8-річна дівчинка робила чай і на півтора місяці потрапила до лікарні, де перенесла 9 операцій та вчилася заново ходити. Дитина отримала глибокі опіки 15% поверхні тіла, а інтоксикація була така, що могли відмовити органи. Врятували дівчинку від небезпечних ускладнень спеціалісти дитячої лікарні святого Миколая Першого медобʼєднання Львова. Про це Львівському порталу повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.
Третьокласниця Таїсія Олійник з міста Шептицького, що на Львівщині, обожнює танці, хореографію та фізкультуру. Каже, що з легкістю сідає на шпагат та робить сальто. Втім понад місяць Тая могла про це тільки згадувати – з сумом. Усе через опіки.
Ще на початку листопада дівчинка робила собі чай, стоячи на стільці. Аж раптом, через необережність, впала разом із чайником з окропом. На Таїн плач прибігла старша сестра, помістила молодшу під холодну воду (що було правильним) і викликала швидку, яка одразу повезла Таю до Львова, у лікарню святого Миколая.
«Тая поступила до нас із опіковою інтоксикацією. Тобто білки, які «зварилися» і відмерли через контакт із окропом, почали буквально отруювати організм дитини. У неї була температура і сильне виснаження. А опіки були на лівій руці, нозі та грудній клітці. Тож, окрім лікування медикаментами, потрібна була операція. І не одна. Для початку ми виконали некректомію. Тобто за кілька втручань ми зробили висічення тих тканин, які були мертвими і отруювали організм», – розповідає Лариса Шевченко, хірургиня лікарні святого Миколая.
Без цих втручань дитині загрожувала ниркова недостатність і навіть відмова решти органів. Проте лікарям вдалося попередити можливі ускладнення. А Таї після некректомії довелося витримати ще не одну операцію – з пересадки власної шкіри.
За допомогою дерматому – спеціального хірургічного інструменту, комбустіологи взяли 02-міліметровий шар шкіри зі стегна дитини, розтягнули його до розміру як півтора аркуша формату А4 і пересадили на ділянки, які не могли загоїтися.
Водночас, аби Тая могла знову ходити та повноцінно рухатись, між усіма 9 операціями та після них, із дівчинкою займалися фізичні терапевти.
«Оскільки опіки були у функціональних зонах, тобто тих, що відповідають за рухи, наше завдання було уникнути контрактур і, по суті, відновити в дитини здатність ходити. Крім цього, наші заняття – це ще й профілактика формування грубих рубців. Ми робили все, щоб надалі не було ускладнень», – розповідає Сергій Худа, в. о. завідувача відділення реабілітації лікарні святого Миколая.
Тая провела у лікарні півтора місяці та, як і мріяла, повернулася додому напередодні Різдва.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Маркіян Рой