Останні п’ять років країна живе в очікуванні футбольного чемпіонату. Саме ця подія, за запевненнями чиновників, повинна була різко прискорити розвиток вітчизняної економіки і залучити в країну додатковий інвестиційний ресурс. Реалії ж виявилися вельми плачевними: підготовка інфраструктури до Євро–2012 практично повністю лягла на бюджет, тобто на плечі рядових платників податків. А економіка в цілому не отримала жодних додаткових можливостей, які дали б можливість мінімізувати вплив світової кризи. Зате майбутнє футбольне свято на повну відіграли для себе наближені до влади бізнес-структури, що в рази розширили для себе доступ до освоєння бюджетних коштів і офіційних преференцій. А також окремі представники влади, котрі вдало вибудували на футбольній темі власні піар-компанії.
Що стосується тих хто вже заробив на чемпіонаті, то якщо відштовхуватися від обсягів бюджетних коштів, отриманих на підготовку інфраструктури до Євро–2012, то безумовним лідером є компанія «Альтком». Вражає навіть сам список об’єктів, де вона є генпідрядником: реконструкція аеропортів «Донецьк» і «Львів», будівництво стадіону «Арена-Львів», реконструкція трас Знам’янка — Луганськ — Ізварино, Запоріжжя — Донецьк, Львів — Краковець, будівництво окружної дороги навколо Донецька й навколо «Донбас-Арени» і багато іншого. Експерти оцінюють загальну суму держзамовлення в «Алькома» не менше ніж на 7 млрд. грн. Попри численні спростовування свого зв’язку з кимось із можновладців, чутки уперто відносять цю компанію до сфери впливу Бориса Колеснікова.
На другому місці можна назвати компанію «АК Інжиніринг», що спеціалізується на київських об’єктах. Так, тільки реконструкція «Олімпійського» обійшлася бюджету в понад 4 млрд. грн. Але ж ще є Палац спорту, Спортивна площа тощо. Учасники ринку таку успішність компанії також пов’язують з її близькістю до Бориса Колеснікова. Третє місце цілком можна віддати компанії «Планета-Міст», що освоювала кошти не тільки на будівництві століття — «міст Кірпи», але й узялася за спорудження запорізьких мостів. Тут, очевидно, має вплив знайомство її співзасновників з нинішнім керівником «Укравтодору» Володимиром Демишканом. Дарницький міст обійшовся бюджету в 9 млрд. грн., але почесне третє місце пояснюється тим, що частина цих грошей пройшла повз «Планету-Міст». До речі, якби у свій час засновники цієї компанії не вийшли з метробудівельного бізнесу, то з урахуванням будівництва київської підземки могли б претендувати на вищі позиції.
Інші київські забудовники теж отримали в розпорядження чималі кошти. «Київметробуд» на будівництво метро (тільки станція «Виставковий центр» обійшлася в 750 млн. грн.), «Київміськбуд» — на реконструкції «Олімпійського», «Київпастранс» — на швидкісний трамвай. Втім, загальна тенденція — будівництво чи реконструкція об’єктів незагальнодержавного значення у всіх містах були віддані на відкуп місцевій владі (точніше, місцевим олігархам). Наприклад, у Харкові будівництвом тренувального стадіону «Олімпік» займається ТОВ «Стальконструкція», яку місцеві ЗМІ пов’язують із ім’ям Олександра Ярославського, а в Донецьку серед рекострукторів залізничного вокзалу виявилося ТОВ «Євроінвестбуд», помічене до цього на підрядах у компанії ДТЕК.
Та не тільки українські компанії освоювали гроші на підготовку до Євро–2012. Щоправда, в основному це були не бюджетні, а кредитні кошти. Так, на нові термінали в аеропорту «Бориспіль», який будувала турецька Dogus/Alarko/YAD, уже витрачено понад 3,6 млрд. грн., частину з яких профінансував японський банк JBIC. А дороги в західному напрямку (наприклад Київ — Чоп) будувала за рахунок коштів ЄБРР низка іноземних компаній.
Окремо у цьому рейтингу, напевно, слід розмістити завод ЛАЗ. Так, у березні 2010 року уряд і ТОВ «ЛАЗ» уклали меморандум про поставки автобусів і тролейбусів для чотирьох українських міст, що приймають чемпіонат. Ідеться про 1,5 тис. автобусів і 500 тролейбусів. Загальна вартість замовлення — приблизно 3,5 млрд. грн. Однак грошей поки в компанії не бачили, та й побудувати встигли менше третини заявленого. Зате корейська корпорація «Hyundai» отримала свої $307 млн. за швидкісні потяги, завдяки чому може претендувати на законне місце в десятці щасливчиків у підготовці до Євро–2012.
Найбільш непотрібні проекти
Найбільш непотрібним проектом «під Євро» можна сміливо назвати масштабне будівництво і реконструкцію існуючих тренувальних баз на території університетських і шкільних стадіонів, колишніх юнацьких спортивних шкіл. Згідно з Програмою підготовки до фінальної частини єврочемпіонату, за п’ять років у країні мали звести спортивних баз на 3123 місця. На невеликі стадіони як у приймаючих містах, так і в радіусі 100–200 км від них, наприклад у Полтаві, Севастополі, Запоріжжі, передмістях Києва, планували витратити 861,325 млн. грн. Із них 531,315 млн. грн. — кошти державного і місцевих бюджетів. Проте наприкінці січня стало відомо, що із 16 збірних, які приїдуть до Польщі та України на чемпіонат, у нашій країні розмістять свої бази окрім українців тільки шведи (у Києві) і французи (у Донецьку).
Кому дісталися держзамовлення
Не дочекавшись грошей іноземних інвесторів, Україні довелося практично самостійно фінансувати будівництво футбольної інфраструктури. А тому найбільш хлібними в останніх кілька років стали тендери на будівництво об’єктів до Євро–2012. Лідером із залучених замовлень стала донецька компанія «Альтком». Пліткарі пов’язують її з віце-прем’єром і міністром інфраструктури Борисом Колесніковим, але ніхто так і не зміг довести наявність прямих зв’язків між чиновником і успішним підприємством, що освоює бюджетні гроші мільярдами. Тільки у 2011 році, за деякими підрахунками, компанія заробила на державних підрядах з будівництва доріг, аеропортів і стадіонів близько 7 млрд. грн. За нею йде донецька «АК Інжиніринг», найбільш відомим проектом якої стала реконструкція НСК «Олімпійський». Загальний обсяг доходів компанії від виграних держзакупівельних тендерів оцінюється в 2 млрд. грн. Непогано могли заробити і брати Чуркіни, співвласники Львівського автобусного заводу. В розпал підготовки до чемпіонату підприємство отримало безальтернативне замовлення від Мінінфраструктури на будівництво 1,5 тис. автобусів і 500 тролейбусів для приймаючих міст Євро–2012 на загальну суму в 3,5 млрд. грн. Проте станом на кінець минулого року бюджет виділив лише 200 млн. грн. на погашення відсотків за кредитами, на які багато муніципалітетів не розраховували, сподіваючись отримати техніку від держави в подарунок. Не стала несподіванкою й інша перемога. У листопаді НТКУ і канали Ріната Ахметова «Україна» і «Футбол» виграли тендери на трансляцію матчів Євро в Україні. Хвилина реклами під час трансляції тільки групових матчів обійдеться в середньому 3 млн. грн., що дасть цим каналам можливість заробити більш як 2 млрд. грн. Щоправда, частину прибутку каналам доведеться віддати УЄФА.
Переможці піар-воєн
Серед чиновників у піарі на Євро–2012 немає рівних віце-прем’єрові і міністрові інфраструктури Борису Колеснікову, лише завдяки якому, якщо судити з численних повідомлень, країна зможе успішно провести чемпіонат. Футбольна тематика, а точніше підготовка до майбутніх подій, у багато разів збільшила кількість появ у ЗМІ глави Держмитслужби Ігоря Калетніка (який, утім, паралельно просував зміни до Митного кодексу, що істотно розширювали права його відомства). Для однієї з найбільших компаній у країні — мережі будівельно-господарських супермаркетів «Епіцентр» — спонсорський пакет УЄФА, як кажуть, став рятівним кругом від зазіхань на бізнес нинішнього секретаря Київради Галини Гереги з боку візитерів із правоохоронних і фіскальних органів. Саме завдяки Євро і строгим правилам УЄФА з використання його логотипів на сувенірній продукції широкій громадськості стало відоме ім’я господаря «ПростоПринт» Дениса Олейникова, котрий був підданий утискам за футболки «Спасибі жителям Донбасу…».
Далі буде…
Фото Львівський портал
Юрій Щербина, Коментарі