Українські селяни рідко ходять до церкви, але вважають себе віруючими

Більшість сільських жителів рідко відвідують церкву, проте вважають себе віруючими людьми.

Як повідомили УНІАН в Інституті Горшеніна, про це свідчать результати соціологічного дослідження «Соціально-економічний стан українського села», проведеного інститутом.

Зокрема, переважна більшість сільських жителів України (79,3%) вважають себе віруючими людьми. Не зараховує себе до віруючих кожен шостий житель села (15,3%), а 5,4% респондентам важко відповісти на це питання.

Майже половина жителів сіл (45,7%) відвідує церкву кілька разів на рік (у свята). Більш як чверть сільського населення (26,0%) ходить до церкви кілька разів на місяць (у вихідні), кілька разів на тиждень – 5,3%. Не відвідує церкву взагалі кожен п`ятий респондент (20,6%). Важко відповісти на це питання 2,4% опитаних.

В Інституті Горшеніна відзначають, що, згідно з результатами дослідження, майже половина сільського населення (46,6%) вважає, що рівень моралі в селі вищий, ніж у місті.

Коментуючи результати дослідження, народний депутат України від КПУ Алла Александровська висловила думку, що віра не обов`язково пов`язана з відвідинами церкви. «Я скажу відверто – я атеїст, але я не можу зрозуміти, чому питання віри пов`язують з питанням відвідин церкви чи дотримання якихось обрядів. У моєму уявленні віра – це особиста справа людини, і зовсім не обов`язково цей момент має бути публічним. А відвідини церкви, участь в якихось відповідних заходах – це публічні дії», – сказала депутат.

На думку А.Александровської, людина не обов`язково має ходити до церкви, якщо вона вірить в Бога. «Тому я тут (у даних дослідження) суперечності не бачу», – сказала депутат.

Вона вважає, що рівень моралі залежить не від типу населеного пункту, а від кількості негативної інформації, що впливає на людей. «Якщо говорити про мораль, то судити можна про прояви людської натури: рівень злочинності, наприклад, рівень культури – культури спілкування, культури поведінки. Адже мораль – це підпорядкування якимсь загальноприйнятим правилам, які вимагають від людини гарних вчинків. Так от, якщо говорити з цієї точки зору, я не думаю, що сьогодні можна сказати, що чимось сільське середовище відрізняється від міського», – сказала А.Александровська.

На її думку, негативні явища в суспільстві – пияцтво, алкоголізм, наркоманія, злочинність – рівною мірою поширені і у селах, і в містах.

Інша справа, відзначила А.Александровська, що концентрація тих, хто проживає в містах вище, і тому щільність такої «провини» теж вище. «Там, де вище щільність населення, вище також мобільність людей (у великих населених пунктах, у великих містах), інформація передається швидше і стає доступнішою людям, зокрема молодим – з нестійким світоглядом і ставленням до питань моралі, які ще не сформувалися як особи і не можуть протистояти негативній дії суспільного середовища. У цьому сенсі вони більш схильні до негативного впливу у великих містах, тому що позитивний вплив сьогодні дуже обмежений взагалі – доступ до літератури, доступ до гарних фільмів, доступ до бібліотек, відвідини культурних заходів. Сьогодні доступ до всього цього в містах дуже різко обмежений грошима, тому що будь-які відвідини культурного заходу, як правило, вимагають фінансових витрат. Тому негативні чинники мають вплив як на молодь в сільській місцевості, так і на міську», – вважає народний депутат.

Всеукраїнське дослідження «Соціально-економічний стан сучасного українського села» було проведене Інститутом Горшеніна спільно з тижневиком «Коментарі» за підтримки керівника групи компаній «Авангард» Олега Бахматюка з 28 березня по 15 квітня 2011 року. Всього, згідно з вибіркою, з урахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення України, було опитано 2000 респондентів у 123 селах, розташованих у 24 областях України і АР Крим, які репрезентують доросле населення України віком від 18 років. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-2,2%.