Якби не підтримка депутатів, які пройшли у парламент за виборчими списками «Нашої України» та «БЮТу», закон про мови не змогли б прийняти. Про це заявляє Народний депутат України, голова Львівської обласної організації Партії регіонів Петро Писарчук.
Про таємні домовленості «верхів» і відкликання голосів депутатів від Партії регіонів – детальніше в ексклюзивному інтерв’ю «Львівського порталу» з Петром Писарчуком.
– Петре Івановичу, вівторкове голосування за закон про мови стало початком парламентської кризи, а на Львівщині заговорили про початок революції. Прокоментуйте, що ж сталося у парламенті, і якою буде подальша доля мовного закону?
– Хочу сказати всім галичанам, яких цей закон не те, що болить, а пече, – не впадайте у відчай і не піддавайтеся на провокації. Тому що майбутнє цього закону ще під великим знаком питання, що підтвердив Президент Віктор Янукович. Президент сказав, що буде закон детально вивчати і аж потім прийме рішення.
Литвин запевнив, що в жодному разі не підпише цей закон.
А опозиція, яка так багато обіцяла не допустити прийняття цього закону, але таки допустила, – має шанс звернутися до Конституційного Суду. Враховуючи всі порушення, які були допущені під час прийняття цього документу, Конституційний Суд мав би відхилити цей закон, попередивши те, щоб цей закон став легітимним і почав виконуватись.
Ясна річ, що громадяни мають право протестувати, але це мають бути мирні протести. Мене лякають заклики до непокори, війни, походу на схід… «Стінка на стінку» – це прямий шлях до таких проблем, після яких Україні буде дуже важко не тільки говорити про мову, а просто вижити як суб’єкту міжнародного права.
– Позаяк є безліч питань до самої процедури прийняття закону, яку легітимною назвати важко. Люди зараз буквально сприймають, що їх розвели як котят…
– Зараз лунає багато звинувачень на адресу однієї Партії регіонів. Я знаю настрої депутатів Партії регіонів, і можу абсолютно відповідально сказати, що я не бачу у переважної більшості депутатського корпусу великої радості від того, що вони віддали свій голос за цей закон.
Але хотів би в черговий раз сказати тим політичним силам, які сьогодні звинувачують Партію регіонів у прийнятті цього закону, що вони трохи не чесні перед виборцями. Все ж таки Партія регіонів перед виборцями є чеснішою, тому що вона записала в своїй програмі, що вона буде домагатися надання певного статусу російській мові. За неї голосує та частина виборців, які підтримують програмні засади Партії регіонів.
Але Партія регіонів зі ста вісімдесятьма депутатами ніколи б не змогла прийняти цього закону навіть разом з комуністами, якби за цей закон не голосували ті депутати, яких вибирали галичани, які йшли під зовсім іншими гаслами до Верховної Ради. Саме депутати, обрані за списками сьогодні опозиційних партій – «Нашої України» та «БЮТу», в першу чергу зрадили Галичину і виборців, які за них голосували. Тому кидаючи каміння в Партію регіонів, я би порадив галичанам бути більш пильнішими, бути більш критичними. На жаль, галичани дуже легко піддаються на улесливі слова і обіцянки, проводять до парламенту тих людей, які м’яко кажучи не мають права бути в парламенті, тому що вони не тримають позиції, не тримають слова, а просто є політичними флюгерами.
– Якою є Ваша особиста позиція щодо прийнятого закону про мови?
– Що стосується мене особисто, то я завжди говорив і можу повторити, що я за жодних обставин підтримати цей закон не можу і не буду.
Хоча я не є ортодоксом і прекрасно розумію, що є багато людей з Севастополя, які підштовхують мого колегу по парламенту Колесніченка писати такі закони. Я не бачу великої біди і в тому, що він написав цей закон і вніс його на розгляд парламенту. Тому що він як депутат має на це право. Але Верховна Рада має також право не приймати цей закон, вона мусить розглянути, але не зобов’язана приймати.
Тому коли з Колесніченка починають малювати ворога України – це неправильно. Він відображає інтереси тих людей, які за нього голосували. А справжніми ворогами України є те болото, яке маскується під прапорами патріотичних сил і, проходячи в парламент, здає своїх виборців.
– Одразу ж після голосування Ви оприлюднили заяву про відкликання Вашого голосу «за» цей закон, оскільки були відсутнім у парламенті у момент прийняття закону. Але як так сталося, що Ваша картка спрацювала?
– Я вже говорив публічно, що я виню себе, що не сидів у залі. Мені була призначена зустріч о 15.30 у Кабінеті Міністрів. О 15 годині в парламенті виступав Микола Азаров. Я навіть не зміг послухати його виступ, тому що пішов на заплановану зустріч. Ця зустріч затягнулася до 16.50, коли я вийшов і ввімкнув телефон, який був вимкнений під час зустрічі, мене повідомили, що моя картка проголосували за закон, якого не було навіть у порядку денному. Усе це відомо.
Мене не було під час голосування. Хтось це розуміє, хтось – ні, хтось думає, що я лукавлю. В мене не було іншого вибору, аніж написати заяву про те, щоб мій голос зняли з бази тих голосів, які проголосували за закон. Адже я був відсутній і не був зареєстрований письмово у відповідній відомості, яка, до речі, є основним документом для нарахування депутатської зарплати.
– Чи не було у Вас у зв’язку із Вашою заявою про відкликання голосу розмови з керівництвом фракції? Адже певною мірою Ви підставили результати голосування.
– Не було. Я повідомив керівництво фракції, що за жодних обставин я не можу голосувати за цей законопроект, і мені здається, що керівництво фракції із розумінням поставилось до моєї позиції.
Я не хочу, щоб мій вчинок вважали якимось геройством, це нормальний робочий процес, нормальна робоча процедура. Це послідовне відстоювання моєї позиції, яку я озвучував неодноразово.
– Аналогічна ситуація сталася із картками депутатів від Партії регіонів – Муцом і Чудновим, які також відкликають свої голоси. Це була спланована акція?
– Зрозумійте, якою є технологія роботи парламенту. Ясна річ, що депутати є живими людьми і мають певні питання, які потрібно вирішувати і під час пленарних засідань.
Хто б що не говорив, але неможливо, щоб усі 450 депутатів з вівторкового ранку до п’ятничного вечора сиділи безперервно у сесійній залі. Тому кожен депутат після закінчення пленарного засідання віддає свої картки в секретаріат фракції відповідальній людині. Ці картки не виносять із приміщення парламенту. І це правильно. Тому що я колись намагався картку носити при собі, але кілька разів забував її вдома, доводилось за нею повертатись, або виготовляти дублікати, а це не таке вже й просте завдання.
У вівторок, покидаючи сесійну залу, я здав свою картку в секретаріат фракції, тому що був абсолютно безпечний, адже у порядку денному питання про мови не було. Розмови у кулуарах точилися, що цей закон може бути винесений на голосування у четвер або в п’ятницю. Тому я абсолютно спокійно і безпечно залишив свою картку, якою потім проголосували.
– За дивним збігом обставин – не встигли в парламенті прийняти скандальний закон, як під стінами парламенту вже був лідер «Свободи» Олег Тгянибок зі свитою, який у той час мав би бути присутнім на засідання сесії Львівської обласної ради. Складається враження, що опозиція знала, що планують приймати закон у другому читанні, і свідомо допустила це голосування…
– Я погоджуюся з тими політологами, які, напевно, мають рацію, хоча це на рівні гіпотези, що, мабуть, відбулась якась змова між керівництвом нашої фракції і опозиційними силами. Тому що так званим опозиціонерам це такий подарунок від Партії регіонів для підняття рейтингу і активності виборців, які голосують за об’єднану опозицію…
До прийняття цього закону участь у голосуванні планувало брати заледве 50% відсотків виборців, які вже знають ціну опозиції, її лідерам і тим, кого вона висуває. Прийняття закону про мови мобілізує виборців об’єднаної опозиції, які голосуватимуть за так званих захисників української мови.
Саме тому, мабуть, об’єднана опозиція і вела себе так у парламенті, бо на рівні керівників вони знали, що прийняття цього закону мобілізує їх виборців і додасть їм голосів.
Львівський портал