В перший тиждень після призначення на посаду міністра екології та природніх ресурсів в новому уряді Остап Семерак з робочим візитом відвідав Львівську та Івано-Франківську області. Наради з керівництвом національних парків, а потім разом з громадськими активістами та журналістами виїзд у вантажівці на облисілі лісові ділянки дали чітко всім зрозуміти – задавнена проблема з незаконними вирубками перейшла у фазу екологічної катастрофи і потребує негайного вирішення. Це стане одним з головних завдань для нового міністра екології.
В ексклюзивному інтерв’ю «Львівському порталу» Остап Семерак розповів, що на вирішення проблеми незаконної вирубки лісів впливають аж чотири міністерства, про плани реформувати екоінспекцію за прикладом нової поліції.
Запитали міністра також, як знешкодити ще одну екологічну «бомбу» – Грибовицьке сміттєзвалище? Коли нарешті в Україні почнуть будувати сміттєпереробні заводи, про утилізацію небезпечних відходів, впровадження масштабних міжнародних проектів та новітніх технологій для моніторингу та контролю в екосфері?
Записати розмову з Остапом Семераком домовилися відразу після години запитань до Уряду в парламенті.
– Міністерство екології заявило про намір реалізувати масштабний україно-німецький проект щодо підтримки природно-заповідних територій в Україні. Німеччина має виділити 14 млн євро. Чи можна детальніше про цей проект, на які саме природні заповідники підуть кошти і яка фінансова участь в цьому проекті України?
– Цей проект був розроблений доволі давно – років шість-сім тому. Метою проекту є допомога Україні зі сторони уряду Німеччини у збереженні природно-заповідного фонду Карпатського регіону. На території сучасної Європи лише в двох країнах збереглися так звані праліси – це ліси, де дерева мають понад 100, а іноді і 200 років.
У Карпатах є вісім національних парків та заповідників. Вартість проекту – 14 мільйонів євро, і це доволі багато коштів для організації роботи. Виконання проекту почалося вже в травні. На даному етапі відбувається підготовка детальних планів, що саме буде зроблено, які будуть уточнення пріоритетів. Я пропонуватиму німецькій стороні зробити певні корективи до цього проекту і додати туди деякі складові, які би, скажімо, фокусувалися на розвитку екологічного туризму. Оскільки цей проект готувався ще десять років тому, тоді це ще не було актуально. А сьогодні вже змінилась і Україна, і природна ситуація в Карпатах.
– Тобто в основу проекту ви маєте намір покласти не лише збереження та розвиток природних заповідників та парків, а й розвиток екологічного туризму…
– Основа проекту – це збереження унікальної екосистеми, яка є всесвітнім надбанням. Але Карпатський регіон є привабливим і для еко туризму. Тут варто говорити про популяризацію екологічних знань і культуру збереження природи. В контексті туризму я бачу і створення робочих місць, і використання привабливості карпатських парків для того, щоб регіон розвивався.
В рамках даного проекту я хочу вирішити ще одну давню і важливу проблему – встановленням меж між національними парками, заповідниками і територіями, які є в користуванні сусідніх органів місцевого самоврядування та лісництв.
Ця проблема існує по всіх парках і дуже гостро це питання стояло під час мого першого візиту на посаді міністра в Івано-франківську і Львівську області, де я провів зустрічі з керівниками національного парку «Гуцульщина» та Яворівського національного парку.
І третє, що дуже важливо, я додаю в проект (за підтримки уряду Німеччини – Ред.) геоінформаційні системи.
– Такі новітні технології в нас можуть допомогти зберегти і парки, і ліси…
– Саме так. Сьогодні технологія пішла настільки далеко, що ми можемо отримувати дуже якісні світлини з супутників і, аналізуючи їх, можемо порівнювати як змінилась не тільки кількість дерев, а й навіть як змінюються кущі, трави.
Зрештою, було декілька підходів до створення геоінформаційних систем, але, як правило, в попередні часи все це закінчувалось корупційними скандалами. Тому що, коли говориш про космос і супутники, то зразу й космічні ціни на все вилазили…
Якщо впровадити такі електронні системи, ми матимемо можливість незалежно від людського фактору контролювати ситуацію і робити об’єктивні оцінки. Будь-який громадянин зможе зайти на відкриту міністерством інтернет- платформу і подивитись як, наприклад, міняються лісові насадження в Карпатах.
– В перші дні після призначення Вас на посаду міністра екології Ви на власні очі побачили масштаби екологічної катастрофи – масову незаконну вирубку лісу. Які заходи та радикальні кроки робитиме ваше міністерство, щоб вирішити цю проблему?
– За виробкою лісу стоїть величезний економічний інтерес. Я думаю, що прийшов час серйозніше поставитися до збереження лісів, національних парків та заповідників. Скажімо, я зініціював після свого візиту до Карпат розгляд цього питання на засіданні кабінету міністрів. Я відчуваю повну підтримку і від прем’єр-міністра, і від моїх колег з уряду. Відповідні доручення були надані, закінчила працювати робоча група в Мінприроди, є пропозиції від Держлісагенства.
Хотів би наголосити, що з певного часу лісове агентство не підпорядковується Міністерству екології, а підпорядковується міністерству аграрної політики. Тому, на жаль, поки відбуваються міжвідомчі погодження, втрачаємо темп реформи.
Наголошую при цьому, що по вертикалі Міністерства природи я наказом заборонив видавати будь-які дозволи і зупинив дію вже виданих раніше дозволів на санітарну вирубку лісу.
– Ви говорите, що є наказ зупинити санітарну вирубку, а екологи та громадські активісти кажуть, що немає такого рішення Кабміну?..
– Ми говоримо про різні документи. Управлінням лісовим господарством займаються декілька міністерств. Міністерство екології управляє природно-заповідним фондом, національними парками. Там ці вирубки відбувались, і наслідки цього я бачив на власні очі.
Далі маємо агропромислове міністерство, яке має в своєму підпорядкуванні державне лісове агентство. І цей центральний виконавчий орган влади і є основним лісокористувачем.
Третє – це є міністерство оборони, яке в своєму підпорядкуванню має так звані військові ліси. Під час мого візиту до Львова голова обласної адміністрації Синютка звернув мою увагу на безчинства в Сколівському військовому лісгоспі, зокрема, на державному підприємстві «Івано-Франківський ліспромкомбінат». Тобто підприємство, яке зареєстроване в Івано-Франківській області і підпорядковується міністерству оборони, здійснює тотальну вирубку лісів на Сколівщині. Я провів відповідну зустріч з міністром оборони і він створив робочу групу, яка їде туди перевіряти. Керівника еко інспекції теж мають включити в цю робочу групу.
І четверте відомство, яке має в своєму підпорядкуванні лісове господарство, – це Академія наук.
Тому вирішити проблему з незаконними вирубками лісів можна, якщо всі ці відомства по своїй вертикалі дадуть вказівки та накази, як це вже зробив я по
Міністерству екології. Це принаймні дасть змогу тимчасово зупинити масову вирубку, допоки ми не напрацюємо системного підходу до вирішення проблеми.
– Тобто, ваше міністерство може впливати лише на природо-заповідні території?
– Так. Природо-заповідний фонд України складає лише 6% від всієї лісової території України. І системне вирішення проблеми незаконної вирубки лісу полягає у взаємній координації різних інституцій, різних міністерств. Ми почали цей процес, є відповідне доручення віце-прем’єру Кістіону провести цю роботу і скоординувати її.
Робоча група, куди включені представники міністерства екології і громадськості, вже напрацювала нові підходи до санітарних вирубок. Сподіваюсь, що на найближчому засіданні Кабміну розглянемо відповідну постанову.
– Це будуть кардинальні рішення?
– Я би дуже хотів, щоб уряд вийшов на справедливе рішення. Проблема в тому, що вирубки, які відбуваються в дуже великій кількості, люди вважать хижацькими вирубками. Але коли починають відповідні органи, в тому числі екоінспекція, перевіряти документи, то виявляється, що вся ця вирубка відбувається згідно чинного законодавства. Приїжджаєш в ліс, там під голо ріжуть два-три гектари здорових дерев. Починаєш дивитися, а в них, виявляється, документи відповідні оформлені…
Тому моя ідея така: терміново призупинити видачу будь-яких дозволів і зупинити дію раніше виданим дозволам. Ті стандарти, які сьогодні існують, є неприпустимі. Тому потрібно створити нові нормативні акти, які жорстко регулюватимуть діяльність лісорубів. А після цього вже вживати заходи контролю та моніторингу, а в разі порушень застосовувати відповідні покарання.
– Згадані вами міністерства оборони та МінАПК, Академія наук погодяться на такі радикальні кроки, як ваше відомство?
– Дуже сподіваюсь. Я виніс цю пропозицію на засіданні уряду, і всі, хто вболівають за цю ситуацію, повинні це сприймати. Підкреслюю, що ця координація є дуже потрібною, і важливо, що прем’єр-міністр цю проблему розуміє і підтримує нас. Якщо ви спитаєте: чи є спротив? – Звичайно, є. Будемо боротись.
– За незаконними вирубками стоять вже цілі злочинні угрупування. Цей потужний чорний ринок деревини не зміг би працювати, якщо б не було зговору між екоінспекцією, між лісниками, між керівниками заповідників і національних парків. Чи будуть відповідні кадрові рішення, скільки звільнено підпорядкованих Вам чиновників?
– Я не є правоохоронний орган і не маю можливості здійснювати слідство, тому про якісь угрупування, це питання не до мене. Я лише наведу вам приклад, що в Карпатах я бачив поле, схил гори зрізаних вікових буків. 150-200-літні буки, які там росли, – вже їх немає. Один такий бук має приблизно 8-10 метрів кубічних деревини, а один метр кубічний деревини такого бука коштує дві тисячі гривень. Можна припустити, що в середньому браконьєри отримають за зруб одного лише дерева 20 тисяч гривень. Максимальна заробітна плата екоінспектора – дві тисячі гривень. Зрубавши одне дерево, браконьєр отримає річну заробітну плату екоінспектора.
Якщо ми думаємо, що ця система працює (еко інспекція – Ред.), то ми дуримо один одного. Система контролю і моніторингу в сьогоднішньому вигляді не працює. Ми можемо звільняти всіх керівників екоінспекцій, призначити туди нових, і через якийсь час вони стануть такими самими недієвими і система буде далі гнити. Тому я бачу своїм завданням не звільнення всієї вертикалі службовців, а створення такої системи, яка унеможливлює корупцію.
– Є конкретне бачення як реформувати систему?
– Звичайно є. Ми вже розпочали реформу природоохоронної інспекції. Головна ідея реформи – інспекція повинна виконувати природоохоронну функцію, а не функцію піраміди корупційного збирання коштів від лісників, браконьєрів на морі чи на річках, від забруднювачів повітря. Вже почала працювати робоча група, і в нас є перші напрацювання концепції.
Для мене очевидно, що реформа екологічної інспекції повинна відбутись за моделлю реформи поліції. Я спілкуюся з людьми, які проводили і проводять реформу поліції. Скажімо, Мустафа Найєм зголосився бути моїм партнером в реформуванні екологічної інспекції, ви знаєте, що він дуже активно брав участь у відборі, навчанні поліції, в нього є досвід.
Також ми працюємо з екологічними організаціями, в яких кістяк складають ветерани АТО. Хлопці, які пройшли Донецький аеропорт, розуміють, що збереження навколишнього середовища і приборкання корупції, – важливий елемент національної безпеки. Окрім того, ми хочемо активно залучити до роботи громадськість на можливих рейнджерських і волонтерських засадах.
Я дуже велику надію покладаю на цю реформовану екологічну інспекцію. Але зрозуміло, що без достойної заробітної плати, без новітнього технічного оснащення вона не працюватиме.
– Власне, швидко та ефективно реагувати на забруднення чи нищення навколишнього природнього середовища можна за допомогою сучасних технічних засобів фіксування та вимірювання…
– Один з пріоритетів міністерства – це запровадження такого контролю. І такі системи потроху починають впроваджуватися. Скажімо, в Запоріжжі стоять димарі металургійних комбінатів і викидають в повітря хтозна-що… Очевидно, науково-технічний прогрес пішов так далеко, що ми можемо поставити там прилади, які будуть фіксувати рівень викидів і передавати дані на електронну систему.
Ми плануємо створити геопортал, куди буде надходити вся інформація, громадськість зможе отримувати дані, і відповідні органи, які в разі порушень зможуть швидко реагувати.
Ми хочемо запропонувати суспільству абсолютну прозорість і відкритість. Один з моїх пріоритетів – це боротьба з корупцією, а боротись з корупцією без відкритості, без прозорості і без контролю суспільства неможливо.
– Як це організувати?
– Вже на наступному тижні ми презентуємо суспільству перший крок переходу в інтернет-простір надання послуги «декларування кількості відходів». Всі без виключення підприємства – від хімічних комбінатів до кіоску – в обов’язковому порядку декларують свої відходи. Поки що ця система працює в паперовому вигляді: підприємство заповнює відповідний формуляр, відправляє його до міністерства, в міністерстві протягом місяця вивчають ці папери, потім з’ясовується, що десь кома не так поставлена, десь дужка не так поставлена, і ці документи відправляються назад. Вони знов щось там переоформляють і починається паперовий «футбол».
А тим часом контролюючі органи приходять: «покажіть декларацію», – «а в нас немає», – «а чому немає», – «ну в нас там виявлені якісь помилки», – «ну це ваша вина… штраф».
Тому з наступного тижня ми запускаємо в тестовому режимі декларування кількості відходів в електронному вигляді. Кожне підприємство матиме змогу зареєструватись на нашому порталі, знайти себе в базі даних і подати декларацію. Довідка, що декларація прийнята, буде надсилатись автоматично і її можна буде в будь-який момент роздрукувати і показати екоінспектору. Таким чином ми забираємо ще одну ланку для корупційних дій.
– Остапе Михайловичу, Ви маєте з ким впроваджувати зміни та робити реформи?
– Реформи вимагають технічних можливостей і великої кількості вмотивованих людей. З цим серйозна проблема. Навіть після гучної реформи державної служби, поки що не вирішена історія з підвищенням заробітних плат, ускладнена процедура добору кадрів. Все це заважає темпу реформ.
Але процес реформування державної служби уже стартував, сподіваюся на його позитивний результат. Бо без якісних людей, без захищених від корупційних уражень людей, без вмотивованих людей зробити антикорупційну реформу є неможливим.
– Негайного вирішення вимагає ще одна проблема – сміттєзвалища. Найбільше в Україні Грибовицьке сміттєзвалище перетворилось на екологічну бомбу: незаконне захоронення побутових відходів, гудронні озера, дуже висока смертність та захворюваність серед місцевого населення…
– Проблема вивозу сміття – це компетенція не міністерства природи, а міністерства житлово-комунального господарства та органів місцевого самоврядування. Над цим мої колеги також працюють, і ми включились в цю роботу, готуються відповідні зміни до законодавства, які дозволять врегулювати ці відносини. Наскільки швидко це буде зроблено, поки що важко прогнозувати.
– На місцевому рівні органи місцевого самоврядування дуже часто самі блокують вирішення даного питання. Сміттєвий бізнес в світі – це надприбутковий бізнес. А у Львові, до прикладу, було понад 40 інвесторів, які готові були будувати сміттєпереробний завод, і всі пішли…
– Повторюю: це питання треба адресувати не до міністерства природи, а до органів місцевого самоврядування. Для локалізації будь-якого сміттєпереробного заводу потрібно виділити земельну ділянку. Це компетенція органів місцевого самоврядування.
Звичайно, що сільська рада, яка є неподалік Львова, наприклад, не дуже зацікавлена, щоб на її території будувався сміттєпереробний завод. Бо такий стереотип. Але, скажімо, в Швейцарських горах неподалік від Давосу, де проходить всесвітньовідома конференція, стоїть сміттєспалювальний завод і все містечко опалюється і отримує гарячу воду від переробки сміття, яке вони ж і продукують. Це прекрасний приклад – немає сміття, ні запаху навколо і високий рівень утилізації цього сміття.
Переробка такого рівня – моя мета. І тут Мінприроди сподівається на повну урядову підтримку.
Друге, про що ви говорили, – гудронні озера. На території країни знаходяться багато складованих чи якось розміщених небезпечних відходів, і Україна не володіє технологіями переробки. Ми вже готуємо стратегію поводження з небезпечними відходами.
– Але технології вже є і їх давно успішно використовують за кордоном. До прикладу, переробка гудронів в асфальтобетон!
– Абсолютно точно. Після візиту до Львова я звернувся до офісу НАТО, до нашого міністерства закордонних справ, до посольства в Польщі з проханням поінформувати про можливість залучення світових технологій і досвіду щодо утилізації гудронних озер біля Львова.
Є ще приклад ракетного палива, яке за результатами роззброєння розміщено в декількох місцях по Україні. У нас дозволено зберігання небезпечних відходів компаніями, які мають на це дозвіл. Саме тому різні компанії вигравали тендери на складування-зберігання.
Але виникає питання: а яка користь екології від того, що якась компанія взагалі взяла на зберігання небезпечні відходи? А якщо вона через два роки збанкрутує, що будемо далі робити? Тому ми зараз завершуємо підготовку нових правил ліцензійних умов для поводження з небезпечними відходами. На жаль, попереднє керівництво міністерства затягувало цей процес. Можна підозрювати чому. Але цей тіньовий бізнес треба ліквідовувати.
Наша ідея така: ми повинні стимулювати безпечну утилізацію небезпечних відходів технологіями, які є в Україні, які придумані в Україні чи які привезені з-за кордону. Нові умови будуть передбачати максимальний термін для зберігання небезпечних відходів – два тижні. Не 20 років, а два тижні! Якщо якась компанія братиме на зберігання, то не для того, щоб прикопати, а щоб направити на утилізацію.
Дуже важливо впровадити нові нормативні стандарти і дати інвесторам впевненість і гарантії того, що ці правила не зміняться разом з черговим урядом. Я прагну закласти такі моделі, які працюватимуть на користь Україні і зі мною на посаді міністра, і без мене. Це дуже важливо, щоб український політикум давав інвесторам сигнал про незворотні прозорі процеси. Відповідь на це запитання для мене – в громадській підтримці.
Я провів таку першу велику зустріч з громадськістю і запросив всіх. От всіх! Тиждень на сайті була інформація, і ця зустріч за участі керівництва міністерства, комітету Верховної Ради, обласних управлінь екології – відбулась. 130 громадських організацій взяли участь у першому засіданні, увійшли в робочі групи, і реформа екологічної галузі – наша спільна робота івідповідальність.
– Та ж таки громадськість нещодавно вимагала повернення під контроль міністерству низки відомств…
– Є така ініціатива. Вона заслуговує на увагу, і не тому, що я міністр, а тому що справді система є неінтегрована. Тобто міністерство не має своїх представників в областях хоча би для того, щоби проводити екологічну і природоохоронну політику.
Повертаючись до пріоритетів, ми повинні створити синергію з фахівцями, з громадськістю, з бізнесом. Не конкурувати, хто більший еколог, хто довше в цьому бізнесі екологічному, громадському русі, і таке інше. Ми повинні один одного підтримати і використати цю підтримку. В цьому наш шанс.
Фото: Леонід Алексеєв , прес-служба Міністерства екології
Нейросетевое обновление “XRumer 16.0 + XEvil”:
решение капчи Google, Яндекса, Facebook, VK,
а также свыше 8400 (!) других видов капч,
с высокой скоростью (100 изображений в секунду) и точностью (80%-100%). В XEvil 2.0 реализовано подключение любых SEO/SMM программ – XRumer, GSA, ZennoPoster, VKBot, A-Parser,
и многих других. Готовится абсолютно бесплатная демо-версия. Интересно – см. в Ютубе “XEvil: new OCR – captcha solver”