У четвер, 28 травня, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями, які боронили Україну від російських окупантів. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.
Володимир Яцунда – львів’янин.
Навчався у СЗШ І-ІІІ ступенів №78, згодом – у Львівському вищому професійному училищі комп’ютерних технологій та будівництва. Проходив строкову військову службу. Працював майстром із виготовлення меблів на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Володимир захоплювався риболовлею, туризмом і плаванням. Був доброю, сімейною людиною, вирізнявся спокоєм і неконфліктністю, завжди приходив на допомогу іншим.
Був учасником Антитерористичної операції (АТО). У 2024 році став на захист України. Боронив державу на Донецькому напрямку у складі 115 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Загинув у тому ж році.
У Володимира Яцунди залишилися сестри з сім’ями, похресниця та рідні. Йому було 46 років.
Ігор Волкотрубов – львів’янин.
Навчався у СЗШ м. Львова, згодом – у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут». Проходив строкову військову службу. Працював археологом у Науково-дослідному центрі «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України.
Зі слів рідних, Ігор був дуже хорошим батьком, завжди допомагав тим, хто цього потребував. Вирізнявся сміливістю та мужністю, ніколи не боявся труднощів і завжди ставав на захист інших. Найбільше цінував свою сім’ю та рідних.
З 2023 року служив на Донецькому напрямку у складі 115 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Загинув 2024 року.
У Ігоря Волкотрубова залишилися дружина, донька та двоє синів. Йому був 51 рік.
Дмитро Волошин –львів’янин.
Навчався у Львівській СЗШ І–ІІІ ступенів № 7 Львівської міської ради та Жидачівському закладі загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів № 2 Жидачівської міської ради Львівської області, згодом – у Комунальному закладі ЛОР «Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут», а також у Національній академії Держприкордонслужби імені Богдана Хмельницького.
Зі слів рідних, Дмитро був щирою, доброю та дуже сімейною людиною, надійним товаришем, якого цінували друзі та близькі. Захоплювався спортом і мав численні нагороди. Завжди дбав про рідних, поспішав підтримати й допомогти близьким. Будував плани на майбутнє та вирізнявся чуйністю й людяністю.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Служив на Донецькому напрямку у складі 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого ДПСУ. Того ж року загинув.
У Дмитра Волошина залишилися мати, брат, бабуся та родина. Йому був 21 рік.
Відтак чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталія Жолинська