Грузини про Україну, зокрема і про український національно-визвольний шлях ХХ століття, знають куди більше, ніж середньостатистичний житель Східної України. Наприклад, коли грузин почув ім’я Степан Бандера, то сказав, що знає, хто це і одразу ж почав наспівувати «Лента за лентою». Про це «Львівському порталу» розповів Мар’ян Нищук, керівник групи альпіністів, завдяки яким одна з кавказьких гір віднедавна носить назву «Шпиль Степана Бандери».
Ідею про присвоєння безіменній горі імені українського героя Мар’ян Нищук виношував ще з початку року. Та для пошуку інформації щодо вершин, які досі не мають назви, а також спонсорів та соратників потрібен був час. Відтак за підкорення однієї з кавказьких гір львівські альпіністи взялися в середині липня.
«Я сконтактувався з грузинськими скелелазами, зокрема з альпіністом Георгієм Баканідзе, це мій давній приятель. І поцікавився, чи вони можуть допомогти знайти таку вершину. І саме грузинські друзі запропонували нам ряд вершин, які ще ніким не підкорені», – розповів М. Нищук.
Досі у Грузії залишається велика кількість безіменних гір. У 40-их роках минулого сторіччя таким вершинам намагались присвоїти імена радянських «героїв». Так, раніше на Кавказі були шпилі імені Павліка Морозова, Кірова, Сталіна тощо. Та змінився час, змінилась влада, потроху змінюються і назви гір.
До речі, цей друг-грузин став одним із учасників альпіністської групи, які здійснювали сходження на, тепер уже, шпиль Степана Бандери. Решта учасників були українцями: четверо зі Львова та один тернополянин.
Про те, що шпиль в Кавказьких горах матиме ім’я провідника українських націоналістів головний організатор, Мар’ян Нищук вирішив вже давно.
«В Україні є багато героїв, але Бандера займає чільне місце у цьому списку», – переконаний скелелаз.
У відборі відповідної вершини, українські альпіністи віддали перевагу вищому, але простішому для скелелазіння шпилю.
«Ми вибрали простішу гору, щоб в перспективі можна було б на неї здійснювати масові сходження, – каже Мар’ян Нищук. – Тобто на цю вершину можуть піднятися люди, які мають елементарний досвід ходіння в горах».
Як нагадав львівський альпініст, один з нереалізованих планів Степана Бандери – створення Конгресу поневолених народів. Відтак, в місцезнаходженні цього шпилю є певний символізм, адже саме з вершини імені Бандери добре видно і Осетію, і Чечню, і Грузію, і Росію, які навіть сьогодні залишились частково поневоленими народами.
До речі, такій благородній альпіністській справі сприяли дуже хороші погодні умови кавказьких гір. Сходження супроводжувала практично безвітряна погода з хорошою видимістю, що значно спростило скелелазам шлях. За словами Мар’яна Нищука, така погода в горах буває лише близько десяти днів за весь рік.
Відтак, на самій вершині українці встановили тур, пам’ятну дошку та червоно-чорний прапор ОУН. А вже незабаром скелелази планують повернутися масштабнішим колективом, зокрема, до участі хочуть залучити священика, і встановити на шпилі Степана Бандери високий хрест пам’яті героїв ОУН-УПА.
Крім того, у найближчих планах альпіністів-патріотів підкорити ще декілька вершин, які поки що не мають назви, і також присвоїти їм імена українських героїв. Зокрема, вже наступного року може з’явитися шпиль героїв УПА та імені Йосипа Сліпого.
Самі ж грузини дуже доброзичливо поставились до ідеї, що саме на території їхньої держави з’явилась гора Бандери. Вони не лише не заперечували, а навіть вітали таку ініціативу українських альпіністів. Адже багато жителів Грузії позитивно реагують на прізвища Бандера чи Шухевич, а один із грузинських альпіністів, почувши прізвище цього видатного українця, ще й згадав українську повстанську пісню «Лента за лентою».
«Як не дивно, грузини дуже обізнані в справах України. Тобто вони знають Степан Бандера – герой України. Хтось йому призначав це звання, хтось відміняв. Знають хто такий Шухевич. Загалом вони знають більше про ситуацію в Україні, ніж пересічний житель сходу України», – переконаний альпініст зі Львова.
Відтак, як символ таких приязних стосунків обох народів, ще одній непідкореній горі Кавказу планують присвоїти ім’я україно-грузинської дружби.
Фото учасників експедиції
Ірина Полицька, "Львівський портал"