україні — Бурштинська ТЕС. Це — основний роботодавець і основний платник податків у районі. Майже у кожній сім’ї тут хтось працює на “електровні”, тому ДТЕК прагне зробити якнайкомфортнішим життя людей у їх рідному місті.
Влітку у Бурштині відкрили відновлений басейн “Дельфін”. Він роками перебував у аварійному стані — не було коштів на ремонт. Довелося замінювати все — від чаші басейну до даху. На усе це пішло майже 3 мільйони гривень. Зрозуміло, що місто таких коштів не могло б виділити, адже річний бюджет розвитку Бурштина – всього 600 тис. грн. На жаль, на ці кошти багато проектів реалізувати неможливо. Новенький “Дельфін” став подарунком ДТЕК місту до Дня Незалежності України.
Нещодавно у Бурштині стартував новий проект, ініційований компанією ДТЕК — енергоаудит міста. За словами Вікторії Гриб, схожа програма уже реалізована у місті Курахово Донецької області. Там з березня по липень 2010 року провели енергетичний аудит системи теплопостачання міста в цілому, виявили її слабкі сторони і уже цього року встановлено п`ять централізованих теплових пунктів і змінена існуюча схема теплопостачання. Аналогічні проекти реалізуються у Павлограді, Дніпропетровську та Києві.
“Ми підписали тристоронній договір з ДТЕК та фірмою “Арніка”, яка, власне, і проводить енергоаудит. Уже за два тижні матимемо перші результати, – каже мер Бурштина Петро Курляк. – Це надзвичайно важливий для нас проект, оскільки ми наростили величезні борги за тепло — майже 20 мільйонів гривень. Є багато квартир, де принципово не платять за тепло, хоча й мають можливість. Дивує, що у нас є будинки, де розраховуються за тепло майже стовідсотково, а є три будинки, де практично кожна друга квартира не платить. Змушені відключати їм тепло. Але проблема не лише у цьому. У нас є понаднормові втрати тепла у мережі. Передбачено, що тепловтрати можуть бути до 12%, у нас — до 42%. Енергоаудит дасть нам змогу виявити найслабші ланки нашої системи теплопостачання. Нам треба знати, де йдуть найбільші втрати тепла — через неізольовані труби, які ведуть до будинків чи підвали та горища? Наскільки стіни утримують тепло? Можливо, їх треба утеплювати. Якщо знатимемо, на якому етапі найбільші втрати, знатимемо, куди в першу чергу вкладати кошти”.
Звичайно, керівництво міста розуміє, що мережу теплопостачання треба замінювати повністю, бо вона уже застаріла. Так само, як і повністю утеплювати стіни панельних будинків, вони погано тримають тепло. Але усе це — не можливо зробити одним махом. Усе це треба робити поступово, крок за кроком. Без енергоаудиту замінювати систему теплопостачання — все одно, що працювати всліпу. Крім того, у місті сподіваються, що з коштами на модернізацію системи теплопостачання також допоможе ДТЕК.
“Ми підписали з ДТЕК Декларацію соціального партнерства, згідно котрої компанія взяла на себе зобов’язання щороку виділяти на соціальні потреби міста мільйон гривень. Будемо скеровувати ці кошти на енергоефективність. Ми усвідомлюємо – якщо не зменшимо втрат тепла, з боргами не справимось”, – каже Петро Курляк.
Львівський портал