Хто відповідатиме за провал Партії регіонів на Львівщині і чого чекати від новобраного парламенту? Головний регіонал області Петро Писарчук після тривалої мовчанки погодився відповісти на актуальні питання «Львівського порталу».
Петре Івановичу, одразу після виборів Ви зникли з інформаційного простору? Чим поясните свою поствиборчу мовчанку?
Прагненням відійти від поспішних оцінок, висновків щодо виборчої кампанії. Все, що відбулося і відбувається потребує осмислення та глибокого аналізу. А для цього потрібне час.
Сподіваюсь, Ви вже готові поділитись своїми висновками щодо виборчої кампанії?
Напевно не повністю, але спробую.
То як оцінюєте хід і результати виборів?
Те, що передвиборчий процес, саме голосування пройшли без суттєвих зауважень навіть міжнародних спостерігачів – факт очевидний.
Я мав можливість спілкуватися, ознайомлюватися з проміжними звітами представників різних міжнародних інституцій і жодного разу не відчув якоїсь серйозної тривоги за стан демократії в Україні. Єдине, що турбувало багатьох з них – це ув’язнення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Чомусь не завжди вони були готові сприймати аргументи про те, що судові рішення щодо них не є політично вмотивованими.
А от все те, що відбулося уже під час підрахунку голосів – тема окремої розмови.
Іншими словами, Ви погоджуєтесь, що у так званих «проблемних округах» творився реальний «бєзпрєдєл»?
Знову ж таки в кожного із нас недостатньо достовірної інформації щодо справжнього перебігу подій на цих «проблемних округах». Їх, як заявляє опозиція, 13. Це 5% з 225 округів. Навіть якщо допустити, що на цих округах були грубі порушення Закону, то чи дає це підстави ставити під сумнів результати виборів в цілому?
Ці 13 депутатів, ким би вони не були, не змінять розстановки політичних сил в українському парламенті. Ніхто не заперечує, що будь-яким порушенням Закону має бути дана принципова оцінка. Немає сумнівів, що це буде зроблено. Але це в жодному разі не дає підстав вести себе так, як веде себе опозиція, гучні заяви якої ганьблять не тільки ЦВК, судову систему, а Україну, українське суспільство в цілому.
Та й пафос, з яким вожді опозиції сповіщають українців, що вибори в Україні не відповідають міжнародним стандартам, якраз і наштовхує на думку, що саме заради цього вони і затіяли всю цю вакханалію після виборів.
Хочете сказати, що вибори в Україні відповідають якимось стандартам?
Можна погодитись з тим, що українські вибори ще не дотягують до міжнародних стандартів, але і українській опозиції ще далеко до цих стандартів. Нехай повчаться програвати вибори в того ж Мітта Ромні і послухають, з чим він звертається до американського народу.
Бо як би опозиція не намагалася хизуватися результатами виборів і намагалася виставити себе виразниками ледь не всіх громадян України – це явне перебільшення.
Так дійсно опозиційні партії підтримало загалом майже 10 мільйонів виборців. Проте це навіть не третина від тих 36 мільйонів громадян України, які мають право голосу.
Те, що 16 мільйонів наших громадян не захотіли скористатись своїм правом голосу є тривожним сигналом для всіх політиків.
Щодо заяв про перемогу опозиції над Партією регіонів, то жодна з опозиційних політичних сил не перемогла ПР. Правда полягає в тому, що у Партії регіонів є стабільно високий рейтинг незалежно від того чи вона в опозиції, чи у владі.
Партія регіонів була і залишається лідером симпатій українців. Такими результатами, які демонструє впродовж десяти років Партія регіонів, не може похвалитися жодна з політичних сил.
І те, що всі соціологи, екзит-поли до остаточного підрахунку голосів показували, що Партія регіонів набирає 32-36% голосів, свідчить, що вибори відбулися чесно і прозоро, адже кінцевий результат Партії регіонів є нижчим за зазначені відсотки.
Ваша позиція зрозуміла. А як оцінюєте результати виборів на Львівщині?
Як на мене, нічого екстраординарного. Як завжди, галичани підтримали тих, хто, на їхню думку, може не стільки розбудовувати, як «захищати» Україну від Партії регіонів.
Прикро це все, але нічого не вдієш, треба йти далі.
А хто все ж таки нестиме відповідальність за провальний результат Вашої партії на Львівщині?
Вам хочеться кровопускання.
Та ні. Просто Львівщина ніколи не замикала так би мовити турнірної таблиці відданих голосів за Партію регіонів і її представників. Найнижчий рівень підтримки ПР саме у Львівській області. Чим Ви можете це пояснити? Що це означає?
Це означає, що потрібно робити висновки, виправляти організаційні прорахунки, а найголовніше вносити корективи в програму своєї діяльності. Маємо навчитися оперативно реагувати на запит суспільства, бути ближчими до виборців.
Хто винуватий? Та, напевно, не тільки партійці, але і представники виконавчої влади, що асоціюються з владою Партії регіонів, а насправді діють їй і виборцям на шкоду.
Мова йде не тільки про державні адміністрації, а й про багаточисельні управління, інспекції і т.п.
Зараз головне не панікувати, не впадати в істерику, а спокійно визначити шляхи для виправлення ситуації.
Бо від цього, що ми почнемо шукати винуватців і навіть когось покараємо, справу не поправиш. Хоча піднімати відповідальність за результати роботи потрібно.
Ви сьогодні занадто дипломатичний. Не можете дати пряму відповідь…
Як на мене, мої відповіді інколи занадто прямолінійні. На що маю відповідати?
У тому, що Батенко і Козак не стали депутатами є Ваша «заслуга»…
О, мені приходилось чути більше. Керівники високого рівня стверджують, що я фінансував Лідію Котеляк. Ясна річ, що все це дурниці.
Так вже ведеться здавна, що люди, котрі терплять поразки, чомусь шукають винуватців в інших.
Яким чином я міг вплинути на виборців Яворівського району – не можу збагнути. Давайте облишимо цю розмову.
А про що, на Вашу думку, свідчить поразка Тараса Козака?
Не моя це проблема. Був у Тараса Романовича штаб – нехай аналізує, якщо здатен на це, бо вибори провести не зумів. Особисто я ще раз утвердився в тому, що не в грошах і не в церковних службах за них справа, а в правді і вірі в Бога.
І насамкінець скажіть, чого варто чекати від новобраної Верховної Ради?
Життя покаже. Але плідної, результативної роботи на розбудову держави, ми, напевно, не дочекаємось. І дуже шкода. Бо ні влада, ні опозиція не здатні самотужки вивести Україну з духовної та економічної кризи.
Семен Бурячок, для "Львівськогго порталу"