Останні п’ять років країна живе в очікуванні футбольного чемпіонату. Саме ця подія, за запевненнями чиновників, повинна була різко прискорити розвиток вітчизняної економіки і залучити в країну додатковий інвестиційний ресурс. Реалії ж виявилися вельми плачевними: підготовка інфраструктури до Євро–2012 практично повністю лягла на бюджет, тобто на плечі рядових платників податків. А економіка в цілому не отримала жодних додаткових можливостей, які дали б можливість мінімізувати вплив світової кризи. Зате майбутнє футбольне свято на повну відіграли для себе наближені до влади бізнес-структури, що в рази розширили для себе доступ до освоєння бюджетних коштів і офіційних преференцій. А також окремі представники влади, котрі вдало вибудували на футбольній темі власні піар-компанії.
Євро-2012 зробило українців біднішими
Спочатку планувалося, що на підготовку до футбольного чемпіонату казна витратить всього 20% від необхідних коштів, решту вкладуть інвестори. За фактом, загальний обсяг державних витрат, включаючи надані під підготовку до Євро держгарантії, вже перевищив 80% усієї суми. Приватні інвестиції повноцінно працюють тільки в Харкові, де Олександр Ярославський значною мірою узяв на себе зведення об’єктів інфраструктури, включаючи готелі, аеропорт і стадіон. У Донецьку Рінат Ахметов обмежився лише новим стадіоном. У Києві і Львові про те, щоб залучати якихось «зайвих» інвесторів, ніхто не заїкається. Єдиним «інвестором», котрий яскраво засвітився у будівництві об’єктів транспортної інфраструктури столиці, стало ТОВ «Амадеус Ко», яке витратить 541 млн. грн. на будівництво вертолітного майданчика для президента. Щоправда, якщо враховувати виявлений ЗМІ зв’язок між будівництвом цього комплексу і закупівлею так званої «вишки Бойка», гроші цієї компанії навряд чи можна назвати такими вже приватними. Таким чином, чемпіонат, окрім свята, обернувся для звичайних українців додатковим податком. За п’ять років із державного і місцевих бюджетів на підготовку до чемпіонату пішло 65,34 млрд. грн. Що з розрахунку на кожного із 46 млн. наших співгромадян становить 1420 грн., або 284 грн. за кожен рік підготовки до футбольного шоу.
Чого позбавив нас футбол
Витраченим на Євро–2012 коштам можна було б знайти набагато краще застосування. До речі, саме стільки (65 млрд. грн.) закладено в державному бюджеті на 2012 рік на обслуговування держборгу. Втім, це далеко не єдиний можливий варіант гідної альтернативи застосування згаданої суми. Скажімо, ці кошти могли б піти на будівництво лікарень або амбулаторій сімейних лікарів, яких критично не вистачає для проведення запланованої медичної реформи. В середньому одна амбулаторія обходиться бюджету в 1 млн. грн. На всю країну необхідно близько 10 тис. таких закладів (у середньому по 4–5 тис. осіб на одну амбулаторію). Гроші, що залишилися, можна було б пустити на зведення в кожному районі перинатальних центрів (близько 20 млрд. грн.) і спеціалізованих лікарень у кожному обласному центрі (близько 30 млрд. грн.).
Не зайвими були б 65 млрд. грн. для ЖКГ. Наприклад, тільки на утеплення житла (близько 230 тис. житлових багатоквартирних будинків різних років спорудження і різних конструкцій) необхідно витратити мінімум по 1 млн. грн. на кожен будинок. На гроші, заощаджені на Євро, можна було б утеплювати тільки найбільш зношені будівлі. Ще один спосіб витратити 65 млрд. грн. — будівництво нових і реконструкція існуючих доріг. За найскромнішими розрахунками «Укравтодору», поточний ремонт 1 км українського шосе коштує 1–3 млн. грн. Таким чином, з усієї мережі магістралей і путівців протяжністю в 170 тис. км «ямковий» ремонт удалося б зробити на половині маршруту.
Скільки коштуватиме Євро одному туристові
Судячи з усього, Україна чекає в гості лише заможних уболівальників. Одна з головних статей витрат — мешкання. Амплітуда цін доволі значна — від готельних номерів і апартаментів по 6–8 тис. грн. за ніч (можна знайти номери по 1,5–2 тис. грн. у три-чотиризіркових готелях) до кемпінгів по 400–800 грн. за право протягом доби жити в наметі (стільки ж обійдеться мешкання в приватному секторі). Припустимо, що середньостатистичний уболівальник проведе в Україні мінімум три-п’ять днів (групові матчі своєї команди плюс кілька днів на екскурсії). Швидше за все, на їжу і напої, включаючи міцні, за найскромнішими підрахунками, йтиме не менше ніж 150 грн. При триразовому харчуванні за п’ять днів на їжу піде не менше ніж 2,3 тис. грн. Додамо сюди витрати на транспорт. З великою часткою вірогідності, іноземці активно користуватимуться в приймаючих містах послугами таксі. На прикладі Києва і системи централізованих перевезень між столицею і аеропортом «Бориспіль», що функціонує вже сьогодні, можна припустити, що переплачуватимуть гості України мінімум удвічі, а то і втричі. Відповідно, поїздка в один бік вартістю в 100 грн. вважатиметься щасливою випадковістю. Ходять чутки, що для простоти розрахунків таксисти в дні Євро можуть просто перевести ціни в євровалюту. Якщо припустити, що більше ніж 300–400 грн. у день іноземець не проїздить, загальна ціна користування транспортом для уболівальника складе близько 1500 грн. Разом п’ятиденка — без екскурсій, сувенірів і нічних розваг — обійдеться туристові з Європи в 11,3 тис. грн., або трохи більше ніж тисячу євро.
Мінімізатори прикрилися чемпіонатом
Чемпіонат Європи з футболу 2012 року дав можливість багатьом лобістам законодавчо закріпити численні схеми мінімізацій. По-перше, мова йде про можливість купувати будь-які товари, роботи і послуги в рамках підготовки до єврочемпіонату за спрощеною процедурою в одного учасника. По-друге, особливі пільги отримав готельний бізнес: усі 3–4–5-зіркові готелі, які будуть введені в експлуатацію до вересня 2012 року, отримають право п’ять років не платити податок на прибуток. Крім того, їх господарям компенсують відсотки за залученими кредитами. Спочатку норма в Податковому кодексі була виписана настільки розмито, що будувати «готелі» і «готельні комплекси» кинулися всі девелопери офісних центрів. Формулювання в законі давало підстави вважати готелем будь-яку будівлю з кількома готельними номерами. Проте пізніше до кодексу були внесені правки, згідно з якими ця пільга поширюється тільки на прибуток від готельної діяльності й лише у випадку, якщо цей бізнес приносить його господареві 75% від усього його прибутку. По-третє, у забудовників з’явилася можливість відчужувати будь-які вподобані ділянки під соусом «суспільної необхідності». Ще при Вікторі Ющенку в профільному законі з’явилися правки, що дають право відчужувати землю під стадіони й інші об’єкти спортивної інфраструктури. «Біло-блакитна» команда неодноразово намагалася продавити через парламент схему, згідно з якою відчужувати такі землі можна і для обслуговування об’єктів до Євро. Тобто в необмеженому радіусі навколо самого об’єкта. Проте найбільш одіозним є, на щастя, поки що так і не реалізований законопроект, ініційований урядом Миколи Азарова, про безмитне і без сплати ПДВ ввезення цілої низки товарів під Євро. Без податків збиралися ввозити килими, капелюхи, комбайни, цілий перелік харчових продуктів і навіть золоті злитки.
Фото: Львівський портал
Юрій Щербина, Коментарі