Хто би як не зарікався, але від схожого жахіття не застрахований ніхто. Львівський портал здійснив журналістську «ревізію» в найвеличніших релігійних спорудах Львова, які також є визначними пам'ятками архітектури: Архикатедральному соборі святого Юра, Храмі Святих Верховних Апостолів Петра і Павла, Церкві святих Ольги та Єлизавети та Церкві Успіння Пресвятої Богородиці. Насамперед ми перевірили, чи готові храми нашого міста до екстреної надзвичайної ситуації.

У Соборі святого Юра є чотири виходи, кожен з яких обладнаний покажчиками «вхід» та «вихід». У разі пожежі вони починають світитися та пищати. У Соборі нас запевнили, що звук від цієї сигналізації у випадку пожежної небезпеки буде чутно аж на вулицю. З церкви прихожани можуть виходити через три головні виходи, які завжди відкривають у неділю чи на свята, коли у Соборі багато людей. Та ще один вихід розташований у захристі. Зазначимо, що пройшовшись по території храму, ми не помітили плану евакуації, яким би могли скористатися прихожани у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Також зараз у Соборі стараються відходити від використання свічок, які мають відкритий вогонь. Натомість почали користуватися свічками на батарейках. Додамо, що на вигляд вони дуже схожі на звичайні. Також по території церкви є оптичні датчики, які між собою пов'язані лазерним променем. Тобто, коли у приміщенні є дим, який перебиває цей промінь, то оптичний датчик спрацьовує. У Соборі ведеться відеоспостереження, і в захристі священнослужителі та працівники церкви можуть бачити, що робиться у храмі та швидко зреагувати у разі надзвичайної небезпеки.

Храм Петра і Павла має три виходи: один головний та два бокових, які будуть використовувати у разі надзвичайної ситуації. Ці виходи відкриті і у свята, коли у храмі перебуває багато людей. У разі, якщо виникне надзвичайна ситуація, про це людям мають повідомити настоятель Храму або його заступники. Опісля людей координуватимуть до виходів, а також викликатимуть Державну службу з надзвичайних ситуацій. Зазначимо, що по усій території храму розташовані вісім вогнегасників, термін придатності яких нещодавно перевіряли надзвичайники.

Дах Храму зсередини оброблений спеціальною емульсією, який у випадку пожежі не дасть вогню швидко розповсюджуватися. Тому за той час, поки він буде потрохи тліти, пожежники матимуть можливість врятувати будівлю. Окрім цього, усі вівтарі у церкві оброблені мідної бляхою, що теж не дозволяє загорятися релігійним реліквіям.

Варто зазначити, що церква не оснащена системою протипожежної безпеки, а також на стінах не розміщені плани евакуації. Як розповів Львівському порталу настоятель Храму святих апостолів Петра і Павла, військовий капелан (УГКЦ) Степан Сус, для того, аби можна було вмонтувати певні протипожежні системи у церкві, потрібно отримати дозвіл від департаменту охорони культурної спадщини. Представники Храму кажуть, що дозвіл отримати складно, оскільки норми охорони культурної спадщини не дозволяють вносити будь-які корективи та зміни в будівлю.

«Храм Петра і Павла – пам'ятка спадщини ЮНЕСКО. У церкві є дві реліквії, які мають надзвичайну цінність. Перш за все, це скульптурне розп'яття Ісуса Христа, виконане Йоганом Пфістером у 1616 р. У випадку надзвичайної ситуації його можна буде демонтувати та врятувати. А другий об'єкт – ікона Матері Божої, яка датується 1590 роком. Вона виконана повністю з дерева та важить півтонни. Але винести її під час надзвичайної ситуації буде практично нереально», - додав він.

Церква має чотири виходи, два з яких є відкриті протягом дня. Також один вихід є у стороні сповідальниці, його у разі надзвичайної ситуації повинна відкрити відповідальна за техніку пожежної безпеки людина. Ще один вихід є у захристі. У випадку, якщо трапиться надзвичайна ситуація, людей про це повинен повідомити священик через мікрофон. Далі прихожан священнослужителі та працівники храму координуватимуть до виходів.

Як розповів Львівському порталу адміністратор Церкви святих Ольги і Єлизавети отець Іван Галімурка, по усій території храму та у захристі є п'ять вогнегасників, термін придатності яких – в нормі. Також Церква оснащена камерами відеоспостереження. Попри це, у Церкві святих Ольги та Єлизавети наразі немає пожежної сигналізації, а також ми не помітили і плану евакуації та світлових покажчиків «вхід» та «вихід».

Стосовно свічок, які насамперед можуть спричини пожежу, то у церкві розробили спеціальний механізм, аби уникнути надзвичайної ситуації. Свічки у храмі стоять у воді. Саме тому, коли вона догорає до кінця, – гасне у воді. Представник церкви запевнив, що таким чином це не несе жодної небезпеки прихожанам та храму.

Як розповів Львівському порталу декан міста Львова отець Олег Древняк, Церква має три виходи, два з яких виходять у дворик, і вони є завжди відкритими під час великих релігійних свят. Ще одні двері, які використовуватимуть у разі надзвичайної ситуації, виходять на вулицю Руську. Зазвичай цей вихід є закритим і його задіюють лише один раз в рік – на Великдень.

Про надзвичайну ситуацію прихожанам повинні повідомити працівники Церкви, священнослужителі, паламарі, сестриці чи братчики. Зазначимо, що у храмі немає протипожежної сигналізації, що може ускладнити процес порятунку людей у разі надзвичайної ситуації.

«Після трагедії, яка трапилася в Нотр-Дамі, ми почали задумуватися над встановленням протипожежної сигналізації. Адже розуміємо, що ніхто від надзвичайної ситуації не застрахований. Ми прислухаємося до повідомлень працівників пожежної інспекції, які перевіряють Церкву два рази в рік… Після трагедії у Нотр-Дамі нам мають провести нараду у Львівській єпархії. На мою думку, такі збори потрібно проводити для священнослужителів, які насамперед служать у таких старовинних храмах, аби знати, як діяти у разі такої екстреної ситуації. Адже у кожній церкві є велике скупчення людей, і є велика небезпека не тільки для святині, але й для життя прихожан», - повідомив отець Олег Древняк.

Зазначимо, що дзвіниця та дах Церкви Успіння Пресвятої Богородиці головно зроблені з дерева, як і в Соборі Паризької Богоматері. Однак представник храму зазначив, що їх дах оброблений протипожежними засобами.

Свічки у Церкві стоять у металевих підставках, які, як зазначив представник храму, не дозволять розповсюдитися вогню. Також у місці, де священнослужителі розпалюють кадило, немає дерев'яних чи легкозаймистих матеріалів, що також зменшує ймовірність виникнення пожежі. Щодо вогнегасників, то ними, за словами отця Олега Древняка, Церква забезпечена. Але під час нашої перевірки вони перебували у надзвичайників на заміні, оскільки термін їх придатності вийшов.

Зазначимо, що Церква Успіння Пресвятої Богородиці - пам'ятка спадщини ЮНЕСКО. Більшість релігійних атрибутів у храмі – дерев'яні. Представник Церкви запевнив, що усі реліквії також оброблені протипожежною емульсією.

«У церкві знаходяться цінні релігійні реліквії: мощі святих Анастасії, Пантелеймона. Ці атрибути легко демонтуються, тому у випадку надзвичайної ситуації нам вдасться їх винести», - розповів отець Олег Древняк.

Як слід берегти пам'ятки архітектури?

Насправді пам'ятки архітектури у Львові, особливо ті, які належать до списку ЮНЕСКО, нині в не найкращому стані. Більше того, велика частина з них потребують негайного відновлення та реставрації. Не кажучи вже про те, щоби був чіткий план не допущення того, що сталося в паризькому Нотр-Дамі.

Як розповів у коментарі Львівському порталу доцент кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Львівської політехніки Василь Петрик, для того, аби попередити такі пожежі, слід постійно підтримувати стан пам'ятки в належному стані та опікуватися нею.

Також за словами речника управління ДСНС України у Львівській області Віталія Туровцева, випадків пожеж у храмах Львівської області трапляється досить багато.

«У випадку, якщо відбувається загорання, то проводиться одразу евакуація майна, якщо це можливо. Якщо це неможливо, то вогнеборці приступають одразу до гасіння. Якщо ми приїжджаємо, і храм повністю охоплений вогнем, то мова про евакуацію йти не може. Звісно, тут є свої особливості гасіння, бо побудова храмів Львова специфічна. Оскільки у місті це переважно купольні споруди, то подавати воду на купол не можна, бо вона буде просто стікати. Тому гасіння проводиться тільки виключно зсередини, а зверху – охолодження. Також у великих храмах для надзвичайників проводять спеціальні навчання, де вони відпрацьовують техніку умовного гасіння пожеж у таких спорудах», - пояснив він кореспонденту Львівського порталу.

Віталій Туровцев також додав, що храми Львівщини на предмет пожежної безпеки перевіряють два рази на рік. Прикметно, що якраз зараз тривають масові перевірки церков перед Великодніми святами.

«Ми перевіряємо усі храми незалежно від розмірів чи конфесій. Надзвичайники перевіряють стан пожежної безпеки, керуючим церков вручається припис, де зазначені усі порушення і терміни їх усунення. Якщо є критичні зауваження, то тоді накладаються певні штрафні санкції», - зазначив він.

Захист - на рівні закону

Слід також наголосити, що комплексна проблема збереження та захисту історико-архітектурної спадщини в Україні все таки не залишена наодинці зі собою. Група народних депутатів таки домоглася прийняття у Верховній Раді України закону №1553 щодо збереження пам'яток культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні (детально про те, що передбачається цим документом, ми писали у матеріалі «1553: Як новий закон щодо пам'яток ЮНЕСКО вплине на історичний Львів»).

Проте Ініціатор та співавтор цього закону, народний депутат України, львів'янин Ігор Васюник констатує, що реалізація цього документу саботується на рівні Кабінету Міністрів.

«Львів… 3000 гектарів унікального архітектурного ансамблю, що належить до світової спадщини ЮНЕСКО. На жаль, нещодавня жахлива історія з Notre-Dame de Paris показала нам, як в один день можна втратити все. Але нам з вами не вогню слід боятися, чи іншої природної стихії, перед якою людина безсила. Нам треба боятися байдужості та безвідповідальності. Щоб не було так: «як маємо не дбаємо, а, загубивши, плачемо»… Президент підписав закон №1553. А як цей закон впроваджує в життя уряд? Ніяк!!!», - обурюється Ігор Васюник.

За його словами, профільне міністерство культури, відповідно до закону, мало розробити відповідні положення, щоб закон нарешті запрацював. Але цього досі не зроблено.

Повертаючись до нашої «ревізії», змушені констатувати: складно говорити про ідеально дотриману техніку пожежної безпеки у пам'ятках архітектури спадщини ЮНЕСКО (особливо у храмах, яким понад сто і більше років). Перше за все це пов'язано із структурою побудови старовинних будівель. Але як показала наша журналістська перевірка, історичні храми Львова – відкриті та готові до змін, особливо після трагедії, яка трапилася у Нотр-Дамі.

Тож сподіватимемося, що у церквах не лише міста Лева посилять заходи безпеки, аби прихожани та старовинні артефакти були у цілковитій безпеці. А держава врешті зосередить увагу на тому, що до комплексу питань з охорони та збереження нашої спадщини треба підходити власне по-державницькому, а не як до чогось другорядного. Бо свідомий саботаж - направду гірше дилетантства. Тоді й законотворчі напрацювання у цьому напрямку отримають своє продовження, а не залишаться лише на папері. Адже ми не маємо права не передати нашим дітям та онукам те, що такою копіткою працею залишили нам наші предки.