– Петре Івановичу, ось уже тиждень український парламент паралізований у зв’язку із тим, що опозиція блокує трибуну, вимагаючи особистого голосування. Ви парламентарій із досвідом трьох скликань і були свідком не одного блокування роботи Верховної Ради депутатами тої чи іншої фракції. Як експерт дайте оцінку тому, що відбувається у парламенті, позаяк новообрані депутати від Львівщини серед головних дійових осіб блокування…
– Вщент розбиті дороги Львівщини, організація довиборів до Львівської обласної ради, як не дати пропасти спортивній арені «Львів» – ці та багато інших питань виявляється для наших «дорогих» і «патріотичних» нардепів делегованих у парламент виборцями нашого рідного краю є менш злободенними за те, якими кнопками їм голосувати.
От станеться чудо, з’являться в українському парламенті сенсорні кнопки, прийдуть два рази на тиждень всі 450 обранців, натиснуть на кнопки особисто і Україні розквітне?
Розводять народ ці наші горе-політики. Спочатку його зомбували, що Віктор Ющенко – месія, з яким Україна миттєво стане мало не Швейцарією, тепер звинувачують у партійному казнокрадстві і виключають з партії, котра на його імені була заснована та й трималася. А скільки було емоцій. Ворогами України оголошувались всі, хто пробував мати власну думку. Димова завіса осіла і виявляється, що найбільші вороги Ющенка, були поряд з ним і надмірно славословили на його адресу.
Як на мене, найбільшими нашими ворогами є бездіяльність органів місцевої влади. Всі чекають грошей з Києва, щоб потім їх розікрасти. Окозамилювання, відкати, зневага до людей – стали буденним явищем. Стало модним на весь світ кричати про утиски демократії, щоб уникнути відповідальності за ці ганебні явища.
Можна не любити центральну владу, потрібно її критикувати, але від цього не можуть страждати люди і держава. Та й потрібно на місцях демонструвати вищу якість влади.
– У чому мала б полягати ця «вища якість влади»? Вимоги опозиції – не такі уже й погані, вони лише шляхом блокування намагаються добитися особистого голосування у Верховній Раді…
– В умовах непростої економічної ситуації, коли на карту поставлено членство держави Україна в Євросоюзі, займатися дискредитацією українського парламентаризму можуть тільки недруги України.
Їм потрібен тільки привід. То вони збирались позбутись депутатської недоторканості, то тепер надумали особисто голосувати, але фінал буде такий же як з депутатською недоторканістю.
Немає іншого шляху як домовлятись, до чого так щиро закликає Голова Верховної Ради Володимир Рибак. Домовлятись, працювати і разом вдосконалювати роботу парламенту.
– На Вашу думку, чому все ж таки опозиція блокує раду? Хочете сказати, що вона свідомо підігрує ворогам України?
– Напевно тому, що це подобається якійсь частині виборців. Ті, хто люто ненавидить Партію регіонів напевно радіють і думають, от так і треба цим клятим регіоналам.
Привід благородний – змусити депутатів ходити на роботу, особисто натискати кнопку. От тільки якою ціною – це питання вже другорядне.
Ніхто не сперечається, що депутати мають в першу чергу шанувати Конституцію і ходити на роботу. За логікою опозиції «праведниками» є ті нардепи, які особисто тиснуть на кнопку. Але ж робота народного депутата заключається не тільки в натисканні кнопки. Перш, ніж натискати кнопку, депутат має працювати з виборцями. Чи всі опозиціонери після виборів поспішають поспілкуватись зі своїми виборцями? Далеко не всі. Депутат має працювати з органами влади, в комітетах над розробкою законопроектів, які б знімали в першу чергу соціальну напругу в суспільстві або серед його виборців. Немає на це часу.
Хіба ті, хто блокує трибуну Верховної Ради не розуміють, що депутати їхніх фракцій також голосують не так, як їм заманеться, а так, як вирішила фракція? Тих, хто дозволяв собі вольності, не раз проганяли з найдемократичніших фракцій.
І це до певної міри вірно, по-іншому Верховна Рада не прийматиме жодних рішень.
Тому, як на мене, потрібно прагнути, щоб депутати особисто натискали кнопки, але опозиція мала би в першу чергу демонструвати нову якість у ставленні насамперед до виборців.
– Що Ви маєте на увазі?
– Цікаво було б дізнатись, скільки цих затятих пошановувачів сенсорної кнопки відмовились від зимових зарубіжних гірськолижних розваг на користь роботи з виборцями у вкрай занедбаних селах і містечках моєї рідної Львівщини із засипаними снігом дорогами, обірваними лініями електропередач.
– Тим не менше робота з виборцями чи її відсутність не дає право народному депутату прогулювати сесійні засідання…
– Так, не личить народному депутату не ходити на роботу. Але із своєї практики знаю, що не раз доводилось під час пленарного засідання відлучатись і на прийом до міністра, і виходити з зали на зустріч із виборцями, які мали проблеми в столиці… В такому випадку я просив сусіда, щоб мене підстрахував. Знаю, що так поступають і нинішні поборники за особисте голосування.
Я завжди скептично ставився і не брав участь у різних парламентських шоу на кшталт блокування трибуни. Переконаний, що сьогодні злочином перед виборцями є блокування роботи Верховної Ради, і хизування з цього приводу на всіх каналах. Адже всі ці політичні вертепи у парламенті розігруються не з кишені нардепів, а коштом платників податків.
Фото: Львівський портал
Олександр Свішевський