«Як тільки прийняли закон про вибори експерти почали говорити, що вибори в мажоритарних округах фактично будуть проводитись навколо двох кандидатів: від влади та від опозиції. На жаль, цього не станеться з багатьох міркувань. По перше, особливо у нас на Львівщині, кандидати, які будуть представляти партію влади вже попередньо не зможуть набрати необхідну кількість голосів, оскільки провладна партія не користується в даному регіоні достатньою прихильністю виборців.
Однак, це не означає, що влада залишить Львівщину в спокої. Звичайно, ведуться переговори з багатьма людьми, які могли б потенційно співпрацювати з владою і давати належне голосування уже в Верховній Раді. Те, що така людина (провладний кандидат – Ред.) буде на окрузі – це всім відомо і це не потрібно підтверджувати. Єдине – буде складно сказати, які ознаки такого кандидата. Це вже буде залежати від округу, людей, політичної історії кандидата та іншого.
На сьогодні дуже багато людей хочуть бути кандидатами і депутатами. Для цього вони будуть використовувати і шукати якомога більшу підтримку. Якщо вони її не знайдуть в опозиції, то однозначно – шукатимуть у влади. Опозиція і влада, приймаючи рішення, хто буде балотуватись в конкретному окрузі, змушена враховувати факт матеріального ресурсу того чи іншого кандидата: чи готовий він організувати роботу, знайти і оплатити роботу членів виборчої комісії, чи підтримає не лише себе, а й «пропіарить» політичну силу, яку представлятиме. А тому не виключено, що люди, які можуть працювати на владу, можуть бути висунуті і опозицією.
Реальність така, що виборець втомився чекати довгострокових перспектив, він не хоче чекати, коли настане вільна, світла та багата Україна. Вони готові проголосувати за короткострокові результати: «ось мої 200 грн і ось мій голос».
Залишається сподіватись, що громадським організаціям вдасться переконати більшість виборців, що якщо ми продамо свій голос – такого кандидата ми і отримаємо, неякісного депутата. Думаю, буде проводитись належна робота і виборець мусить це усвідомити.
Виборець повинен пам’ятати, що потрібно враховувати роботу кандидата, його політичну історію, його досвід, як, де і з ким працював. Деякі кандидати не один раз міняли партійність. І цей факт вже може свідчити про те, що коли він стане нардепом він знову може змінити своє політичне «забарвлення».
Фото: Львівський портал
