Меморіальну дошку на честь президента УНР в екзилі Степана Витвицького планують встановити у Дрогобичі на будинку, де жила його родина у часи міжвоєнного двадцятиліття, повідомив “Львівському порталу” один з ініціаторів цієї акції прес-секретар Почесного консульства Литви у Львові Олесь Пограничний.
За словами Олеся Пограничного, ідея встановити пам’ятний знак виникла у зв’язку із тим, що цього року виповнюється 120 років від дня народження С.Витвицького та 50-річчя обрання його президентом УНР в екзилі. Уже зараз проведено переговори зі скульпотром та архітектором, які виготовлять дошку. За попередніми даними, на відкриття дошки може прибути останній президент УНР в екзилі Микола Плав’юк. Очікується, що дошку встановлять на День незалежності.
Степан Витвицький народився на Станіславівщині. Навчався на юридичному факультеті Львівського і Віденського університетів. У студентські роки очолював Академічну Громаду у Львові та організацію „Січ“ у Відні. В 1915-18 – член редакції „Діла“ і редактор „Свободи“ у Львові.
В жовтні 1918 В., будучи членом Української-Національно-Демократичної Партії, обраний на посаду секретаря Української Національної Ради ЗУНР – ЗОУНР, член Президії УНРади, згодом – державний секретар закордонних справ Республіки.
Деякий час керував роботою секретаріату закордонних справ в уряді ЗУНР в еміграції у Відні. В 1921-23 В., очолюючи місії ЗУНР у Парижі і Лондоні, домагався від урядів цих країн визнання факту окупації Польщею території Східної Галичини і відновлення її незалежності.
У 1924 продовжив адвокатську практику в Дрогобичі. В 1924-1939 член ЦК УНДО. У 1935-1939 посол до Польського сейму від Дрогобицької округи. В 1945 обраний заступником голови Центрального представництва української еміграції в Німеччині. Один із засновників Української Національної Ради (1948), був обраний заступником голови Виконавчого Органу УНРади і керівником відділу закордонних справ. З березня 1954 – після смерті А.Лівицького – обраний президентом УНР (в екзилі). З 1951 жив у США. Член НТШ. Помер у Нью-Йорку 9.10.1965.
