В Україні відбудуться два благодійні вечори для збору коштів задля спорудження Музею Голодомору. У Львові благодійно мистецький захід Музею Голодомору відбудеться 20 листопада, а у Києві – 27 листопада. Про це під час Міжнародного економічного форуму у Львові голова наглядової ради Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору Іван Васюник.
За його словами , нещодавно відкрили Великий Єгипетський музей за один мільярд доларів, де 95% цієї суми зібрали благодійники. Усі ключові музейні проєкти Світу останнього десятиліття були втілені за кошти благодійників.
«Світові лідери бізнесу добре розуміють, що таке творити унікальні проєкти… Невдовзі ми готуємося провести два благодійні вечори для залучення коштів на втілення проєкту Музею голодомору. 20 листопада відбудеться благодійно-мистецький вечір Музею голодомору у Львівській національній опері, а 27 листопада подібний захід пройде у Національному театрі опери та балету у Києві, за участі Святослава Вакарчука», – повідомив Іван Васюник.
Також стало відомо, що до втілення проєкту Музею Голодомору вже залучено кращі дизайнерські компанії світу.
«Це унікальний і перший подібний проєкт в Україні, що будується із залученням світових лідерів музейної архітектури… Над дизайном та експозиціями працюють українські науковці спільно із кращими дизайнерськими компаніями світу – Nizio Design International (Польща) та Haley Sharpe Design Ltd ( Великобританія). Ми відкриті, і звітуємось перед благодійниками про кожну витрачену гривню, проходимо міжнародний аудит», – зауважив голова наглядової ради.
Він також висловив вдячність організаторам Міжнародного економічного форуму, які поміж діловими і економічними панелями, винесли знакове питання культурного проекту України – Музею Голодомору.
«В допомозі бізнесу, у час пандемії коронавірусу, закладена велика сила єднання. Діалог та партнерство успішного бізнесу та держави, а також численних жертводавців дають свій результат. На сьогодні українська компанія SoftServe на чолі з перзидентом корпорації Тарасом Кицмейом, попри кризу викликану пандемією коронавірусу, прийняла рішення про виділення на будівництво Музею Голодомору 200 тисяч доларів. До втілення ідеї також долучилися 266 працівники цієї ІТ компанії, які перерахували свої кошти на створення майбутнього цілісного музею через краудфандингову платформу «Зерна правди». Ми також вдячні всім благодійникам, які за нетривалий час цього проекту, пожертвували і продовжують жертвувати свої кошти на втілення Музею Голодомору.
Співтворцями проекту на сьогодні також стала компанія «Фармак», яка внесла 1 мільйон 300 тисяч доларів, компанія МХП – 1 мільйон доларів, компанія Meest зробила перший внесок – 100 тисяч доларів, «Західенергосервіс», Винниківська тютюнова фабрика.., а також десятки тисяч внесків від людей, які ми отримали через компанію «Зерна правди», що продовжує збирати кошти благодійників для втілення проєкту», – повідомив Іван Васюник.
До збору коштів долучилась також церква, зокрема, вдалося залучити значну суму коштів через кампанію УГКЦ, яку проголосив Блаженніший Святослав (Шевчук) – глава Української греко-католицької церкви.
«Цього року до нас долучається ще й Православна церква України на чолі із Блаженнішим Епіфанієм, які анонсували збір коштів на Музей Голодомору цієї осені. У цьому є також певний знак, бо на початку кампанії ми прагнули не лише зібрати кошти благодійників для втілення Музею, а мали стратегію із залучення до проєкту мільйон співвітчизників по всьому світу, які, незалежно від обсягу, вносять свій внесок у відновлення пам’яті про невинно вбитих більше 7 000 000 українців», – зазначив Іван Васюник.
Також стало відомо, що саме фраза Миколи Онищенка – колишнього члена Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору, що пережив голодомор 1932 – 1933 років, концентраційні табори Німеччини та Совєтського Союзу, але на жаль, не пережив пандемію коронавірусу, стала стратегією кампанії збору: «цей музей має будувати вся Україна, як своєрідний заповіт».
«Приємно відзначити, що втілення Музею Голодомору має легку дорогу, він був ініційований після Революції Гідності українською світовою громадськістю. Його підтримав попередній президент і сьогодні підтримує Президент України Володимир Зеленський, який проголосив його на весь світ, як пріоритетний культурний проєкт України. Він фінансується вже третім Урядом України підряд… По факту ми запропонували владі втілити перший культурний кейс на засадах державного й приватного партнерства. Держава підтримала цей процес, і останні п’ять років виконує свої зобов’язання. Лише цього року в держбюджеті передбачено 525 мільйонів гривень на Музей Голодомору, і вони вже виділені.
У той же час «Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору» був заснований з ініціативи Світового Конґресу Українців, Громадського комітету з вшанування пам`яті жертв Голодомору – геноциду 1932-1933 рр та «Меморіалу» імені Василя Стуса.
На ньому лежить зобов’язання бути партнером держави у залученні і фінансуванні проєкту кращими світовими силами. Одна із головних засад цього партнерства – чітке розподілення відповідальності», – підсумував Іван Васюник.
Тема правди про Голодомор, як найбільшу трагедію і гуманітарну катастрофу ХХ століття, вже десятки років об’єднує українську націю. Вона об’єднує пам’ять не лише українців, а й міжнародних дослідників, і як стверджує американський історик та професор Тімоті Снайдер: «правда про Голодомор – один із факторів творення сучасної української нації».
Раніше Львівський портал повідомляв, що у 2016 році Президентом України та Урядом було відновлено роботу із будівництва ІІ черги Музею Голодомору.
У 2020 році Президента України і Раду просили не обрубувати фінансування зведення Національного музею Голодомору, адже розбудови цілісного музейного комплексу Україна та світ чекає майже 90 років.
Наприкінці 2020 року в Україні презентували краудфандингову платформу «Зерна правди», аби залучити благодійні внески з метою створення та втілення проєкту основної експозиції Музею Голодомору.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський