Е-е-е-х, дороги!..

Недаремно кажуть у народі: «Застав дурня Богові молитись, то він лоба розіб’є”. Львів’янам, які завжди потерпали від поганого стану міських доріг і мріяли про приведення їх до нормального ладу, і в жахливому сні не могло приснитися, що станеться з містом, коли команда Садового ревно візьметься за ремонт львівських вулиць.

Ремонт занедбаних львівських доріг став однією з основних фішок нинішньої львівської влади. Садовому вдалося переконати депутатський корпус міськради, який з розумінням поставився до цієї потреби і у 2008 році на дорожні роботи було виділено суму не просто рекордну, а у кілька раз більшу за минулорічну. Здавалось би, гори можна звернути. Бери та працюй.

Напрацювали… Отримавши нечувані раніше можливості, міська влада використала їх на те, аби розрити половину міста, зробивши все, аби паралізувати транспортний рух у Львові. Якби слова львівських водіїв, спрямовані на адресу міських чиновників, могли матеріалізуватися, від Ратуші давно б залишилися одні руїни. Назвати системною схему ремонту львівських вулиць можуть хіба найближчі радники та піар-служба Садового. Якість робіт у більшості випадків не витримує жодної критики. А про терміни виконання робіт взагалі краще помовчимо.

Перший дзвіночок пролунав ще у 2007 році, коли підрядна фірма «Константа-Захід» завалила ремонт вулиці Мечнікова. Вочевидь, команді Садового це сподобалося і наступного року та ж фірма отримує підряд на ремонт площі Торгової. Пам’ятаєте, чим це закінчилось? Центр міста було паралізовано на півроку і дякувати Богові, що початок зими у Львові виявився безсніжним. Героїчними зусиллями субпідрядників, які змінили недолугу фірму-ремонтника, ремонт вдалося закінчити за лічені дні до сильних снігопадів.

Приклад «Константи-Захід» надихнув інших. Відтак до кінця минулого року Львів отримав кілька вулиць-довгобудів, точніше «довгоремонтів». Про конкретику дещо пізніше, спершу ж спробуємо розібратися у причинах ситуації.

Сценарій проблемних ремонтів майже завжди був однаковим. Міська влада вирішувала взятись за ремонт і оголошувала тендер на виконання робіт. Тендер традиційно вигравала якась маловідома фірма, яка рвучко бралася до робіт: розбирала бруківку чи здирала асфальт. А от після цього починалися проблеми. Раптово з’ясовувалося, що для виконання певних робіт у підрядника бракує чи то досвіду, чи технічних можливостей, чи фінансів. А найчастіше – усього переліченого разом. У результаті техніка та працівники урешті-решт зникали в невідомому напрямку, залишивши мешканцям розриту вулицю та купи будівельного сміття.

Усе б це виглядало може й весело, якби не повторювалося занадто часто. Кажуть, що навіть дурень вчиться на власних помилках. Як же тоді назвати того, хто раз за разом наступає на тіж самі граблі? При цьому лоби тріщать не у ратушанських чиновників, а таки у нас з вами.

Не хочеться вірити, що у керівництві та профільних департаментах міськради зібралися суцільні шкідники. Видається, що причина дещо у іншому. Просто піднесена на піарівських принципах «Самопомічі» команда Садового виявилася банально не готовою до реальної роботи з міськими проблемами. Це вам не шоу Гофа провести чи з кубком УЄФА сфотографуватися. Зазначимо, що ситуація з дорогами – далеко не єдина проблема, з якою нинішня міська влада не може дати собі ради, і на це не раз вказували критики міського керівництва. Просто розриті вулиці більше впадають у вічі, ніж дихаюча на ладан ТЕЦ.

Проте Садовий не був би Садовим, якби не перекладав свої прорахунки з хворої голови на здорову. Основна аргументація зводиться до того, що всьому виною непорядні підрядні організації, які проводили роботи. Даруйте, чому ж тоді вибирали непорядних? І на це готова відповідь – винне кляте тендерне законодавство, яке змушує вибирати ту фірму, яка пропонує найкращі фінансові умови. Простіше кажучи, вимагає за свою працю менші гроші.

Чи справді це так? «Львівський портал» спробував проконсультуватися з фахівцями у цій галузі і отримав несподівану відповідь: у 2008 році зміни у тендерному законодавстві уже дозволяли закладати в умови тендеру такі показники, як досвід роботи у потрібній галузі, наявність власної спеціалізованої техніки та інші вимоги, які б дозволили відсікти від тендеру непрофесійні фірми. Однак у міськраді цієї можливістю чомусь не скористалися. От і вийшло, що за ремонт львівських доріг взялися підрядники, які до того жодного (!) метра дороги не ремонтували. Приклади: та ж «Константа-Захід», «Міор-ЛВ», яка ремонтувала Шпитальну чи Ярослава Мудрого чи «Укрспецтехнології», що відзначилися при ремонті Кривої Липи. Сьогодні міська рада гонорово судиться з усіма трьома фірмами, вимагаючи відшкодування завданих місту збитків. Чесно кажучи, в успіх цієї затії віриться мало, однак для окремих діячів в Ратуші це гарна можливість зберегти хорошу міну при поганій грі, вкотре натягнувши на себе самопомічівську мантію захисника громади. Хто там згадає, а хто ж власне заварив кашу.

Друге. Заступник голови депутатської комісії інженерного господарства, транспорту і зв’язку ЛМР Олег Бас повідомив «Львівському порталу», що практично всі минулорічні ремонти вулиць було розпочато без затвердженої проектно-кошторисної документації. Відтак вартість робіт визначали фактично на око(!!!). Як наслідок,  майже у всіх випадках реальна вартість робіт виявилася значно більшою, ніж на це було закладено в міському бюджеті та відповідних угодах.

Підрядники виходили з ситуації по-різному. Хтось ремонтував лише частину вулиці (як це сталося на Богдана Хмельницького), хтось просто припиняв роботи (у більшості випадків). Не знімаючи частини вини з ремонтників, усе-таки констатуємо: зазвичай підрядні організації просто ставили у безвихідне становище. Говорити після цього про чиюсь непорядність, звичайно, можна, однак і у дзеркало подивитися теж би не зашкодило. Депутат міськради Юрій Кужелюк прямо заявив, що список недобросовісних підрядників має очолити управління капітального будівництва ЛМР, яке непрофесійно підходило не лише до визначення підрядників, а й до суми коштів, необхідної для виконання робіт.

Зауважимо також, що проведення будівельних чи ремонтних робіт без затвердженої проектно-кошторисної документації взагалі є грубим порушенням законодавства і має негайно припинятися контролюючими органами. Що зрештою й сталося на вулиці Науковій після втручання СБУ та Архбуднагляду. Однак нинішня міська рада вже не раз демонструвала фривольне ставлення до закону, так що дивуватися у даному випадку особливо нічому.

І ще одна властивість ремонту доріг по-львівськи. Критики Садового справедливо вказують міській владі на повну безсистемність ремонту доріг. При визначенні чергової вулиці-жертви чиновникам мерії частенько зраджує банальний здоровий глузд: можливо чорна кішка перебігла перед мерським авто саме на цій вулиці, а може наснилося щось… Що ж тоді  говорити про концепцію чи стратегію.

Проте на сумнівайтеся. Завтра під час чергового брифінгу міський голова сяючи розповідатиме нам про золоті часи Львова, які дедалі впевненіше настають під його мудрим керівництвом. Спробуйте переконати в цьому мешканців Шпитальної, Андріє Івановичу.

А наостанок обіцяна конкретика – коротка історія ремонту кількох львівських вулиць.

Шпитальна

Підрядник – ТзОВ «МІОР – ЛВ». Початок робіт – червень 2008 року. Плановане завершення робіт – вересень 2008 року.

Нещодавно одна з політичних партій  заявила про початок акції на підтримку «ініціативи небайдужих громадян міста  Львова щодо перейменування вулиці Шпитальної  на вулицю імені Андрія Садового». Для любителів чорного гумору саме Шпитальна й насправді, як ніяка інша львівська вулиця, є найкращою ілюстрацією дорожної політики львівського мера і більше за інші заслуговує на увіковічення пам’яті міського голови.

Почнем з того, що сам вибір цієї вулиці як жертви ремонтних робіт виглядає доволі підозріло. Злі язики подейкують, що ремонт вулиці став викликом вуличним торговцям, яких до того ніяк не могли зігнати з насиджених місць ні місцева райадміністрація, ні муніципали, ні міліція. Шпитальна – не проста вулиця, це шлях який веде з центру міста до популярного Краківського ринку, отож і сама стала своєрідним «блошиним ринком». Кількарічна війна мерії з власниками яток завершилася нічим, отож комусь і прийшла до голови геніальна ідея – закрити вулицю на ремонт і баста.

Як би там не було, у червні минулого року Шпитальну закрили на капітальний ремонт. Підрядник рвучко взявся до роботи і у короткі терміни розрив вулицю. На цьому ентузіазм у будівельників вичерпався. Причина проста – реальний кошторис робіт виявився значно більшим від тих коштів, які були виділені на ремонт служби міською владою. Останньою краплею виявилася вимога «Львіввідоканалу» провести реконструкцію водопровідної та каналізаційної мереж – підрядник для цього не мав ні коштів, ні досвіду.

Відтак місячний ландшафт Шпитальної уже майже рік тішить місцевих мешканців та відвідувачів Краківського ринку, які уже здається звикли до нього і просять у Бога лише одного – ясної, не дощової погоди, яке перетворює вулицю у суцільне болото. Втім, одного Садовий таки добився – торговців бюстгальтерами та шкарпетками тепер на Шпитальній нема.

Щодо перспектив завершення ремонту, то вони залишаються туманними. З фірмою «Міор-ЛВ», яка торік ремонтувала Шпитальну, нарешті досягнуто полюбовної домовленості про розірвання угоди. Оголошено тендер на пошук нового підрядника. Управління інжереного господарства ЛМР переконує, що проектна документація вже готова, завершують підбивати кошторис робіт. Грошей у бюджеті наразі немає…

Ярослава Мудрого

Підрядник – ТзОВ «МІОР – ЛВ». Початок робіт – серпень 2008 року. Плановане завершення робіт – грудень 2008 року.

Вулиця Ярослава Мудрого нагадує Шпитальну. Той же місячний ландшафт, ті ж бруд і безвихідь. Єдина відмінність – вулиця розташована далі від центру, тож впадає в очі значно рідше. Місцевим мешканцям, зрозуміло, від цього анітрохи не легше.

За ремонт Ярослава Мудрого взялася та ж фірма, що й за Шпитальну. З тим же результатом. Більш ніж місячна «плідна» активність при ремонті Шпитальної аж ніяк не насторожила міських чиновників, тож вони з чистим серцем дали добро на експеримент над ще однією міською магістраллю. З ти же успіхом.

Причини стагнації ті ж, що й на Шпитальній – реальні об’єми, кошторис та складність робіт виявилися на порядок складнішими, ніж планувалося. Коли підрядник зрозумів це – роботи припинилися.

Ярослава Мудрого – вулиця-близнюк Шпитальної не лише за минулим і сучасним, але й за майбутнім. З фірмою «Міор-ЛВ», яка торік ремонтувала Шпитальну, досягнуто домовленості про розірвання угоди. Оголошено тендер на пошук нового підрядника. Управління інжереного господарства ЛМР переконує, що проектна документація вже готова, завершують підбивати кошторис робіт. Грошей у бюджеті наразі немає…

Наукова

Підрядник – ТзОВ «Балтом-Україна».Початок робіт – жовтень 2008 року. Плановане завершення робіт – грудень 2008 року.

17 листопада 2008 року. Прес-конференція в. о. директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Юрія Гольця. До 14 грудня закінчать реконструкцію дороги протяжністю 1,6 км і площею понад 46 тисяч квадратних метрів. Буде зроблено три полоси дорожнього руху в одну сторону і три полоси – в іншу сторону», запевняє чиновник.  

Ба, і це ще не все. «Ремонт дороги на Науковій мають закінчити до 14 грудня, але підрядник взяв на себе зобов’язання закінчити роботи на тиждень раніше, до 7 грудня. Робітники працюють щонайменше у дві зміни, аби скоротити термін виконання робіт» – аж світиться від оптимізму чиновник.

Підрядник й справді жваво взявся до робіт й доволі швидко виконав роботи на смузі від Кульпарківської у напрямку Стрийської. Наскільки якісно – про це пізніше. Однак після того справа застопорилась. До всього, втрутилось СБУ, яке виявило, що роботи проводяться без затвердженої проектно-кошторисної документації, і після цього Архбуднагляд заборонив продовження робіт. У зв’язку з підвищенням цін підрядник й сам не надто був зацікавлений у продовженні робіт. 

Як наслідок, у червні 2009 року ситуація виглядає наступним чином. «Три полоси в один бік» закриті для проїзду і частково розриті. На Науковій ні техніки, ні жодних будівельних потуг. Між тим цього року мали уже ремонтувати всі заїзні дороги до Наукової, розробляти проект щодо продовження руху тролейбуса, замінювати усі комунікації. 

Те, що було зроблено, теж сподобалося не всім. Зокрема, депутат Львівської міськради Роман Андрусишин заявляє, що ремонт Наукової проводили з грубими порушенням технічних умов, деякі роботи виконували за температури, нижчої за дозволену чинними стандартами. Виконання робіт у холодний період року є автоматично дорожчими на 30%, і тому це «недоцільно та парадоксально», – заявив Андрусишин. І додав: «Складається враження, що кошти, яких і так не вистачає, закопали просто в болото».

Все це можна було б зрозуміти, якби ці титанічні зусилля призвели до якихось результатів. Однак маємо те, що маємо: одна полоса залишається закритою для проїзду невідомо доки, інша (відремонтована)  полоса стала перевантаженою та аварійно небезпечною. Співпрацю з підрядником завершено ніби-то полюбовно, хоча за нашою інформацією, в «Балтом-Україна» вважають, що замовник робіт дещо їм не доплатив. У міськраді, здається, так не вважають.

Садовий звинувачує центральну владу і наполегливо чекає гроші з держбюджету, аби продовжити ремонт (на відміну від інших розритих вулиць, реконструкція Наукової ніби-то входить до Державної програми підготовки до Євро-2012). Коли дочекається і чи дочекається взагалі? Питання все більше нагадує риторичне.

Проїзд Крива Липа

Підрядник – ТзОВ «Укрспецтехнології», Початок робіт – серпень 2008 року. Плановане завершення робіт – грудень 2008 року.

Пішохідна вулиця у центрі міста, яка планувалась як відпочинкова зона з численними кафе, стала яскравим прикладом взаємодії сьогоднішньої міської влади і підрядника. Особливості цих стосунків і сформували нинішній вигляд проїзду. Та його частина, яка ремонтувалася на першому етапі, коли фінансові стосунки сторін були безхмарними, виглядає доволі привабливо. Інша її частина, від вулиці Дорошенка, сяк-так закидана плиткою, подекуди зяють невеличкі ямки – назвати це ремонтом язик не повертається.

Ремонт Кривої Липи, до речі, єдиний, який розпочався при наявності проектно-кошторисної документації. У конкретному випадку це нічого не змінило. Підрядник, посилаючись на зростання цін, вимагав коригування вартості робіт, навіть робив якісь кроки для цього, привозячи з міністерства потрібні документи, чиновники ж міськради на ці документи дивилися з презирством. У результаті ситуація зайшла в глухий кут.

Міськрада звинувачує у порушенні зобов’язань підрядника, підрядник – міськраду, вияснення стосунків плавно перейшло у судову стадію – львів’янам від того не легше. Знаючи, на які терміни зазвичай затягуються у нас суди, чекати на швидке завершення робіт не доводиться.

Ремонт Кривої Липи запам’ятався також «професійністю» прес-служби Садового, яка за кілька днів до Нового року бадьоро відрапортувала про завершення робіт у проїзді. Нікому з її працівників навіть не прийшло на думку пересвідчитись у цьому на власні очі. Між тим, на той час метрів двадцять вулиці взагалі не було закрито плиткою – навіть у тому нехлюйському виконанні, яке було зроблено пізніше. 

Богдана Хмельницького

Підрядник –  ТзОВ «Інжкомбуд». Початок робіт – червень 2008 року. Плановане завершення робіт – грудень 2008 року.

Вулицю Богдана Хмельницького планувалося відремонтувати на ділянці від вулиці Замарстинівської до залізничної колії. Посеред робіт підрядник, посилаючись на зростання цін, змусив міську владу погодитись на скорочення ремонтованої ділянки до вулиці Детька. Ремонт другої частини ділянки відклали на цей рік, проте з огляду на фінансову спроможність міста, у те що цьогоріч це станеться, сподіватися важко.

Загалом до ремонтних робіт на Богдана Хмельницького особливих претензій немає. Однак навіть у цьому випадку ремонтники не відмовили собі у задоволенні підсунути львівським водіям невеличку свиню. Між відремонтованою та невідремонтованою частинами вулиці будівельники чомусь залишили двометрову яму шириною у всю проїжджу частину – вочевидь, щоб усі помітили, де закінчується їхня робота, а де ще й кінь не валявся. Протягом піврічного періоду ніхто з львівської влади не спромігся виправити ситуацію. Мабуть, чиновницькі лімузини вулицею Богдана Хмельницького не їздять.

Підвальна

Підрядник –  ВАТ ЛСБМУ-1. Початок робіт – березень 2009 року. Плановане завершення робіт – червень 2009 року.

З усіх перелічених прикладів до ремонту вулиці Підвальної претензій найменше. Можна, звичайно сперечатися, чому саме цю вулицю цього року було вирішено відремонтувати насамперед, коли є інші важливі транспортні магістралі, які перебувають в значно гіршому стані. Але це знову ж таки питання до міської влади. Натомість виконавець робіт виявився насправді фаховим і сумлінним. Роботи проводилися швидко, якісно (принаймні на перший погляд) та оперативно. Аж гульк…

16 червня міський голова заявляє, що ремонт затягується на невизначений термін… через брак коштів. Цю ж інформацію у коментарі «Львівському порталу» підтверджує і директор підрядної організації Ігор Булик. І конкретизує: бракує понад 3 млн., яких у міському бюджеті немає. І при цьому сумно додає: нам і за минулий об’єкт досі не доплатили майже 3 мільйони.

Булика звичайно шкода. Хоча з іншого боку – навіщо ж працювати з людьми, які тебе вже раз «кинули». Але проблеми підрядника – це його проблеми. Нам більше залежить на проблемах львів’ян. Вулиця Підвальна – важлива транспортна магістраль, через яку проходить ледь не половина автопотоків центральною частиною міста. І ось нам без тіні сорому на обличчі заявляють: тимчасові незручності, про які ми вам говорили, будуть не зовсім тимчасовими і затягуються на невизначений термін.

Зауважимо: у цьому випадку уже не йдеться про зростання вартості робіт, непорядність підрядника чи якийсь інший форс-мажор. На ремонт Підвальної, як і раніше, загалом потрібно 8 мільйонів гривень. Просто у потрібний момент грошей у дірявому міському бюджеті чомусь не виявилося.

Шановні, навіщо ж тоді було починати роботу, не маючи гарантій її завершення. Невже минулорічні звитяги нічому вас не навчили, і міська влада далі діє за принципом «ввяжемося у бійку, а там подивимося». Ну що ж, подивилися на Шпитальній, Ярослава Мудрого, Кривій Липі, Науковій. Тепер дивитимеся ще й на Підвальній.

P.S.

На жаль, на цьому список не вичерпується. Є ще вулиці Ужгородська, Івана Франка (верхня частина), Скорини… Перелік можна продовжувати. У нашого міського керівництва дуже багато ідей стосовно того, як краще закопати гроші громади у болото.